Рішення № 100223931, 08.10.2021, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/634/21

Провадження № 2/139/200/21

РІШЕННЯ

іменем України

08 жовтня 2021 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої – судді Тучинської Н.В.,

з участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника – адвоката Чернілевської Р.В., ,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду 02 серпня 2021 року із позовною заявою, у якій просить визначити додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки пропустив його з об`єктивних підстав. Крім того, з метою оформити спадкові права після ОСОБА_2 позивач просить встановити факт, що спадкодавець був його двоюрідним дідом по батьковій лінії, оскільки відсутні архівні документи, що стверджують їх родинні стосунки.

Ухвалою від 02 серпня 2021 року позов було залишено без руху, а позивачу було надано строк для усунення його недоліків (сплати судового збору).

11 серпня 2021 року поштою до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанції про сплату судового збору (дві квитанції по 908 гривень).

Ухвалою від 12 серпня 2021 року (а.с. 46) позов прийнято до розгляду суду і призначено підготовче провадження. Ухвалою від 15 вересня 2021 року (а.с. 54) справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання.

Представник заінтересованої особи – Мурованокуриловецької селищної ради у судове засідання не з`явився, але подав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 24).

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом ухвалено про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Позивач ОСОБА_1 свою позовну вимогу підтримав і суду пояснив: У 2018 році померла тітка його матері ОСОБА_3 . Через рік по її смерті серед її особистих речей було знайдено шкатулку з документами, що належали ОСОБА_2 та його родичам. З тих документів він зробив висновок, що ОСОБА_2 – двоюрідний брат його бабусі по батьківській лінії і що по його смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва. Оскільки у ОСОБА_2 ближчих, ніж його батько, родичів не було, батько не бажає приймати спадщину, він вирішив звернутися до нотаріуса за оформленням спадкових прав. Однак, крім того, що він пропустив строк звернення до нотаріуса, він ще й не може документально підтвердити ступінь родинних зв`язків із спадкодавцем, оскільки навіть у архівах за строками давності не збереглися або відсутні потрібні актові записи.

Представник позивача – адвокат Чернілевська Р.В. (а.с. 33-34), яка бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, підтримала позов і додатково пояснила: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як подружжя мали трьох дітей, в тому числі дочку ОСОБА_6 , 1908 року народження та сина ОСОБА_7 , 1922 року народження. Свідоцтва про народження ОСОБА_8 чи актового запису про його народження не збереглося, але є запис у погосподарській книзі, з якої слідує, що ОСОБА_7 – син голови двору ОСОБА_4 . Про народження ОСОБА_9 знайдено запис у метричній книзі про народження громадян по Свято-Успенській церкві с. Курашівці, про що суду подано відповідні докази, з якого слідує, що її матір`ю була ОСОБА_4 , а батьком – ОСОБА_7 . Отже, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 – рідні брат і сестра. ОСОБА_7 мав сина ОСОБА_2 , про що стверджує свідоцтво про народження. Останній мав дружину, яка померла раніше, дітей вони не мали і до смерті він проживав одиноко. ОСОБА_6 також вийшла заміж і прийняла прізвище чоловіка ОСОБА_10 (актового запису про шлюб не збереглося). У шлюбі ОСОБА_6 мала дочку ОСОБА_11 , 1930 року народження, однак і її актовий запис про народження не зберігся, але про родинні стосунки з матір`ю може свідчити подана до суду виписка з погосподарської книги. Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_11 – двоюрідні брат і сестра. Після укладення шлюбу ОСОБА_11 змінила прізвище на ОСОБА_12 (про це свідчить відповідний актовий запис) та народила сина ОСОБА_13 (свідоцтво про шлюб додано суду). Отже ОСОБА_13 – двоюрідний племінник ОСОБА_2 . Позивач є рідним сином ОСОБА_13 , про що стверджує свідоцтво про народження та двоюрідним онуком ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, яку й бажає оформити позивач як спадкоємець п`ятої черги – родич четвертого ступеню споріднення – двоюрідний онук. Однак, через відсутність частини документів про народження та зміну прізвищ він не зможе довести перед нотаріусом ступінь спорідненості зі спадкодавцем. Крім того, враховуючи, що інформацію про наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_2 вони знайшли лише у 2019 році, ОСОБА_1 об`єктивно був позбавлений можливості вчасно звернутися до нотаріуса за прийняттям спадщини.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід задовольнити з врахуванням наступного:

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Курашівці Мурованокуриловецького району Вінницької області помер ОСОБА_2 (а.с. 9).

