Рішення № 100220103, 07.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 р. № 400/5445/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54001, про:визнання дій/ бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі - відповідач) з вимогами визнати протиправними дії та зобов`язати вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ознайомившись із довідкою виготовленою Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки №9/1/266 від 19.11.2020 року позивач знайшов суттєві розбіжності у визначені розміру складових грошового забезпечення, які обчислив відповідач для проведення перерахунку пенсії від розміру грошового забезпечення позивача за останньою посадою перед звільненням з військової служби.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що складові грошового забезпечення визначаються для військовослужбовців індивідуально і залежать від посади, військового звання. Та зазначив, що визначення конкретних розмірів додаткових видів грошового забезпечення у спірних правовідносинах є його дискреційними повноваженнями.

Ухвалою суду від 15.07.2021 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

04.10.2021 року від відповідача надійшли пояснення по справі.

Дослідив матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач є військовим пенсіонером та з 06.08.2008 року отримує пенсію за вислугу років, пенсія призначена та виплачується ГУ ПФУ в Миколаївській області. Основний розмір пенсії встановлено в розмірі 80% грошового забезпечення.

Позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій, та ветерана військової служби.

19.11.2020 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року по справі 400/3361/20 відповідачем виготовлено на направлено до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідку №9/1/266.

01.07.2021 року позивач отримав та ознайомився із довідкою від 19.11.2020 року №9/1/266, та знайшов суттєві розбіжності у визначенні розміру складових грошового забезпечення, які обчислив відповідач для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року за останньою посадою перед звільненням з військової служби.

Позивач зазначає, що надбавка за особливості проходження військової служби та надбавка за класну кваліфікацію визначена у значно меншому розмірі, ніж розмір, який був визначений у первинних документах для призначення пенсії у 2008 році і який враховувався при розрахунку розміру пенсії, і фактичної виплати пенсії протягом 2008-2018 рр.

У довідці від 19.11.2020 року №9/1/266 внесені складові додаткових видів грошового забезпечення, з якими не погоджується позивач:

- Надбавка за особливості проходження служби – 65%;

- Надбавка за кваліфікацію – 5,0%.

При цьому відповідно до грошового атестату ЗС №413463, виданий ВЧ А0224 при звільненні з військової служби у серпні 2008 року надбавка за виконання особливо важливих завдань визначена у розмірі 100% від По, ОВЗ, НВР. Також в Довідці для проведення підвищення пенсії за вислугу років від 26.06.2012 року №355 Відповідачем дана надбавка визначена також у розмірі 100% від ПО,ОВЗ та НВР.

Відповідно до Постанови Центрального районного суду м. Миколаєва по справі 2-ар/1423/258/2011 розмір даної надбавки підтверджений також судовим рішенням. Крім того, даний розмір надбавки був обчислений і відповідачем для виплати пенсії позивача, та враховувався ГУ ПФУ в Миколаївській області під час виплати пенсії позивача.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва по справі 2-ар/1423/258/2011 від 09.03.2016 року роз`яснено постанову від 16.03.2012 року, в якій роз`яснено «відповідно до цієї постанови пенсія позивачеві має обраховуватись, виходячи з розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань – у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також інших видів грошового забезпечення, що підлягають врахуванню під час призначення пенсії.».

Оскільки надбавка за особливості проходження служби у розмірі 100% виплачувалась йому при проходженні служби, врахована у даному розмірі у фінансових документах, виданих при звільненні врахована під час підвищення пенсії з 2021, враховувалась при виплаті пенсії органами ПФУ протягом 2008-2018 рр. та її розмір підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, позивач вважає, що в такому розмірі вона повинна бути встановлена і в довідці від 19.11.2020 №9/1/266 та врахована під час перерахунку та виплати пенсії на підставі цієї довідки.

Відповідно до фінансових документів, які видані позивачу при звільненні з військової служби йому було встановлено 1 клас за класну кваліфікацію, підтверджується грошовим атестатом та довідкою про розмір грошового забезпечення при звільненні за останньою штатною посадою.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року по справі 1423/1304/2011 підтверджено право позивача на грошову винагороду за кваліфікацію 1 класу у розмірі 8% від посадового окладу. Рішення суду набрало законної сили у встановленому порядку. Саме цей розмір надбавки за класну кваліфікацію враховувався протягом 2008-2018 рр. при обчисленні грошового забезпечення та виплаті пенсії.

