Рішення № 100221122, 05.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4231/21

05 жовтня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Кременецької міської ради (надалі, відповідач), в якому просила, з врахуванням заяви про уточнення позивних вимог, зобов`язати Кременецьку міську раду провести розрахунок при звільненні з посади секретаря Жолобівської сільської ради, а саме здійснити виплату ОСОБА_1 , 20412,00 грн. нарахованої Жолобівською сільською радою Кременецького району Тернопільської області, але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, зобов`язати Кременецьку міську раду здійснити виплату ОСОБА_1 середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді секретаря Жолобівської сільської ради, на підставі частини другої ст.33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" за період з 27.11.2020 по 31.12.2020, зобов`язати Кременецьку міську раду здійснити виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки відповідачем розрахунку при звільненні з 27.11.2020 по день фактичного розрахунку.

Позов обґрунтованим тим, що відповідачем як правонаступником Жолобівської сільської ради всупереч вимогам трудового законодавства не здійснила виплату всіх сум, що належать до виплати у зв`язку з припиненням її повноважень.

Ухвалою суду від 26.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду письмове клопотання, яке суд розцінює як відзив на позовну заяву. Зазначив, що враховуючи те, що позивач в день звільнення працювала на посаді секретаря Жолобівської сільської ради, то всі належні їй виплати мали б бути виплачені в день звільнення із бюджету Жолобівської сільської ради. Отже, вважає, що Кременецька міська рада не має підстав, визначених законом для виплати заборгованості по заробітній платі Жолобівської сільської ради перед ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16.09.2021 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 05.10.2021 о 11:00 год.

05.10.2021 у відкрите судове засідання позивач та її представник не прибули, представник позивача подав письмову заяву, в якій просив розглядати дану справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, просив справу розглядати за відсутності представника відповідача.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що позивач з 09.11.2015 по 26.11.2020 обрана на посаду секретаря Жолобівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

26.11.2020 повноваження позивача припинені відповідно до п.п.4 п.2 розділу ІІ "Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад".

Така інформація підтверджується відомостями з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 .

Зі змісту довідки від 26.11.2020 №483, при звільненні секретаря сільської ради ОСОБА_1 , їй не виплачено частину заробітної плати за жовтень 2020 року, заробітну плату до 26.11.2020 та компенсацію за невикористану відпустку. Загальна сума заборгованості становить 20412, 00 грн., до виплати належало 16210,00 грн. Заборгованість виникла у зв`язку з тим, що не вистачило асигнувань.

Крім цього, у відповідь на звернення позивача від 17.03.2021, Кременецькою міською радою позивача повідомлено про те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №724-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області", територія Жолобівської сільської ради віднесена до Кременецької міської територіальної громади. Також зазначено про те, що згідно п.п.4,9 пункту 6-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади. Також, додатково повідомлено, що згідно передавального акта затвердженого на сесії Кременецької міської ради 25.02.2021 за №271, заборгованість по оплаті праці від Жолобівсьої сільської ради до Кременецької міської ради не передавалась і в органах казначейської служби не реєструвалась.

Як слідує з листа Кременецької міської ради від 30.04.2021 №747/02-25, згідно розпорядження Кременецького міського голови №228-О від 18.12.2020, ОСОБА_2 було збережено з 27.11.2020 на період її працевлаштування, але не більше шести місяців, виплату середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді секретаря Жолобівської сільської ради. Даним розпорядженням зобов`язано головного бухгалтера Жолобівської сільської ради здійснити виплату з 27.11.2020по 31.12.2020 з Жолобівського сільського бюджету, так як відповідно до п.п.15 п.6.1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" бюджет розформованої територіальної громади, а саме Жолобівської сільської ради, виконувався окремо до закінчення бюджетного періоду 31.12.2020. Кременецька міська рада, починаючи з 01.01.2021 продовжила виплату середньої заробітної плати на період працевлаштування з бюджету Кремнецької міської територіальної громади. в сумі 8280,00 грн.