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Як вбачається із державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 685311 (а.с. 24) та довідки Курашовецької сільської ради № 618 від 17 листопада 2020 року (а.с. 28) до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить, зокрема, земельна ділянка площею 2,0269 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Курашовецької сільської ради колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб – спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті, і це право у них виникає у день відкриття спадщини – день смерті спадкодавця.

Даних про наявність спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_2 не здобуто. Про це стверджує довідка Курашовецької сільської ради № 618 від 17 листопада 2020 року (а.с. 28).

Відповідно до цієї ж довідки (а.с. 28), на день смерті спадкодавця з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Як стверджується витягом зі Спадкового реєстру по спадкових справах № 65239818 від 17.06.2021 (а.с. 30) спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, отже, спадщину ніхто не оформив.

Із роз`яснення приватного нотаріуса Мурованокуриловецького районного нотаріального округу Долі Т.І. за № 73/01-16від 17 червня 2021 року (а.с. 31) вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Разом з тим, спадкоємець, який подає заяву про прийняття спадщини має надати докази про своє право спадкувати в тій чи інші черзі спадкоємців.

Як стверджує сторона позивача, позивач є родичем четвертого ступеню споріднення зі спадкодавцем як його двоюрідний внук і має право спадкувати у п`ятій черзі спадкоємців за законом. Однак, позивач не має всіх необхідних документів про народження всіх своїх та спадкодавця родичів та про зміну їх прізвищ під час укладення шлюбів, вичерпав всі можливості для отримання таких документів, а тому не може подати до нотаріуса докази родинних стосунків зі спадкодавцем.

Суд вважає, що в цьому судовому засіданні беззаперечно доведено юридичний факт, який просить встановити позивач, на підставі поданих ним письмових доказів та показань свідків.

Так, свідок ОСОБА_14 суду пояснила: Вона є матір`ю позивача. Народилася і виросла вона у с. Курашівці. Її тіткою була ОСОБА_3 , яка проживала по-сусідству із ОСОБА_2 і яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . І її тітка, і ОСОБА_2 на момент смерті останнього проживали самотньо. Тому, коли помер ОСОБА_2 тітка, а також ще дві жінки, в тому числі ОСОБА_15 проводили його поховання, розпорядилися деякими його речами. Уже після річниці з дня смерті ОСОБА_3 , вона знайшла серед її речей шкатулку, зроблену руками ОСОБА_2 , в якій були певні правовстановлюючі документи, нагороди, фото, його та його родичів. Ознайомлюючись із цими документами, було встановлено, що ОСОБА_2 був двоюрідним братом її свекрухи – матері її чоловіка – ОСОБА_11 . Серед тих же документів було знайдено Державний акт на землю та прийнято рішення звертатися за оформленням спадщини. Однак, в її чоловіка уже не залишилося в живих матері та інших родичів, а тому процес відшуковування документів про родинні стосунки зайняв великий період часу. Чоловік не бажає приймати спадщину після свого двоюрідного дядька, а тому син – позивач у цій справі найближчий спадкоємець ОСОБА_2 за законом.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що її мати постійно проживала по-сусідству із ОСОБА_17 , а тому з її слів їй було відомо, що він мав дві сестри: ОСОБА_18 , 1920 року народження, яка після шкоди виїхала у Крим і її доля нікому не відома, та ОСОБА_9 , 1908 року народження, яка мала дочку ОСОБА_11 – бабусю ОСОБА_19 . Оскільки сама також з народження живе в с. Курашівці, то достеменно знає, що ОСОБА_20 мав із ОСОБА_21 сина ОСОБА_2 .

