Рішення № 100219652, 07.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року справа №320/6915/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду у Житомирській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління ПФУ у Романівському районі Житомирської області щодо безпідставного винесення рішення №1 комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплат пенсій та грошової допомоги від 09.03.2010 про утримання з ОСОБА_1 переплати в розмірі 62451,54 грн., та скасувати зазначене рішення;

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ у Київській області щодо утримання з розміру пенсії ОСОБА_1 переплати в розмірі 62451,54 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області припинити щомісячні утримання 20% з пенсії ОСОБА_1 до повного погашення переплати в розмірі 62451,54 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виплатити суму утриманих з ОСОБА_1 коштів згідно рішення №1 від 09.03.2010 комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплати пенсій та грошової допомоги Управління ПФУ у Романівському районі Житомирської області за період з липня 2010 року по даний час;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області продовжити виплату пенсії у попередньому розмірі з урахуванням при розрахунку пенсії середнього заробітку на підставі трудової книжки ОСОБА_1 та довідки АТ “Господар” про заробітну плату для обчислення пенсії за період з січня 1991 року по грудень 1995 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він з 28.10.1999 є пенсіонером за віком, пенсія йому була призначена Управлінням Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області та у подальшому, у зв`язку зі збільшенням пенсійного стажу та зміною розміру середнього заробітку, була перерахована на підставі його заяви від 10.11.2006, трудової книжки та довідки АТ «Господар» про заробітну платну для обчислення пенсії за період з січня 1991 року по грудень 1995 року.

Позивач стверджує, що у зв`язку зі зміною міста проживання він за його заявою від 28.05.2010 перейшов на облік до Управління Пенсійного фонду у м. Фастові та Фастівському районі Київської області.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області за результатом розгляду звернення позивача від 18.03.2020 про перевірку розміру його пенсій, повідомило, що довідка АТ «Господар» про заробітну платну для обчислення пенсії за період з січня 1991 року по грудень 1995 року була визнана недійсною рішенням комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплат пенсій та грошової допомоги Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області від 09.03.2010 №1 внаслідок неможливості перевірки відображених у довідці даних через відсутність документів в архіві АТ «Господар» та невідповідність сум, вказаних у довідці. Цим же рішенням визначено переплату пенсії за період з 01.12.2006 по 30.11.2009 у розмірі 62451,54 грн. та вирішено утримувати з пенсії позивача щомісячно по 20% від розміру виплачуваної пенсії до повного погашення переплати.

Вказані рішення та дії відповідачів позивач вважає протиправними та зазначає, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом виключно за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, однак такі передумови відсутні, у той час як суми зайво виплачених коштів не можуть бути стягнуті у випадку призначення (перерахунку) пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.

Крім того, позивач вважає, що у відповідачів відсутні докази, які б підтверджували фіктивність виданих довідок в цілому, оскільки та обставина, що окремі відомості, зазначені в довідках, не підтвердилися при проведенні перевірки, не може бути беззаперечною обставиною для формування висновку щодо їх недостовірності та слугувати підставою для припинення виплати пенсії в такому розмірі. При цьому позивач стверджує, що відповідальність за правильність та достовірність документів, що подаються для призначення (перерахунку) пенсій, у тому числі персоніфікованих відомостей про заробітну плату, які вносяться до реєстру застрахованих осіб, покладено на роботодавця (страхувальника).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області проти позову заперечувало та пояснило, що перерахунок пенсії позивача, здійснений за розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області від 10.11.2006 №128739, був проведений на підставі поданої позивачем довідки про заробітну плату, виданої припиненим АТ «Господар», а викладені у цій довідці відомості неможливо перевірити, оскільки при перевірці особових рахунків з виплати заробітної плати АТ «Господар» за 1991-1995 роки було виявлено тільки дві книги з особовим рахунком позивача: за 1994 та 1995 роки, а за 1991-1993 роки розрахункові відомості про заробітну плату відсутні. При цьому було встановлено, що дані про розмір заробітної плати позивача, вказані в довідці, відрізняються від сум в особових рахунках та є значно вищими. Внаслідок цього відповідач вважає, що рішення №1 комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплат пенсій та грошової допомоги від 09.03.2010 про утримання з ОСОБА_1 переплати в розмірі 62451,54 грн. було прийнято правомірно.

