
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/4851/21
08 жовтня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільська дирекція АТ "Укрпошта" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у поновлені виплати пенсії з квітня 2021 року по даний час пенсіонеру ОСОБА_2 шляхом виплати пенсії через Укрпошти;
- зобов`язати відповідача відновити виплату пенсії пенсіонеру ОСОБА_2 з квітня 2021 по даний час за довіреністю.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він отримує пенсію своєї дружини на підставі довіреності виданої строком на десять років і вона дійсна до 05.09.2023, з квітня 2021 позивачу припинено виплату пенсії. Позивач звернувся до відповідача із завою про відновлення виплати пенсії. Листом від 29.04.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на запит представника позивача повідомило про необхідність звернення ОСОБА_2 особисто із заявою про поновлення виплати пенсії.
Ухвалою суду від 11.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 08.10.2021.
Відповідач подав до суду 14.09.2021 відзив на позов, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачу було припинено виплату пенсії відповідно до норм порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, та на підставі інформації АТ «Ощадбанк» пенсія ОСОБА_2 виплачувалась по довіреності більше ніж рік та не надавалась нова заява про виплату пенсії. Крім того, представник відповідача зауважив, що позивач особисто із заявою про поновлення виплати пенсії не звертався.
Позивач подав до суду відповідь на відзив 07.10.2021, в якому зазначив, що оскільки ОСОБА_2 в інтересах якої діє позивач за довіреністю вже призначена тому немає необхідності їй особисто з`являтися до Пенсійного фонду для її відновлення.
В судове засідання 08.10.2021 сторони не прибули, позивач та представник третьої особи подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без їх участі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до довіреності серії ВТ № 335410, посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Федірко Г.М. зареєстрованої в реєстрі за №2164 від 05.09.2013 позивач, ОСОБА_1 , отримував пенсію своєї дружини ОСОБА_2 . Дана довіреність видана строком на десять років і дійсна до 05.09.2023 (аркуш справи 3).
Пенсійні кошти ОСОБА_2 проводились через картковий рахунок ПАТ КБ “Приватбанк” до квітня 2021 року.
26 квітня 2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла заява ОСОБА_1 щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 .
Відповідач листом від 29.04.2021 (аркуш справи 7-8) та від 13.05.2021 (аркуш справи 9-10) повідомив позивача про пенсійну виплату ОСОБА_2 , а саме, згідно інформації наданої філією ПАТ КБ "Приватбанк" пенсія ОСОБА_2 виплачувалась по довіреності більше ніж рік та не надавалась нова заява про виплату пенсії. Запропоновано ОСОБА_3 особисто звернутись до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Пенсія може виплачуватись за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.
У разі, якщо довіреність оформлена на строк понад один рік, одержувач пенсій, після закінчення кожного року дії довіреності особисто звертається з відповідною заявою до відповідного органу Пенсійного фонду, за місцем перебування на обліку як одержувач пенсії щодо продовження виплати за довіреністю.
Відповідно до пункту 16 Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (із змінами) (далі - Прядок), якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач пенсії - подати нову заяву про виплату пенсії до органу Пенсійного фонду.
У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду припиняє перерахування пенсії на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.
Згідно інформації, наданої філією ПАТ КБ «Приватбанк» пенсія ОСОБА_2 виплачувалась по довіреності більше ніж рік та не надавалась нова заява про виплату пенсії.
Тому пенсійна виплата, починаючи з квітня 2021 року проводиться через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним місцем фактичного проживання.
Пунктом 6 Порядку передбачено що, одержувачі пенсій та грошової допомоги самостійно обирають уповноважений банк, де відкривають поточний рахунок.
Згідно з пунктом 10 Порядку, заява про виплату пенсії подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Заява про виплату пенсії може прийматися органом Пенсійного фонду України через установи уповноваженого банку.
Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
Як зазначено вище, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області призупинено виплату пенсії позивачу, оскільки згідно інформації, наданої філією ПАТ КБ «Приватбанк» пенсія ОСОБА_2 виплачувалась по довіреності більше ніж рік та не надавалась нова заява про виплату пенсії. Тому пенсійна виплата, починаючи з квітня 2021 року проводиться через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним місцем фактичного проживання.
Враховуючи зазначене, суд зазначає, що для виплати пенсії через банківську установу ОСОБА_2 необхідно особисто звернутися із заявою встановленого взірця до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) територіального органу Пенсійного фонду України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач особисто із заявою про поновлення виплати пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України не звертались, отже, на даний час немає правових підстав для поновлення виплати пенсії.
Суд оцінює критично посилання позивача на п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що заява про поновлення виплати пенсії може бути подана до Пенсійного фонду законним представником пенсіонера, оскільки дана норма не підлягає до застосування у цій справі, бо позивач являється представником Музики В.Ф. за довіреністю, а не законним представником, як про це зазначає у позові.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку суду, позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, в той час як відповідачем обов`язок доказування виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними бдії та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с. Довжанка,Тернопільський район, Тернопільська область,47708, код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
третя особа:
- Тернопільська дирекція АТ "Укрпошта" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Чорновола, 1,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ/РНОКПП 01192220) .
Головуючий суддя Осташ А.В.
Судове рішення № 100221172, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 08.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/4851/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: