Рішення № 100220169, 08.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2021 р. № 400/4717/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

про:визнання протиправним та скасування рішення від 30.11.2020; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.11.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 27.11.2020 року та зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 02.12.1988 по 29.08.1989 на Миколаївській кондитерській фабриці на посаді машиніста аміачних холодильних установок ІV розряду, з дня звернення з заявою про призначення пенсії за віком вперше, а саме з 22.09.2020 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для врахування до страхового стажу період роботи позивача з 02.12.1988 по 29.08.1989 на Миколаївській кондитерській фабриці на посаді машиніста аміачних холодильних установок ІV розряду, так як у трудовій книжці позивача містяться виправлення, не завірені належним чином.

Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач 22.09.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач рішенням від 01.10.2020 року № 903/03.20-р відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж позивача, обчислений за період з вересня 1977 року по серпень 2020 року становить 19 років 09 місяців 03 дні, з урахуванням періодів навчання та проходження військової служби. До страхового стажу не враховано період роботи на Миколаївській кондитерській фабриці з 03.08.1982 по 29.08.1989, оскільки в трудовій книжці в записі про звільнення з роботи та даті наказу про звільнення мали місце виправлення.

27.11.2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.

При розгляді заяви від 27.11.2020 встановлено, що за записами трудової книжки заявнику 01.1.1988 на підставі наказу від 01.12.1988 № 104к присвоєно ІV розряд машиніста холодильних установок. В зв`язку з цим до страхового стажу можливо врахувати період роботи на Миколаївській кондитерській фабриці з 03.08.1982 по 01.12.1988, в результаті цього страховий стаж заявника склав 26 років 03 місяці 01 день.

До страхового стажу не враховано період роботи на Миколаївській кондитерській фабриці з 02.12.1988 по 29.08.1989, оскільки в трудовій книжці в записі про звільнення з роботи та даті наказу про звільнення мають місце виправлення не завірені належним чином.

Тому відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 1058.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

Відповідно до ч.1, 2 ст.24 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі ст.56 Закону України № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України N 58 від 29.07.93 р. затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі – Інструкція № 58).

Відповідно до п. 2.12. Інструкції № 58, після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників”, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій видавалась трудова книжка, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі № 677/277/17.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17.

Позивач у позові посилається, що вперше йому відповідач відмовив у призначенні пенсії рішенням № 903/03.20-р від 01.10.2020 року, також спірне рішення містить посилання на рішення № 903/03.20-р від 01.10.2020 року, але сторони зазначене рішення суду не надали.

Ч. 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тому для захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення від 01.10.2020 № 903/03.20-р та від 30.11.2020 року № 1181/03.20-р. При зверненні з заявою про призначення пенсії позивач надав трудову книжку, яка містить записи про його роботу.

Тому періоди роботи позивача, що зазначені в трудовій книжці, належить зарахувати до страхового стажу та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з 22.09.2020 року.

Щодо строків звернення до суду позивача з даним позовом суд зазначає, що одразу після отримання рішення відповідача від 01.10.2020 № 903/03.20-р позивач повторно звернувся з заявою про призначення пенсії.

Після отримання 04.01.2021 рішення № 1181/03.20-р від 30.11.2020 за результатами розгляду його повторної заяви позивач звернувся до суду з позовом у 6-місячний строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відтак, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду позивачем дотримано.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та належить повернути позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 – 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 26.05.2005 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення від 01.10.2020 № 903/03.20-р та від 30.11.2020 року № 1181/03.20-р.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 26.05.2005 року) періоди роботи з 02.12.1988 по 29.08.1989 на Миколаївській кондитерській фабриці на посаді машиніста аміачних холодильних установок ІV розряду.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 26.05.2005 року) від 22.09.2020 року про призначення пенсії за віком.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 12.02.1998 року) судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень), сплачений квитанцією № 0.0.2174480343.1 від 24.06.2021 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко