Рішення № 10022655, 19.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/40219.05.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з

іноземними інвестиціями

про стягнення 85 221,28 грн.

та

За зустрічним Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД

позовом з іноземними інвестиціями

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ"

про зменшення ціни товару

Суддя Демченко Т.С.

Представники сторін за первісним позовом:

від позивача Лабунський В.В., довіреність б/н від 03.03.2010 р.

від відповідача Анхімов О.В., довіреність б/н від 16.03.2009 р.

У судовому засіданні 19.05.2010 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями про стягнення 52 258,96 грн. основного боргу та 14 487,90 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, поставленого позивачем за господарським договором поставки № -051006 від 20.10.2006 р.

Ухвалою суду від 25.09.2009 р. порушено провадження у справі № 54/402, розгляд справи призначено на 11.11.2009 р.

У судовому засіданні 11.11.2009 р. представником позивача подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Представник відповідача у судове засідання 11.11.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки представника відповідача, який перебуває у службовому відрядженні.

Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 27.11.2009 р.

26.11.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями звернулось до Господарського суду м. Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ" про зменшення ціни договору на 66 662,40 грн. у зв’язку з невідповідністю поставленого товару умовам договору та про зобов’язання видати технічний паспорт на буровий верстат.

Ухвалою суду від 09.12.2009 р. зустрічна позовна заява прийнята до розгляду.

У судовому засіданні 27.11.2009 р. оголошувалася перерва до 16.12.2009 р., а судовому засіданні 16.12.2009 р. оголошувалася перерва до 27.01.2010 р.

У зв’язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 27.01.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 05.02.2010 р. розгляд справи призначено на 17.02.2010 р.

У поданому відзиві на зустрічний позов відповідач за зустрічним позовом просить відмовити у визнанні поважними причини пропуску позовної давності, у поновленні строків позовної давності та у задоволенні зустрічного позову. Свої заперечення відповідач за зустрічним позовом обґрунтовує неналежністю наданих позивачем доказів на підтвердження невідповідності поставленого товару умовам, визначеним договором. Також відповідач посилається на те, що умовою оплати товару є факт виконання першої свердловини, а не гарантія швидкості буріння.

У судовому засіданні 17.02.2010 р. оголошувалась перерва до 12.03.2010 р.

У зв’язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 12.03.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 12.04.2010 р. розгляд справи призначено на 28.04.2010 р.

12.03.2010 р. відповідач за первісним позовом через відділ діловодства суду подав клопотання про виклик представника компанії Atlas Copco для дачі пояснень з питань технічних характеристик поставленого товару.

16.03.2010 р. позивачем за первісним позовом подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 52 258,96 грн. основного боргу, 28 115,32 грн. інфляційних втрат, 4 847,00 грн. процентів річних та зобов’язати відповідача підписати акт введення в експлуатацію № 1 від 22.09.2009 р. Нова ціна первісного позову згідно з розрахунком позивача становить 85 221,28 грн.

У судовому засіданні 28.04.2010 р. заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 28.04.2010 р. у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про виклик представника компанії Atlas Copco відмовлено.

У судовому засіданні 28.04.2010 р. оголошувалася перерва до 19.05.2010 р.

05.05.2010 р. через відділ діловодства суду представником позивача за первісним позовом подано клопотання про визнання пропущеним строку позовної давності щодо подання зустрічної позовної заяви, відмову у визнанні поважними причин пропуску строків позовної давності та у поновленні строків позовної давності, відмову у задоволенні вимог, заявлених за зустрічним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Призма-13" був укладений господарський договір поставки № 051006, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов’язався поставити самохідний буровий верстат у комплекті з компресором та буровим інструментом виробництва компанії Atlas Copco (Швеція), надалі –товар, на умовах DDP відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2000, а відповідач, як замовник, зобов’язався прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною згідно із специфікацією, яка наведена у договорі (п. 1.1. договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили базову комплектацію бурового верстату Atlas Copco ROC 460PC з погружним пневмоударником для відкритих гірних робіт для буріння свердловини 85-152 мм.