Письмовими доказами доводиться:

-батьком позивача є ОСОБА_13 (свідоцтво про народження на а.с. 23);

-матір`ю ОСОБА_13 була ОСОБА_22 (свідоцтво про народження на а.с. 22);

-дошлюбне прізвище ОСОБА_22 – ОСОБА_10 (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00028289125 від 24.10.2020 на а.с. 21);

-актового запису про народження ОСОБА_11 не виявлено (інформація Державного архіву Вінницької області № 07-1803/7 від 21.09.2020 на а.с. 19), однак, ксерокопією із погосподарської книги (а.с. 13) доводиться, що її матір`ю була ОСОБА_23 ;

-актового запису про шлюб ОСОБА_23 не виявлено (інформація Державного архіву Вінницької області № 07-1939/7 від 19.10.2020 на а.с. 17), тому підтвердити документально про зміну її дошлюбного прізвища ОСОБА_24 не вбачається за можливе. В той же час, зазначена дата народження ОСОБА_23 у згаданій вище погосподарській книзі (а.с. 13) та дата народження ОСОБА_6 , зазначена в архівній довідці № 07-1804/7 від 21.09.2020 на а.с. 14, співпадають, а тому суд переконаний, що дошлюбне прізвище ОСОБА_23 – ОСОБА_24 ;

-відповідно до архівної довідки № 07-1804/7 від 21.09.2020 (а.с. 14, 15, 16), матір`ю ОСОБА_6 була ОСОБА_4 , а батьком – ОСОБА_5 ;

-актового запису про народження ОСОБА_7 не виявлено (інформація Державного архіву Вінницької області № 07-1805/7 від 21.09.2020 на а.с. 18), однак, ксерокопією із погосподарської книги (зворот а.с. 13) доводиться, що його матір`ю була ОСОБА_4 . Таким чином ОСОБА_7 та ОСОБА_25 – рідні брат і сестра;

-свідоцтвом про народження ОСОБА_2 (а.с. 11) доводиться, що ОСОБА_7 – його батько.

Таким чином, ОСОБА_2 – двоюрідний брат ОСОБА_26 , двоюрідний дядько ОСОБА_13 та двоюрідний дід ОСОБА_1 .

Отже, позивач довів факт родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_2 , в судовому засіданні також доведено мету встановлення факту родинних відносин – оформлення спадкових прав. Приватний нотаріус Мурованокуриловецького районного нотаріального округу Доля Т.І. своїм роз`ясненням № 73/01-16 від 17 червня 2021 року (а.с. 31) відмовила ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 через пропущення строків, встановлених для подання такої заяви.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як встановлено в цьому судовому засіданні позивач лише у 2019 році дізнався про наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , почав збір необхідних документів, в тому числі у грудні 2020 року звернувся до суду за місцем свого проживання для встановлення юридичного факту (а.с. 32).

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

У даній конкретній справі суд вважає, що вказана позивачем причина пропуску строку звернення до нотаріуса є поважною, зокрема, він добросовісно помилявся, вважаючи, що спадкове майно перейшло до родичів ближчого ступеню споріднення, у зв`язку з тим, що він до цього часу не має всіх документів, що підтверджують його ступінь споряднення зі спадкодавцем. Судом встановлено, що ймовірний спадкоємець, який матиме право на спадщину ОСОБА_2 , якщо ОСОБА_1 не прийме її, - Мурованокуриловецька селищна рада позовні вимоги визнала, і таке визнання відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб.

Тому суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України ОСОБА_1 можна визначити додатковий строк для звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, оскільки це відповідатиме принципам законності та пропорційності у здійсненні права власності.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 259, 265, 294, 319, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити. Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був двоюрідним дідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , додатковий строк терміном два місяці для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Початок перебігу додаткового строку рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: _____