Крім цього, позивач зверталась із заявою до Кременецької об`єднаної територіальної громади, в якій просила проводити виплату середньомісячної заробітної плати, яку вона отримувала на виборній посаді, а саме секретаря Жолобівської сільської ради на протязі 6 (шісти) місяців.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Порядок вирішення трудових спорів та розрахунку з працівником при звільненні встановлений нормами Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За приписами статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Разом з тим статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 КЗпП України, якою передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Цими нормами на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Частина перша статті 117 КЗпП України переважно стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником.

Частина друга статті 117 КЗпП України стосується тих випадків, коли наявний спір між роботодавцем та колишнім працівником про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.

Так, якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України).

Натомість, якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таке правове регулювання є способом досягти балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах, враховуючи фактичні обставини, за яких стався несвоєчасний розрахунок та міру добросовісної поведінки роботодавця.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, в тому числі й після прийняття судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №821/1083/17.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). За приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

ЄСПЛ тлумачить поняття «якість закону» так: національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («С. G. and Others v. Bulgaria») від 24 липня 2008, заява №1365/07, п. 39, «Олександр Волков проти України» від 29 січня 2013, заява № 21722/11, п. 170).

З матеріалів справи слідує, що повноваження позивача як секретаря Жолобівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області припинені з 26.11.2020.

Так, згідно з довідкою №483 при звільненні секретаря сільської ради ОСОБА_1 , їй не виплачено частину заробітної плати за жовтень 2020 року, заробітну плату до 26.11.2020 та компенсацію за невикористану відпустку. Загальна сума заборгованості становить 20412, 00 грн., до виплати належало 16210,00 грн. Заборгованість виникла у зв`язку з тим, що не вистачило асигнувань.

То ж суд вважає, що Жолобівською сільською радою Кременецького району Тернопільської області не заперечується наявність заборгованості перед позивачем в сумі 20412,00 грн.

Крім цього, Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає Закон України від 11 липня 2002 року №93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон №93-IV), який також встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

Відповідно до частин 1, 2 ст.4 Закону №93-IV депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Відповідно до частин першої, другої ст.33 Закону України №93-IV у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.

З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв`язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов`язки на постійній основі.

Тобто, право на отримання середнього заробітку, отриманого на виборній посаді, має особа, якщо вона не є пенсіонером та не була забезпечена роботою після припинення повноважень. Такий заробіток зберігається на період 6 місяців і підлягає виплаті з відповідного місцевого бюджету.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Гарантії для працівників, обраних на виборні посади, також встановлені статтею 118 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), за приписами якої працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Під рівноцінною роботою (посадою) треба розуміти роботу (посаду), не нижче за кваліфікацією чи посадою, за якою особа працювала до обрання на виборну посаду (відповідного голови/секретаря).

Аналіз наведених положень чинного законодавства України дає підстави для висновку, що законодавством гарантується право депутата місцевої ради на надання йому, після закінчення його повноважень за виборною посадою, попередньої або рівноцінної роботи (посади), а за її відсутності - збереження за ним середньої заробітної плати на строк не більше шести місяців або до дня його працевлаштування.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.08.2020 (справа №174/445/16-а (2-а/174/18/2016).

За змістом Закону №93-IV збереження протягом шести місяців середнього заробітку не звільняє адміністрацію установи, де працював депутат місцевої ради (голова ради), від обов`язку вжити заходи до його працевлаштування. Закон №93-IV покладає на роботодавця обов`язок забезпечити депутату, строк повноважень якого завершився, надання попередньої роботи (посади) і лише в разі її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Водночас строки, протягом яких відповідач має виконати зазначений обов`язок запропонувати надати рівноцінну роботу, нормативно не встановлений. До часу працевлаштування такій особі повинна бути збережена середня заробітна плата, але не більше 6 місяців. У разі відмови особи від працевлаштування обов`язок роботодавця зі збереження такого заробітку особи припиняється.

Водночас, на думку суду, відповідач, в силу вимог ст.33 Закону України №93-IV, зобов`язаний був на період працевлаштування позивача, або до отримання відмови останнього у працевлаштуванні, зберегти за ним, але не більше шести місяців, середню заробітну плату, яку він одержував на виборній посаді у раді.

