Вирок № 100224578, 07.10.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1027/20 Провадження № 1-кп/304/133/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф., прокурора Маханця В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

захисника Гайданки Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070130000221 від 19 травня 2020 року, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили незаконну порубку дерев у лісах, перевезення, збут незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду, за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.

Так, 07 травня 2020 року о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 , пішли до лісового масиву неподалік села Новоселиця Перечинського району Закарпатської області: квартал 21 виділ 16 Дубриницького лісництва ДП «Перечинське лісове господарство», де діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою вчинення незаконної порубки дерев породи «Дуб» для особистого збагачення, за допомогою бензопили марки «STIHL», без будь-якого на те дозволу та відповідних документів, всупереч встановленому законом порядку, вчинили незаконну порубку сиро ростучих дерев породи «Дуб» у кількості 4 штуки, діаметром 58, 58, 63, 65 см.

Надалі, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 вказані дерева за допомогою пили розпилили на колоди довжиною по 1 м, з яких вісім штук за допомогою автомобіля марки «Рено Мастер», державний номер Словацької республіки НОМЕР_1 , білого кольору, транспортували в село Дубриничі, зокрема, до ОСОБА_3 , а інша деревина залишилась на місці події та була секвестрована майстром лісу Дубриницького лісництва ДП «Перечинське лісове господарство» ОСОБА_4 в кількості 6,2 метрів кубічних.

Вказаними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заподіяли ДП «Перечинське лісове господарство» істотну шкоду на суму 70 241 гривня 60 копійок.

Тим самим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли злочин, передбачений ч. 2 ст. 246 КК України.

У судовому засіданні до суду подані угоди про визнання винуватості, укладені 07 жовтня 2021 року між прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Бернаром Василем Васильовичем та обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в присутності їх захисника Гайданки Т.М., відповідно до яких обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 беззастережно визнають свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України. Крім цього, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання за ч. 2 ст. 246 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки із застосуванням статті 75 КК України. Також сторони визначили наслідки укладення, затвердження і невиконання зазначеної угоди.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у присутності захисника повністю та беззастережно визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину, щиро розкаялися, просили суд затвердити укладену угоду, а також призначити узгоджену в ній міру покарання. Також ствердили, що угоду вони укладали добровільно, розуміють надані їм законом права, наслідки укладання і затвердження зазначеної угоди, визначені статтею 473 КПК України, суть пред`явленого обвинувачення і вид покарання, який до них буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинувачених також просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджену в ній міру покарання із застосуванням статті 75 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання, при цьому просив на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачених від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк тривалістю один рік.

Представник потерпілого Деревянко М.В. у судове засідання не з`явився, однак надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими.

Заслухавши думку учасників судового провадження, безпосередньо дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що умови угод про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди її сторони, визначена в межах санкції ч. 2 ст. 246 КК України, з урахуванням положень 65, 66, 67 КК України, угода не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення таких угод судом не встановлено.

Також судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цілком розуміють права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, зокрема те, що вони мають право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються, наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення та вид покарання. Укладення угод є цілком добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок, чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім цього встановлено, що прокурор усвідомлює наслідки затвердження угод, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, особу винних, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 246 КК України, є нетяжким злочином.

Суд враховує дані про особу винного ОСОБА_1 : останній за місцем проживання охарактеризований з позитивної сторони, допомагає рідним у веденні особистого сільського господарства, ввічливий, працьовитий, з сусідами не конфліктує, громадський порядок у селі не порушує, заяв та скарг на нього у виконавчий комітет Малоберезнянської сільської ради не надходило, до адміністративної відповідальності не притягався, неодружений, офіційно не працевлаштований, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, кримінальне правопорушення вчинив вперше. Суд враховує також досудову доповідь відносно ОСОБА_1 , відповідно до якої орган пробації вважає, що виправлення останнього можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, при цьому існує середній рівень ризик небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.

Також суд враховує дані про особу винного ОСОБА_2 : останній за місцем проживання охарактеризований з позитивної сторони, допомагає рідним у веденні особистого сільського господарства, ввічливий, працьовитий, з сусідами не конфліктує, громадський порядок у селі не порушує, заяв та скарг на нього у виконавчий комітет Малоберезнянської сільської ради не надходило, до адміністративної відповідальності не притягався, одружений, офіційно не працевлаштований, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, кримінальне правопорушення вчинив вперше. Суд враховує також досудову доповідь відносно ОСОБА_2 , відповідно до якої орган пробації вважає, що виправлення останнього можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, при цьому існує середній рівень ризик небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.

Судом також враховано відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України. Судом визнано щире каяття обставиною, які пом`якшують обвинуваченим покарання відповідно до ст. 66 КК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та можуть бути затверджені і на підставі цих угод може бути ухвалений вирок, оскільки умови угод узгоджуються з вимогами вказаного Закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, представником потерпілого подано письмову згоду на укладення угод, умови таких не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, укладення угод було добровільним, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Також судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених. Суд вважає можливим застосувати статтю 75 КК України з покладенням на обвинувачених обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З огляду на викладене, угоду про визнання винуватості слід затвердити

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Долю заходів забезпечення кримінального провадження вирішити відповідно до ст. 174 КПК України.

Процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання суд не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 100, 174, 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості від 07 жовтня 2021 року, укладену між прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Бернаром Василем Васильовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Угоду про визнання винуватості від 07 жовтня 2021 року, укладену між прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Бернаром Василем Васильовичем та обвинуваченим ОСОБА_2 , затвердити.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Речові докази:

- деревину породи «Дуб», об`ємом 6.2 метрів кубічних, яку передано на відповідальне зберігання майстру лісу Дубриницького лісництва ДП «Перечинське лісове господарство» ОСОБА_4 , - конфіскувати в дохід держави;

- кувалду і сокиру з дерев`яними рукоятками та два металеві колуни, позначені № 1 та № 2, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, - конфіскувати в дохід держави;

- мобільний телефон марки «Samsung A8», IMEI: НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , залишити йому як власнику;

- ключі з логотипом автомобіля марки «Шкода», які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, - знищити.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2020 року у виді арешту майна, - скасувати

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча: Гевці В. М.