Рішення № 100221272, 06.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 р. № 520/14748/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0501 (вул. Горішного, буд. 142,м. Чугуїв,Харківська область,63505) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Військової частини А0501, в якому просить суд:

1. Визнати противоправною бездіяльність військової частини А0501, яка полягає у невиплаті повного розміру грошової компенсації вартості за не отримане речове майно ОСОБА_2 за період з 29.04.2016 по 21.12.2020 року;

2. Зобов`язати військову частину А0501 здійснити новий перерахунок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, з включенням до нього не врахованого до виплати речового майна за примітками №9,10 норми №1, за нормою №4 наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 року № 232, за період з 29.04.2016 по 21.12.2020 року. Нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно, за новою довідкою про вартість речового майна, з врахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність військової частини А0501, яка полягає у невиплаті повного розміру грошової компенсації вартості за не отримане речове майно ОСОБА_2 за період з 29.04.2016 по 21.12.2020 року є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 06.08.2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 27.08.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , в період з 28.07.1997 по 21.12.2020 року, я проходив військову службу в Збройних силах України, є учасником бойових дій.

Наказом командира військової частини А1314 (по особовому складу) від 30.11.2020 №328 позивача було звільнено у запас за пунктом "б" (за станом здоров`я) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Із списків частини ОСОБА_1 було виключено з 21.12.2020 р. наказом командира в/ч А 0501 №266 від 24.11.2020 p., відповідно до якого військова частина провела з позивачем розрахунки по звільненню. Однак, в день звільнення та виключення з списків особового складу, відповідач не провів з позивачем повного розрахунку, а саме не виплатив грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в сумі 55978,73 грн., мотивуючи тим що заявка на грошову компенсацію направляється до довольчого органу разом з витягом із наказу командира про виключення із списків військової частини.

В позовній заяві позивачем зазначено, що 29.04.2021 року на його картковий рахунок було виплачена грошова компенсація вартості за не отримане речове майно в сумі 55968,73 грн., тобто відповідач при нарахуванні компенсації не врахував законі вимоги, щодо включення речового майна за за нормою № 4 за період з 2016 року по 2020 рікроки виникнення права на отримання речового майна, а саме позиції №№5,7,17,18,19,20,22,23,24,25,36,37,39 відповідної довідки.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

За змістом статті 9-1 Закону № 2011-XII - речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наведеної норми Кабінет Міністрів України постановою від 16 березня 2016 року № 178 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).

Пунктами 2, 3 Порядку № 178, визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, й звільнення з військової служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

За приписами пункту 5 Порядку № 178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232 (далі - Інструкція № 232), встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку №178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Аналіз норм статті 9-1 Закону №2011-XII, абзаців першого, третього пункту 242 Положення № 1153/2008, а також пунктів 2, 3 Порядку №178, в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби свідчить, що позивач має право на грошову компенсацію замість не отриманого речового майна при звільненні з військової служби.

При цьому, суд зауважує, що механізм реалізації військовослужбовцями гарантованого їм частиною першою статті 9-1 Закону №2011-XII права Кабінетом Міністрів України був визначений лише з набранням чинності 22 березня 2016 року постанови від 16 березня 2016 року № 178.

Гарантоване статтею 9-1 Закону №2011-XII право військовослужбовця на отримання речового майна або компенсації його вартості є майновим правом, яке підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Щодо незастосування відповідачем примітки №9,10 норми №1 наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» під час об рахунку строків експлуатації (носки) речового майна.

Так відповідно до примітки 9 норми 1 під час виконання завдань у районі ведення бойових лій (у тому числі під час проведення антитерористичної операції) та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, відновлення боєздатності військовослужбовцям військових частин механізованих (мотопіхотних), танкових, артилерійських військ, протиповітряної оборони. Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, розвідки, морської піхоти, інженерного забезпечення, за винятком частин військової служби правопорядку, РХБЗ, медичних, костюм літній польовий видається зі строком експлуатації носіння 4 місяці.

Відповідно до примітки 10 норми 1 під час виконання завдань у районі ведення бойових дій (у тому числі під час проведення антитерористичної операції) та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, відновлення боєздатності військовослужбовцям військових частин механізованих (мотопіхотних), танкових, артилерійських військ, проти повітряної оборони. Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, розвідки, морської піхоти, інженерного забезпечення, за винятком частин військової служби правопорядку, РХБЗ, медичних, додатково видається верх куртки вітровологозахисної зимової куртки утепленої польової) та штанів вітровологозахисних зимових (штанів утеплених польових) зі строком експлуатації (носіння) 1 рік.