Так, як вбачається з розпорядження згідно Кременецького міського голови № 228-0 від 18 грудня 2020 року вирішено зберегти з 27 листопада 2020 року мені на період мого Працевлаштування, але не більше шести місяців, виплату середньої заробітної плати, яку я одержувала на виборній посаді секретаря Жолобівської сільської ради; головному бухгалтеру Жолобівської сільської ради виплати, зазначені в п.1 цього розпорядження, здійснювати з 27 Листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року з Жолобівського сільського бюджету; фінансовому відділу Кременецької міської ради продовжувати виплати, починаючи з 01 січня 2021 року з бюджету Кременецької міської територіальної громади; зобов`язано мене повідомити Кременецьку міську раду у випадку мого працевлаштування.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується також Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 31 березня 2021 року, з яких убачається, що у четвертому кварталі 2020 року відсутня інформація про доходи ОСОБА_2 , а також Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб від 23 квітня 2021 року, відповідно до яких у четвертому кварталі 2020 року відсутні відомості про суми мого заробітку для нарахування пенсії та відомості про сплату страхових внесків.

Однак, оскільки у бюджеті Жолобівської сільської ради коштів, передбачених вказаним розпорядженням не було, виплата середньої заробітної плати, яку позивач одержувала на виборній посаді секретаря Жолобівської сільської ради за період з 27 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року здійснена не була, а виплату Кременецька міська рада здійснила лише за період з 01 січня 2021 року по 27 травня 2021 року, з приводу чого суд зазначає наступне.

06 грудня 2020 року набув чинності Закон України від 17.11.2020 №1009-IX, яким були внесені зміни до п.61 розділу V Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і передбачено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);

2) після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами (далі - ради, що припиняються), їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною сформованою територіальною громадою (далі - новообрана рада), персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу;

3) після припинення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу ради, що припиняється, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету;

4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

5) якщо територія розформованої територіальної громади включена до територій кількох сформованих територіальних громад, кожна з цих громад стає правонаступником належних розформованій територіальній громаді: нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, розташованих на території сформованої територіальної громади; речей, призначених для обслуговування відповідних об`єктів нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв`язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг). Належність речей, призначених для обслуговування кожного об`єкта нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням, визначається на підставі останньої суцільної інвентаризації; прав засновника (учасника) юридичної особи, заснованої розформованою територіальною громадою (у тому числі в особі відповідної сільської, селищної, міської ради), якщо місцезнаходженням такої юридичної особи є населений пункт, включений до території відповідної сформованої територіальної громади;

6) майнові зобов`язання, майнові та немайнові права юридичних осіб - органів місцевого самоврядування розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, розподіляються між правонаступниками таких юридичних осіб відповідно до передавальних актів пропорційно обсягу розподілу майна, майнових прав та залишків бюджетних коштів між сформованими територіальними громадами;

7) новообрані ради можуть прийняти рішення про розподіл майна, майнових прав та зобов`язань розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, за іншими критеріями, ніж визначені підпунктами 5 і 6 цього пункту. Такі рішення приймаються згідно з приписами бюджетного законодавства та враховуються при здійсненні реорганізації відповідних органів місцевого самоврядування і складанні передавальних актів (розподільчих балансів) за результатами реорганізації;

8) не пізніше завершення другої сесії новообраної ради у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом;

9) юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою;

10) з дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету починається реорганізація відповідних юридичних осіб - виконавчих комітетів рад, що припиняються, шляхом їх приєднання до юридичної особи - виконавчого комітету новообраної ради. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим пунктом;

11) юридична особа - виконавчий комітет новообраної ради є правонаступником прав та обов`язків юридичних осіб - виконавчих комітетів рад, що припиняються, з дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету;

12) під час реорганізації юридичних осіб - органів місцевого самоврядування у випадках, визначених цим пунктом, не застосовуються положення законодавства щодо: необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов`язанні (переведення боргу); права кредиторів вимагати у зв`язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов`язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків; неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами. Під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та/або їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою. За поданням сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, сільська, селищна, міська рада може утворювати комісії для забезпечення здійснення ним повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються;