Тому позивач вважає протиправним визначення у довідці від 19.11.2020 року №266 розмір надбавки за класну кваліфікацію 5%, замість правильної та належної позивачу в розмірі 8%, та зазначає, що у відповідача при проведенні перерахунку відсутні правові підстави змінювати саме відсотковий розмір додаткових видів грошового забезпечення, якщо такі не скасовані відповідним рішенням Уряду і фактично виплачуються діючим військовослужбовцям.

Таким чином, у довідці повинні бути вказані додаткові види грошового забезпечення, які виплачуються військовослужбовцям на даний час, а відсотковий розмір надбавок повинен бути вказаний в розмірі вказаному на момент звільнення з військової служби відповідно до первинних фінансових документів виданих при звільненні та відповідно в розмірах встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили у відповідному порядку.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України № 2262-ХІІ .

Крім того, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон України №2011-ХІІ).

Статтею 9 Закону України № 2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону України № 2011-ХІІ).

Так, статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону України № 2262-ХІІ міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

В межах розгляду даної справи, спірним між сторонами є відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби позивача та надбавку за класну кваліфікацію.

Щодо вимоги позивача про встановлення надбавки за особливості проходження військової служби у розмірі 100%, суд зазначає наступне.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 (набрала чинності 01.03.2018), якою установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови №704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови №704). Підпунктом 2 пункту 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Суд зазначає, що Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Цей Порядок № 260 визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Дія цього Порядку № 260 (крім розділів II, V-IХ, ХІI-ХХV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Відповідно до п. 3 Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Згідно п. 4. Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Порядку № 260 у разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім того, розділом VІІ Порядку № 260 передбачено виплату надбавки за особливості проходження служби.

Пунктом 2 зазначеного розділу наказу передбачено, що розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.

Довідка відповідачем була складена з урахуванням положень Наказу №260.

Таким чином, формуючи нову довідку, відповідачем дотримано норми наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 року, відповідно до якого урегульовано порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, відповідно до якого позивач має право на нарахування надбавки за особливості проходження служби з 65%.

Суд вважає, що визначення конкретних розмірів складових грошового забезпечення позивача є компетенцією відповідача при підготовці відповідної довідки. Така довідка повинна бути сформована відповідачем з урахуванням розміру всіх складових грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019.

Щодо встановлення розміру надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 100% відповідно до постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.03.2012 року по справі №2-ар/1423/258/2011, суд зазначає, що в межах розгляду тієї справи не був спірним розмір надбавки за особливості проходження служби, предметом розгляду в межах тієї справи було протиправне зменшення пенсійним органом надбавки під час перерахунку пенсії, оскільки розмір надбавки був встановлений органом з якого позивача було звільнено.

Щодо зобов`язання у довідці зазначити надбавку за класну кваліфікацію у розмірі 8% від розміру окладу за посадою, суд вказує на таке.

Відповідно до Наказу №260 який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, розділом 8 передбачено Виплата надбавки за кваліфікацію.

Пунктом 2 Розділу 8 встановлено, що розмір надбавки за кваліфікацію особам офіцерського складу (крім осіб льотного складу, що виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що мають відповідну класну кваліфікацію, встановлюється:

2 клас - 3 відсотки;

1 клас - 5 відсотків.

Оскільки відповідно до фінансових документів класна кваліфікація позивачу встановлена – 1 клас, відповідачем у відповідності до Наказу №260 правомірно встановлений відсоток у розмірі 5 відсотків.

Щодо позиції позивача щодо самостійного вирішення відповідачем виконання/невиконання рішення суду та скасування документу, які були видані власне відповідачем, суд роз`яснює відповідачу, що на виконання рішення суду у справі №400/3361/20 відповідачем 19.11.2020 року виготовлено довідку із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення, проте в подальшому на підставі роз`яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 30.12.2020 року №248/10136, переглянуто у сторону збільшення розмір грошового забезпечення, а саме збільшено розмір премії, тому підготовлено уточнену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, та вказано пенсійному органу, що довідки які були надіслані раніше (у зменшеному розмірі) підлягають скасуванню та не застосовуються.

Щодо позиції відповідача, що позивач не погоджуючись із розміром складових додаткових видів грошового забезпечення повинен був звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України у справі №400/3361/20, а не пред`являти новий позов, суд зазначає, що у справі №400/3361/20 спірним була відмова у наданні довідки для проведення перерахунку. Розмір складових станом на дату звернення не було предметом розгляду, тому не є можливим звернення до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України у справі №400/3361/20.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення, а тому не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 08299180) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. С. Брагар