Рішення № 10022548, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/1914.06.10 За позовом          Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

До                     Суб’єкта підприємницької діяльності Кривош Галини Павлівни

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»;

                     2) Акціонерне товариство «ОТП Банк»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача           Акціонерний комерційний банк «Правекс-Банк»

Про           стягнення 15143,47 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Коршак С.В. по довіреності № 0530 від 13.05.2008р.

Від відповідача не з’явився

Від третіх осіб           не з’явилися

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Суб’єкта підприємницької діяльності Кривош Галини Павлівни про стягнення 15143,47 грн., з яких: 12877,50 грн. –сума основного боргу, 1829,86 грн. –витрати, пов’язані з інфляційними процесами, 436,11 грн. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2007р. порушено провадження у справі № 36/19, розгляд справи призначено на 23.01.2008р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що додатку № 4 до договору оренди жилого приміщення від 01.09.2005р. він не підписував, гарантованого депозиту в сумі 12877,50 грн. від позивача не отримував, а тому підстав для задоволення позову немає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 11.02.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2008р., відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинено провадження у справі № 36/19 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»до Суб’єкта підприємницької діяльності Кривош Галини Павлівни про стягнення 15143,47 грн., призначено по даній справі судову почеркознавчу експертизу. Зобов’язано сторони забезпечити оплату вартості експертизи та її проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Через канцелярію суду 31.07.2008р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 36/19 з супровідним листом № 2121 від 07.07.2008р., з якого вбачається, що судова почеркознавча експертиза № 2121/08 за матеріалами справи № 36/19 виконана 07.07.2008р., але вартість експертних досліджень сторонами у справі не оплачена, висновок судової почеркознавчої експертизи № 2121/08 за матеріалами справи № 36/19 буде отриманий після оплати його вартості.

Станом на 18.12.2009р. вартість експертних досліджень сторонами у справі не оплачена, висновок судової почеркознавчої експертизи № 2121/08 за матеріалами справи № 36/19 до суду не надходив.

Через канцелярію суду 18.11.2009р. від позивача поступило клопотання про поновлення провадження у справі № 36/19. Клопотання мотивовано тим, що витрати по проведенню експертизи були покладені на сторін у справі, а сторони (враховуючи заінтересовану сторону) не оплачують ці витрати, тому, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», господарський суд може розглянути справу на підставі наявних доказів. Крім того, позивач зазначає, що факт отримання відповідачем коштів може бути доведений і без висновків судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до п. 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2651 від 27.11.2006р. «Про деякі питання призначення судових експертиз»у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2009р., на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі № 36/19, розгляд справи призначено на 25.01.2010р.

В судовому засіданні 25.01.2010р. представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач як на підставу своїх вимог посилається, зокрема, на платіжне доручення № 13090 від 04.11.2005р., банк платника «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, з призначенням платежу «гарантований депозит (Кривош Г.П.) згідно додатку 4 до дог. б/н для зарахування на к/р 001Т2982600»в сумі 12877,50 грн. Представником відповідача в обґрунтування заперечень надано лист Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»№ 95-0-0-00/35 від 05.01.2010р., з якого вбачається, що до 25.09.2006р. установа банку мала назву Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль», після 25.09.2006р. назва змінилась на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010р., відповідно до ст. ст. 27, 77 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», розгляд справи відкладено на 15.02.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2010р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 03.03.2010р.

В судовому засіданні 03.03.2010р. представник третьої особи надав суду письмові пояснення на позов, в яких позов підтримує, а також надав суду докази на виконання вимог ухвали суду від 15.02.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2010р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 29.03.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010р., відповідно до ст. ст. 27, 77 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «ОТП Банк», в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерний комерційний банк «Правекс-Банк», розгляд справи відкладено на 26.04.2010р.

Через канцелярію суду 21.04.2010р. від третьої особи - Акціонерного товариства «ОТП Банк», надійшли витребувані ухвалою суду докази у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2010р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 31.05.2010р.

В судовому засіданні 31.05.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 14.06.2010р., про що було повідомлено представників сторін у судовому засіданні.

До початку розгляду справи 14.06.2010р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 12877,50 грн. безпідставно набутих позивачем коштів, 1829,86 грн. витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, 436,11 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 14.06.2010р. надав суду докази (Витяг з протоколу № 32 від 16.11.2009р. Позачергових Загальних зборів Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», Статут Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»у новій редакції, Свідоцтво про державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»Серії А01 № 623444), з яких вбачається, що найменування Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»змінено на Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

В судовому засіданні 14.06.2010р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням зміни підстав позову, повністю підтримав.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 14.06.2010р. не з’явилися, хоча були повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(далі позивач, орендар) та Суб’єктом підприємницької діяльності Кривош Галиною Павлівною (далі відповідач, орендодавець) 01.05.2005р. було укладено договір оренди жилого приміщення. Відповідно до умов даного договору орендодавець передав орендарю в строкове платне користування квартиру площею 117,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 4/6, кв. 54.

Строк дії вищевказаного договору сторони встановили з 01.09.2005р. по 31.07.2006р., тобто одинадцять місяців (п. 8 договору).

Орендна плата на момент укладення договору, згідно з додатком № 3 до договору, становила гривневий еквівалент на день оплати по курсу Національного банку України 2550 доларів США на місяць.

Відповідно до додатку № 4 до договору орендар за домовленістю з орендодавцем вносить гарантований депозит в розмірі 2550 доларів США (еквівалент місячної орендної плати), який повертається йому в кінці оренди у випадку, якщо з боку орендаря немає заборгованостей та збитків.

В подальшому, 01.08.2006р., між сторонами було укладено договір оренди квартири площею 117,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 4/6, кв. 54 строком з 01.08.2006р. до 30.06.2007р.

Угодою від 30.11.2006р. сторони домовились розірвати договір оренди від 01.08.2006р.

За актом прийому-передачі від 30.11.2006р., підписаним представниками сторін, позивач повернув відповідачу орендоване приміщення, що не заперечується сторонами у справі.

Оцінюючи подані сторонами та третіми особами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спір у справі виник внаслідок того, що позивач вимагає повернути перерахований гарантований депозит в сумі 12877,50 грн., а відповідач заперечує проти отримання зазначеної суми.

З матеріалів справи вбачається, що позивач платіжним дорученням № 13090 від 04.11.2005р. перерахував на рахунок відповідача, відкритий в Акціонерному комерційному банку «Правекс-Банк», гарантований платіж в розмірі 12877,50 грн. згідно додатку № 4 до договору оренди від 01.09.2005р.

Факт зарахування 07.11.2005р. зазначених коштів на картковий рахунок, що належить відповідачу, підтверджується платіжним дорученням № 13090 від 04.11.2005р. з відміткою банку про виконання, листом Акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк»№ 26256/04-02 від 28.05.2010р., наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з 07.11.2005р. відповідач володіє грошовими коштами в сумі 12877,50 грн., перерахованими позивачем.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач, згідно з ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України, зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Це стосується відповідача, який належними засобами доказування повинен був довести, що ним він повернув безпідставно одержані від позивача кошти.

Заперечення відповідача щодо того, що додаток № 4 до договору оренди він не підписував, що підтверджується висновком № 2121 від 07.07.2008р. судової почеркознавчої експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, відповідно до якого підписи від імені Кривош Г.П. в графі «Підписи»в додатку № 4 до договору оренди жилого приміщення від 01.09.2005р. виконано не Кривош Галиною Павлівною, а з наслідуванням підпису Кривош Г.П., судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують факту зарахування коштів в сумі 12877,50 грн. на картковий рахунок, відкритий на ім’я Кривош Галини Павлівни.

Оскільки відповідач безпідставно набуті від позивача грошові кошти в розмірі 12877,50 грн. позивачу не повернув, хоча позивач звернувся з позовом до суду про стягнення зазначених коштів ще 11.12.2007р., тобто з цього часу відповідач знав про цю вимогу, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12877,50 грн. визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1829,86 грн. витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, 436,11 грн. 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно з ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача 1829,86 грн. витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, та 436,11 грн. 3% річних, нарахованих на підставі саме ст. 625 Цивільного кодексу України, положення якої застосовуються в разі існування між сторонами грошового зобов’язання, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

До складу судових витрат, згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, входять, зокрема, витрати на оплату судової експертизи.

Оскільки при поданні позову до суду та призначенні судової почеркознавчої експертизи підставою позовних вимог позивача був додаток № 4 до договору оренди жилого приміщення від 01.09.2005р., експертиза була призначена саме за клопотанням позивача, то судові витрати в частині витрат на оплату судової експертизи в розмірі 1126,08 грн. покладаються на позивача.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності Кривош Галини Павлівни (м. Київ, вул. Пушкінська, 43, кв. 9, свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи № 10012899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, код ЄДРПОУ 20782312) 12877 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 50 грн. безпідставно отриманих коштів, 128 (сто двадцять вісім) грн. 78 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, код ЄДРПОУ 20782312) на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) 1126 (одну тисячу сто двадцять шість) грн. 08 коп. вартості судової експертизи.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.