13) після закінчення повноважень рад, що припиняються, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради, що припиняється, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб;

14) новообрана рада, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування, правонаступниками яких вони є, та їх посадових осіб;

15) бюджети розформованих територіальних громад виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених підпунктами 16 і 17 цього пункту;

16) новообрана рада може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті радами, що припиняються. У разі включення території однієї розформованої територіальної громади до територій кількох сформованих територіальних громад новообрана рада сформованої територіальної громади, на території якої розміщений адміністративний центр розформованої територіальної громади, може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийнятих радою, що припиняється;

17) до закінчення періоду окремого виконання бюджетів функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів розформованих територіальних громад продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою (у разі включення території розформованої територіальної громади до територій кількох сформованих територіальних громад - в особі сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, на території якої розміщений адміністративний центр розформованої територіальної громади), інших керівників бюджетних установ. До закінчення періоду окремого виконання бюджетів функції місцевих фінансових органів територіальних громад здійснюють: відповідні місцеві фінансові органи, утворені до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад; сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, якщо в територіальних громадах місцеві фінансові органи не були утворені згідно із законом (у разі включення території розформованої територіальної громади до територій кількох сформованих територіальних громад - сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, на території якої розміщений адміністративний центр розформованої територіальної громади). Залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання), які утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках бюджетів розформованих територіальних громад, перераховуються одночасно до бюджету сформованої територіальної громади на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, або керівника відповідного місцевого фінансового органу, утвореного до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад.

Дія абзацу п`ятого цього підпункту не поширюється на випадки включення території однієї розформованої територіальної громади до територій кількох сформованих територіальних громад. У такому разі залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання) між відповідними сформованими територіальними громадами розподіляються на підставі укладеного між ними договору з урахуванням цільового призначення коштів, особливостей розподілу майна та майнових прав розформованої територіальної громади, територія якої включена до території кількох сформованих територіальних громад, чисельності наявного населення, яке станом на 1 січня 2020 року проживало на території, що була включена до території відповідної сформованої територіальної громади.

Залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання) перераховуються одночасно до бюджетів сформованих територіальних громад на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, на території якої розміщений адміністративний центр відповідної розформованої територіальної громади, або керівника відповідного місцевого фінансового органу, утвореного до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад. Розподіл залишків коштів має бути пропорційним розподілу фінансових (боргових) та/або майнових зобов`язань, що здійснюється у порядку правонаступництва, що обов`язково відображається у відповідному передавальному акті;

18) державна реєстрація припинення юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих комітетів здійснюється на підставі заяви, поданої суб`єкту державної реєстрації сільським, селищним, міським головою, обраним сформованою територіальною громадою, або уповноваженою ним особою.

У разі включення території однієї розформованої територіальної громади до територій кількох сформованих територіальних громад державна реєстрація припинення юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, обраної розформованою територіальною громадою, її виконавчих органів здійснюється на підставі заяви, поданої суб`єкту державної реєстрації сільським, селищним, міським головою, обраним сформованою територіальною громадою, на території якої розміщений адміністративний центр розформованої територіальної громади, або уповноваженою ним особою.

Державна реєстрація припинення юридичних осіб - виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, які забезпечують окреме виконання бюджетів розформованих територіальних громад, здійснюється не раніше затвердження бюджету сформованої територіальної громади.

Сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи розформованих територіальних громад припиняються як юридичні особи з дня внесення запису про їх припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

19) державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - новообрану раду, її виконавчий комітет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним сформованою територіальною громадою, або уповноваженою ним особою;

20) найменування представницького органу місцевого самоврядування сформованої територіальної громади як юридичної особи, як правило, складається з частини, яка є похідною від власного найменування населеного пункту, визначеного її адміністративним центром, у формі прикметника та відповідного загального найменування представницького органу місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська рада).