Згідно з п. 2 договору ціна товару становить 1 215 160,80 грн.

Додатком № 4 від 22.01.2007 р. до договору сторони внесли зміни до договору і виклали пункт № 1 Специфікації у новій редакції та внесли зміни до розділу 2 та п. 3.2. договору. Згідно з розділом 2 нова ціна договору становить 1 257 160,80 грн., а згідно з п. 3.2. договору в новій редакції решту –5% –60 758,04 грн. замовник сплачує після виконання першої свердловини. Постачальник гарантує швидкість буріння буровою коронкою Speed Bit 110 мм не менше 52 см за хвилину.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено п. 4.1. договору, датою поставки товару за договором вважається дата підписання сторонами накладної на товар.

Як свідчать матеріали справи, за видатковими накладними № 02 від 25.01.2007 р., № 04 від 29.01.2007 р., № 06 від 08.02.2007 р. позивач за первісними позовом передав відповідачеві товар, визначений договором та специфікацією, на суму 1 257 160,80 грн.

Товар за вказаними накладними отримано представником відповідача, повноваження якого підтверджуються наявними у матеріалах справи довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЯ № 827033 від 24.01.2007 р., серії ЯМЯ № 827036 від 29.01.2007 р., серії ЯМЯ № 827044 від 05.02.2007 р.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до розділу 3 договору оплата товару провадиться у такому порядку:

-          протягом 5 банківських днів після підписання сторонами договору замовник перераховує аванс у розмірі 25% ціни договору, що становить 303 790,20 грн.;

-          протягом 2 банківських днів після повідомлення про знаходження товару на складі виробника замовник сплачує 50% ціни договору, що становить 607 580,40 грн.;

-          20% ціни договору, що становить 243 032,16 грн. замовник сплачує протягом 2 банківських днів після повідомлення про знаходження товару на митній території України;

-          решту –5% –60 758,04 грн. замовник сплачує після виконання першої свердловини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з банківськими виписками про рух грошових коштів на рахунку позивача, станом на дату звернення позивача до суду відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 1204901,84 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті товару становить 52 258,96 грн.

Відповідно до розділу 7 договору товар поставляється з такими документами: накладна на товар, податкова накладна, комплект експлуатаційної документації (на кожний вид обладнання) на український або російській мові.

Згідно з ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Правові наслідки невиконання продавцем обов’язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару, передбачені ст. 666 ЦК України, відповідно до якої, у разі непередання продавцем документів, що стосуються товару, покупець має право встановити розумний строк для їх передання, а якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Разом з тим, посилаючись на зазначену обставину, відповідач за первісним позовом не надає доказів того, що він вимагав передання експлуатаційної документації на товар, встановлював розумний строк для їх передання. Також відповідач за первісним позовом не скористався своїм правом відмовитись від договору та повернути товар продавцю внаслідок такого порушення.

Посилання відповідача на те, що оплата 5% ціни договору (60 758,04 грн.) ставиться в залежність від підтвердження швидкості буріння, не відповідає змісту п. 3.2. договору, оскільки вказаним пунктом договору передбачається оплата зазначеної суми після виконання першої свердловини.

Як на підставу своїх заперечень відповідач за первісним позовом також посилається на те, що гарантована постачальником потужність бурового верстату не відповідає результатам пробного буріння, а саме при заявленій швидкості буріння 50 см за хвилину фактична швидкість буріння не перевищує 30 см за хвилину. На підтвердження зазначеного відповідачем надана копія листа інженера по продажу і сервісу фірми Atlas Copco Rock Drills AB Дідусь А.В.

Зазначений лист не приймається судом як належний доказ невідповідності поставленого обладнання вимогам договору з огляду на наступне.

Як передбачено ч. 1 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Пунктом 8.1. договору передбачено, що якість товару повинна відповідати технічним умовам заводу-виробника і підтверджуватися відповідним документом.

З наданого відповідачем листа вбачається, що швидкість буріння розраховувалась для моделі верстату Atlas Copco ROC 460PC із пневмоударником COP44 із тиском 12 bar. Між тим, як вбачається із додатку № 1 до договору до базової комплектації бурового верстату Atlas Copco ROC 460PC входить пневмоударник із тиском 20 bar.

Позивачем надано витяг з інструкції по експлуатації пневмоударника COP44/ COP44 Q , з якого вбачається, що швидкість буріння при робочому тиску 20 бар складає 640 мм/хв., що відповідає зазначеним у п. 3.2. договору вимогам.

При цьому судом також відхиляються посилання відповідача за первісним позовом на невідповідність технічних характеристик обладнання параметрам фактичного його використання, оскільки швидкість буріння з використанням поставленого обладнання залежить від конкретних фізико-математичних властивостей породи.

Таким чином, поставлений товар відповідає вимогам щодо якості, встановленим п. 8.1. договору та ст. 673 ЦК України.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення основного боргу визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю у сумі 52 258,96 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ст. 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, крім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 28 115,32 грн. інфляційних втрат та 4 847,00 грн. процентів річних.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за первісним позовом становить 52258,96 грн., і зазначена сума відповідно до п. 3.2. договору повинна бути сплачена відповідачем після виконання першої свердловини.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідачем за первісним позовом не заперечується факт здійснення першого буріння свердловини, про що сам відповідач зазначає у поданому ним зустрічному позові. Зазначена обставина також підтверджується наведеними у ході розгляду справи запереченнями відповідача за первісним позовом, що ґрунтуються на невідповідності швидкості буріння, погодженій сторонами у додатку до договору, швидкості, встановленій в результаті пробного буріння.

Разом з тим, умовами договору не передбачено порядку оформлення факту здійснення відповідачем першого буріння та не визначено, якими документами має підтверджуватися зазначена обставина. З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості встановити дату першого буріння. При цьому, названа позивачем дата першого буріння 20.02.2007 р. не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а тому, на думку суду, нарахування інфляційних втрат і процентів річних, яке здійснюється позивачем від вказаної дати є необґрунтованим.

За таких обставин, вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних не підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про зобов’язання відповідача підписати акт введення в експлуатацію № 1 від 22.09.2009 р.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Разом з тим, заявляючи вимоги про зобов’язання відповідача підписати акт введення в експлуатацію № 1 від 22.09.2009 р., позивач не вказує підстав, з яких випливає такий обов’язок відповідача.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Враховуючи, що умовами договору не передбачено складання акту введення обладнання в експлуатацію і обов’язку відповідача складати чи підписувати такий акт, суд вважає зазначену вимогу необґрунтованою та відмовляє у її задоволенні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями пред’явило зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ" про зменшення ціни товару з підстав поставки товару неналежної якості.

Розглянувши заявлені зустрічні позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені ст. 678 ЦК України, відповідно до якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Як передбачено ч. 3 ст. 680 ЦК України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред’явити вимогу у зв’язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Відповідно до п. 9.1. договору термін гарантії на товар становить 12 місяців з дати підписання сторонами накладної на товар.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.ст. 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 681 ЦК України передбачено, що до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), –від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Як свідчать матеріали справи, комплект обладнання був повністю поставлений позивачу за зустрічним позовом 08.02.2007 р. Перебіг гарантійного строку відповідно до п. 9.1. договору розпочався з 09.02.2007 р. та закінчився 09.02.2008 р. Згідно з наведеними вище правилами обчислення позовної давності (ст.ст. 680,681 ЦК України) дата початку її перебігу починається в межах вказаного періоду та спливає щонайпізніше 09.02.2009 р.

Як свідчить відмітка відділу діловодства Господарського суду м. Києва, позовна заява про зменшення ціни товару подана позивачем 26.11.2009 р., тобто з пропуском встановленої ст.ст. 258, 681 ЦК України позовної давності.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, згідно з частиною п’ятою зазначеної статті, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як на поважні причини пропуску позовної давності позивач за зустрічним позовом посилається на те, що сторони дійшли згоди про зменшення ціни товару у зв’язку із його недоліками, а тому позивач за зустрічним позовом не звертався до суду із такими вимогами.

У поданому клопотанні відповідач за зустрічним позовом просить визнати пропущеним строк позовної давності та відмовити у визнанні поважними причин пропуску строків.

Суд відмовляє у визнанні поважними наведених позивачем причин пропуску позовної давності, оскільки позивачем за зустрічним позовом всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не надано жодних доказів, що свідчили б про виявлення ним недоліків переданого товару в межах річного гарантійного строку, звернень до відповідача із відповідними вимогами щодо таких недоліків, проведення сторонами переговорів щодо зменшення ціни товару та досягнутих домовленостей в результаті таких переговорів.

Крім того, наявними у матеріалах справи доказами спростовуються твердження позивача за зустрічним позовом про передання йому товару неналежної якості.

Позивачем за зустрічним позовом також заявлені вимоги про зобов’язання відповідача видати технічний паспорт на буровий верстат.

Згідно з ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до розділу 7 договору товар поставляється з такими документами: накладна на товар, податкова накладна, комплект експлуатаційної документації (на кожний вид обладнання) на український або російській мові.

Як свідчать матеріали справи, позивач за зустрічним позовом прийняв поставлений товар без жодних зауважень. Матеріали справи також не містять доказів того, що після прийняття товару позивач за зустрічним позовом вимагав передання експлуатаційної документації (технічного паспорту) на буровий верстат чи встановлював розумний строк для їх передання відповідно до ст. 666 ЦК України.

З урахуванням зазначеного, у зустрічному позові належить відмовити.

Як передбачено ст.ст. 45, 46 ГПК України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством. У разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову. До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

Згідно з поданою позивачем за первісним позовом заявою про уточнення позовних вимог нова ціна первісного позову становить 85 221,28 грн. Також у зазначеній заяві заявлена немайнова вимога про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до пп. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 22.5. ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн.

З урахуванням зазначених положень, позивач за зустрічним позовом повинен був сплатити державне мито у розмірі 937,21 грн. Проте, як вбачається з платіжного доручення № 498 від 16.09.2009 р. та квитанції від 15.03.2009 р., позивачем сплачено державне мито у сумі 852,74 грн. Таким чином, недоплачена сума державного мита у розмірі 84,47 грн. підлягає стягненню з позивача за первісним позовом в доход Державного бюджету.

Позивачем за зустрічним позовом заявлено вимоги про зменшення ціни товару на суму 66662,40 грн. та немайнові вимоги про зобов’язання відповідача видати технічний паспорт на буровий верстат, сума державного мита з яких повинна становить 751,62 грн. (666,62 грн. з майнової вимоги + 85,00 грн. з немайнової вимоги). За подання позову ТОВ "Призма-13" сплатило державне мито у сумі 673,10 грн., а тому недоплачена сума державного мита у розмірі 78,52 грн. підлягає стягненню з позивача за зустрічним позовом до Державного бюджету.

Позивачем за зустрічним позовом при поданні позову сплачено 372,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (зі змінами і доповненнями) на день подання позову (26.11.2009 р.) розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становив 236,00 грн.

Таким чином, надмірно сплачена сума витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 136,00 грн. підлягає поверненню позивачу за зустрічним позовом з Державного бюджету.

З огляду на часткове задоволення первісного позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, ідентифікаційний код 21649087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, оф. 1, ідентифікаційний код 34001913) 52 258 (п’ятдесят дві тисячі двісті п’ятдесят вісім) гривень 96 коп. основного боргу, 522 (п’ятсот двадцять дві) гривні 58 коп. державного мита та 144 (сто сорок чотири) гривні 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у первісному позові відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, оф. 1, ідентифікаційний код 34001913) в доход Державного бюджету України 84 (вісімдесят чотири) гривні 47 коп. державного мита.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, ідентифікаційний код 21649087) в доход Державного бюджету України 78 (сімдесят вісім) гривень 52 коп. державного мита.

7. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, ідентифікаційний код 21649087) з Державного бюджету України 136 (сто тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, надмірно сплачених платіжним дорученням № 967 від 09.11.2009 р.

8. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 17.06.2010 р.