Відповідно до довідок про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (далі довідки про безпосередню участь) виданих військовою частиною А0501 № 4/240, 4/241 від 27.01.2021 року, я в період з 17.04.2015 по 23.04.2020 року брав безпосередню участь, в складі військової частини А0501, в антитерористичній операції, забезпечені її проведення та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Також після повернення військової частини з районів ведення бойових дій (у тому числі під час проведення антитерористичної операції) та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до пункту постійної дислокації військової частини, приймав участь в складі підрозділу у заходах відновлення боєздатності.

На підставі цього суд зазначає, що за період з 29.04.2016 року (дня видання наказу № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту») по 11.12.2020 року, позивач має право на отримання речового майна, а саме костюму літнього польового зі строком експлуатації (носіння) 4 місяці за приміткою 9 норми 1, та верх куртки вітровологозахисної зимової куртки утепленої польової) та штанів вітровологозахисних зимових (штанів утеплених польових) зі строком експлуатації (носіння) 1 рік за приміткою 10 норми 1.

Проте, всупереч примітки №9,10 норми №1 відповідач під час складання довідки про вартість речового майна для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно протиправно завищував строки експлуатацій носіння відповідних предметів речового майна.

Так п. 8 довідки «костюм бавовняний польовий» (костюм літній польовий) - строк експлуатації обрахований 2 роки, пп.10,11,12 куртка вітровологозахисна зимова та штани вітровологозахисні зимові — строк експлуатації обрахований 3 роки.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України 17.08.2017 № 440 «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», служби забезпечення військової частини - структурні підрозділи військових частин, які не підпадають під визначення “служби забезпечення органів військового управління", здійснюють забезпечення підрозділів військових частин військовим майном за визначеною номенклатурою та ведуть облік його наявності і руху. Обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним. Облік військового майна у службах забезпечення військової частини організовують начальники відповідних служб забезпечення, які в межах визначених обов`язків керують веденням обліку військового майна за визначеною номенклатурою та документальним оформленням його руху у військовій частині. На військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом у службі забезпечення військової частини, на підставі атестата військовослужбовця оформлюється та ведеться картка обліку військового майна особистого користування.

Крім того, відповідно до наказу Міністерства оборони України 16.07.1997 року № 300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», начальник речової служби повинен перевіряти забезпеченість речовим майном солдатів, матросів, сержантів, що звільняються в запас. Вести облік та звітність у речовій службі частини.

Тобто на відповідну службу військової частини покладений обов`язок здійснення обліку та врахування періодів перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій та періоди відновлення боєздатності військової частини, враховувати ці періоди до строків носки речового майна, вносити відповідні відомості про право на отримання речового майна до картки обліку військового майна особистого користування, та при звільнені військовослужбовця в запас при неотриманні предметів речового майна враховувати його до довідки про вартість речового майна для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178.

Щодо позиції відповідача про застосування примітки до норми №4 (забезпечення повсякденною формою одягу) згідно якої військовослужбовцям військової служби за призовом під час мобілізашї на особливий період, а також військовослужбовцям, які підписали короткострокові контракти або до закінчення особливого періоду, речовим майном за цією нормою не забезпечуються, суд зазначає, що Обмежень, щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно Порядок № 178 не містить, та не перебуває у залежності від будь-якої підстави звільнення військовослужбовця.

Суд зазначає, що посилання відповідача на примітку до Норми №4, як підставу відмови від нарахування та виплати грошової компенсації в повному розмірі, є помилковим.

Крім того слід зауважити, що згідно наказу Міністерства оборони України від 10.06.2019 року №306 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232». грошова компенсація вартості речового майна не надається військовослужбовцям за нормою №4 які підписали короткострокові контракти або до закінчення особливого періоду, але згідно з ч. 1 ст. 9-1 Закону №2011 -XІІ порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Порядком №178 така умова компенсації вартості за не отримане речове майно не передбачена.

Таким чином, у зв`язку з наведеним, відповідачем порушено право ОСОБА_1 на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна у повному обсязі, оскільки зворотнього відповідачем доведено не було.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0501 (вул. Горішного, буд. 142,м. Чугуїв,Харківська область,63505) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати противоправною бездіяльність військової частини А0501, яка полягає у невиплаті повного розміру грошової компенсації вартості за не отримане речове майно ОСОБА_1 за період з 29.04.2016 по 21.12.2020 року;

Зобов`язати військову частину А0501 здійснити новий перерахунок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно ОСОБА_1 , з включенням до нього не врахованого до виплати речового майна за примітками №9,10 норми №1, за нормою №4 наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 року № 232, за період з 29.04.2016 по 21.12.2020 року.

Зобов`язати Військову частину А0501 нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно ОСОБА_1 , за новою довідкою про вартість речового майна, з врахуванням раніше виплачених сум.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.