Найменування виконавчого органу місцевого самоврядування сформованої територіальної громади як юридичної особи, як правило, складається з відповідного загального найменування виконавчого органу місцевого самоврядування (виконавчий комітет, управління, відділ, департамент тощо) та повного найменування відповідного представницького органу місцевого самоврядування у родовому відмінку.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 липня 2021 року з 26 листопада 2020 року повноваження з управління справами Жолобівської сільської ради згідно з п.12 Закону України № 1009-ІХ від 17 листопада 2020 року здійснює Кременецький міський голова Смаглюк А.М.

Отже, на думку суду, Кременецька міська рада - сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади - Жолобівської сільської ради, а тому при звільненні позивача Кременецька міська рада повинна була провести з позивачем повний розрахунок.

Суд вважає, що Кременецька міська рада як правонаступник Жолобівської сільської ради зобов`язана була здійснити виплату позивачу середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді секретаря Жолобівської сільської ради за період з 27 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року.

Проте жодних заходів щодо виплати заборгованості по заробітній платі позивача Кременецька міська рада не вжила, хоча, на переконання суду, відповідно до п. 17 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" саме на відповідні бюджетні установи в особі міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, та інших керівників бюджетних установ покладено здійснення функцій головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів розформованих територіальних громад до закінчення періоду окремого виконання бюджетів.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що з урахуванням положень ст. 47, 116, 117 КЗпП України обчислення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні слід проводити з 27 листопада 2020 року тобто з наступного за днем припинення повноважень позивача.

Водночас, суд зазначає, що середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими «Порядком обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 08.02.1995 №100 (надалі, Порядок№100).

Згідно з п. 2 Порядку № 100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п.3 цього ж Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками- почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно частини першої та другої ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відтак, з урахуванням наведених вище норм, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання Кременецької міської ради здійснити виплату ОСОБА_1 , 20412,00 грн. нарахованої Жолобівською сільською радою Кременецького району Тернопільської області, але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, провівши необхідні відрахування, зобов`язання Кременецької міської ради здійснити виплату ОСОБА_1 , середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді секретаря Жолобівської сільської ради, на підставі ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" за період з 27 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року, зобов`язання Кременецької міської ради здійснити виплату ОСОБА_1 , середнього заробітку за час затримки відповідачем розрахунку при звільненні з 27 листопада 2020 року по день розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана адміністративна справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відтак, враховуючи наведені норми КАС України та зважаючи на наявність судових рішень у справах з подібним предметом спору, суд відносить дану справу до категорії незначної складності. Позивачем не надано доказів на підтвердження значення справи, впливу вирішення справи на його репутацію або публічного інтересу до справи.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу фактично наданих адвокатом послуг, суд також зазначає наступне.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано до суду: договір про надання правової допомоги №53 від 23.04.2021, додаткова угода №1 до договору №53 про надання правової допомоги, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу (додаток №2 до Договору про надання правової допомоги №53 від 23.04.2021).

Однак, суд зазначає, що дана категорія справ є поширеною, судова практика сформована судами, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, участі у судових засіданнях не приймав.

Відтак, на думку суду, обсяг часу на підготовку документів не міг бути значним, як і обсяг юридичної і технічної роботи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 1000,00 грн., так як саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Кременецьку міську раду здійснити виплату ОСОБА_1 , 20412,00 грн. нарахованої Жолобівською сільською радою Кременецького району Тернопільської області, але не виплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, провівши необхідні відрахування.

Зобов`язати Кременецьку міську раду здійснити виплату ОСОБА_1 , середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді секретаря Жолобівської сільської ради, на підставі ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" за період з 27 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року.

Зобов`язати Кременецьку міську раду здійснити виплату ОСОБА_1 , середнього заробітку за час затримки відповідачем розрахунку при звільненні з 27 листопада 2020 року по день вступу рішення суду у законну силу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременецької міської ради на користь ОСОБА_1 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 05 жовтня 2021 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Кременецька міська рада (місцезнаходження:вул. Шевченка, 67, м.Кременець, Тернопільська область,47003 код ЄДРПОУ:04058338).

Головуюча суддя Дерех Н.В.