Рішення № 100221339, 08.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

08 жовтня 2021 р. справа №520/17655/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мар`єнко Л.М., розглянувши у місті Харкові, в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «БЛІНД» (вул. Ак.Проскури, буд. 1, корп. 45, оф. 21,м. Харків,61070) до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича (просп. Гагаріна, буд. 2, прим. №1,м. Харків,61010) про визнання дій протиправними та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «БЛІНД», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 27.08.2021 року про стягнення з боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ФІНЕКС КАПІТАЛ», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «БЛІНД» (реєстраційний код за ЄДРІСІ 233910), код ЄДРПОУ - 34333275 основної винагороди у виконавчому провадженні № 66639924;

- визнати протиправними дії щодо виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ФІНЕКС КАПІТАЛ", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БЛІНД" - основної винагороди у сумі 4025,00 грн. від 27.08.2021 року по виконавчому провадженню №66639924;

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 66639924 від 02.09.2021 року в частині виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника суми основної винагороди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно винесена оскаржувана постанова, оскільки позивачем було виплачена сума визначена наказом Господарського суду Харківської області №922/952/13-г від 06.04.2021 року, згідно платіжного доручення №28 від 30.08.2021 року, у розмірі 40253,22 грн.

Від відповідача, через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що у даному випадку відповідач діяв на підставі та у межах чинного законодавства України. Також, відповідач просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

До відповідача 27.08.2021 року надійшла заява Арбітражного керуючого Черкасова С.А. щодо примусового стягнення з позивача боргу на підставі наказу №922/952/13-г виданого 06.04.2021 Господарського суду Харківської області.

27.08.2021 керуючись положенням ст. ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем на підставі заяви стягувана при примусовому виконанні наказу №922/952/13-г виданого 06.04.2021 Господарського суду Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «БЛІНД» на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Аккобудсервіс" у сумі 40253,22 грн. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження якій обліковується в Автоматизованої системи виконавчого провадження під №66639924.

27.08.2021 керуючись положенням ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 4025,00 грн.

27.08.2021 р. керуючись положенням ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до п.2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 приватний виконавець виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження» у розмірі 669,00 грн.

27.08.2021 керуючись ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець направив рекомендованою кореспонденцією постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання на адресу боржника: 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, корп.45, офіс 21, що підтверджується матеріалами справи та позивачем вона була отримана 31.08.2021 року, що підтверджується даними Укрпошти (а.с.8).

28.08.2021 керуючись ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» приватний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника та вищевказані постанови були направлені на виконання до банків.

01.09.2021 надійшла заява стягувана про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, а саме надходження від боржника коштів в сумі 40253,22 грн. 30.08.2021.

02.09.2021 керуючись п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» виніс приватний виконавець постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з фактичним виконанням.

Позивач, не погоджуючись із постановою ВП №66639924 від 27.08.2021 року про стягнення з боржника основної винагороди, постановою про закінчення виконавчого провадження від 02.09.2021, звернувся до суду.

Суд зазначає, що законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 1, 5 Закону № 1404-VIII - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Законом № 1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч. 1 та 2 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018, який набув чинності 28.08.2018 року).

Згідно з ч.9 статті 27 Закону № 1403-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з п.9 ч.1 статті 39 Закону № 1403-VIII - виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд зазначає, що з огляду на вимоги наведених норм, початком примусового виконання відповідного виконавчого документу є подання стягувачем відповідної заяви про примусове виконання рішення, що є наслідком відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення шляхом винесення постанови, в тому числі про стягнення основної винагороди із зазначенням відсотка суми, що підлягає стягненню.

Крім цього, законодавець пов`язав можливість отримання виконавцем виконавчого збору (основної винагороди) не виключно з вчиненням виконавцем певних виконавчих дій протягом усього часу тривання виконавчого провадження, яке призвело до фізичного стягнення коштів на користь стягувача з боржника. Сума основної винагороди у розмірі 10 відсотків визначається та стягується виходячи з сум коштів, що підлягають примусовому стягненню за виконавчим документом, і це не залежить від вчинених виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження. Визначення розміру винагороди пов`язано з фактом початку примусового виконання за виконавчим документом.

Оскільки на час відкриття виконавчого провадження відомості про повне виконання боржником наказу суду в добровільному порядку у приватного виконавця були відсутні, тому приватним виконавцем правомірно одночасно з відкриттям виконавчого провадження стягнуто основну винагороду приватного виконавця.

Вказана позиція узгоджується із позицією, викладеною в постанові ВС від 04.08.2020 року у справі №200/13920/19-а.

Щодо посилання позивача на викладену позицію у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 року у справі №640/13697/19 та від 03.03.2020 року у справі №260/801/19, суд зазначає, що вказані в даному рішенні висновки не можуть бути застосовані під час розгляду даної справи, оскільки відносини, що виникли між сторонами, регулюються різними редакціями Закону України "Про виконавче провадження", а саме положення статей 27 цього Закону № 1404, що суттєво впливає на застосування таких позицій.

Судовим розглядом встановлено, що в межах ВП №66639924 приватний виконавець Цимбал С.В. здійснив низку заходів та виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу, зокрема: виніс та направив вищезазначені постанови у виконавчому проваджені сторонам, направив запит щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, направив поставу про арешт коштів боржника у банки, в яких містять рахунки позивача, тощо.

Крім того, приватним виконавцем 02.09.2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №66639924 на підставі п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, факт внесення позивачем на рахунок КБ "Приватбанк" коштів у розмірі 40253,22 грн. не свідчить про добровільне виконання боржником наказу Господарського суду Харківської області №922/952/13-г від 06.04.2021 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. про стягнення з боржника основної винагороди ВП №66639924 від 27.08.2021 року прийнята на підставі та в межах повноважень, а тому скасуванню не підлягає.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 року № 520/10430/2020.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії щодо виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ФІНЕКС КАПІТАЛ", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БЛІНД" - основної винагороди у сумі 4025,00 грн. від 27.08.2021 року по виконавчому провадженню №66639924; скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 66639924 від 02.09.2021 року в частині виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника суми основної винагороди, суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Судовим розглядом встановлено, що постановою приватного виконавця від 02.09.2021 року №66639924 про закінчення виконавчого провадження - виділено в окреме провадження постанову про стягнення основної винагороди від 27.08.2021 року №66639924, оскільки судом встановлено, що остання прийнята приватним виконавцем правомірно та скасуванню не підлягає, то і постанова про закінчення виконавчого провадження № 66639924 від 02.09.2021 року в частині виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника суми основної винагороди - скасуванню не підлягає, а дії відповідача в цій частині є правомірними.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправість рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «БЛІНД» (вул. Ак.Проскури, буд. 1, корп. 45, оф. 21,м. Харків,61070) до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича (просп. Гагаріна, буд. 2, прим. №1,м. Харків,61010) про визнання дій протиправними та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мар`єнко Л.М.