При цьому відповідач стверджує, що позивач не міг не знати про прийняття цього рішення, оскільки вже звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій з утримання пенсії (справа №324646/19), а тому зазначає про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Також відповідач стверджує, що у 2006 році довідка про нараховану та виплачену позивачеві заробітну плату за час роботи в АТ «Господар» могла бути видана виключно Трудовим архівом Фастівського району, враховуючи, що 23.02.2005 до ЄДР був внесений запис про процедуру припинення АТ «Господар» шляхом ліквідації, що, на думку відповідача, означає обов`язкову передачу усієї документації, пов`язаної з діяльністю товариства, до відповідних архівних установ. Таким чином, ГУ ПФУ у Київській області вважає, що довідка про заробітну плату не могла бути видана у 2006 році арбітражним керуючим АТ «Господар» Жеронкіним Д. Л., а тому відображені в ній відомості є недостовірними, що є підставою для повернення зайво виплачених сум пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду у Житомирській області правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалося.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 04.10.1996.

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, яка була призначена йому з 01.05.2001 Фастівським міським управлінням ПФУ, що підтверджується матеріалами пенсійної справи.

З 01.09.2006 позивач перебував на пенсійному обліку в Управлінні ПФУ в Романівському районі Житомирської області, розпорядженням якого від 10.11.2006 №128739 було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.11.2006 на підставі його заяви та доданих документів, у тому числі довідки Акціонерного товариства «Господар» про заробітну плату для обчислення пенсії за 1991-1995 роки, підписану керівником ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3 .

Листом від 16.11.2006 №4417/14 Управлінні ПФУ в Романівському районі Житомирської області звернулося до Начальника управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області з проханням провести зустрічну перевірку на акціонерному товаристві «Господар» громадянина ОСОБА_1 за період його роботи з 01.01.1991 по 31.12.1995.

На цей лист Управління ПФУ у Фастівському районі листом від 06.12.2006 №4360/06-06 повідомило начальнику відділу пенсійного забезпечення ПФУ в Романівському районі Житомирської області, що постановою Господарського суду Київської області від 24.09.1999 АТ «Господар» визнано банкрутом та призначено арбітражним керуючим ОСОБА_2 , якому передані особові рахунки на заробітну плату працівників та всі документи по підприємству. При перевірці особових рахунків за 1991-1995 роки було виявлено тільки дві книги з особовим рахунком на ОСОБА_1 за 1994 та 1995 роки, за 1991-1993 роки розрахункових відомостей на зарплату не було. Дані суми про заробітну плату в довідці для обчислення пенсії абсолютно не відповідають сумам в особових рахунках за кожний місяць 1994-1995 років.

Листами від 09.12.2009 №7428/14, від 14.01.2010 №240/14, від 13.01.2010 №229/14 Управління ПФУ в Романівському районі Житомирської області зверталося до Начальника управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області з проханням провести зустрічну перевірку достовірності видачі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 .

У відповідь на ці запити Управління ПФУ у Фастівському районі листом від 02.03.2010 №747/03 направило на адресу Управління ПФУ в Романівському районі Житомирської області акт перевірки вибірки заробітної плати від 01.03.2010 №3, отриманої позивачем в КСП «Хвиля Кам`янки» у 1998-1999 роках.

Після цього комісією з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплат пенсій та грошової допомоги Управління ПФУ у Романівському районі Житомирської області було прийнято рішення №1 від 09.03.2010 про утримання з ОСОБА_1 переплати в розмірі 62451,54 грн., яка утворилася за період з 01.12.2006 по 30.11.2009 у зв`язку з наданням недостовірної довідки про заробітну плату..

Вирішено утримувати переплату згідно зі статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» по 20% до повного погашення.

У подальшому позивача було знято з обліку в Управлінні ПФУ в Романівському районі Житомирської області з 01.05.2010 у зв`язку зі зміною місця проживання та з 01.06.2010 поставлено на пенсійний облік в Управлінні ПФУ у Фастівському районі.

Як вбачається за матеріалів справи та не заперечується сторонами по суті, на підставі вищевказаного рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплат пенсій та грошової допомоги Управління ПФУ у Романівському районі Житомирської області №1 від 09.03.2010 з позивача щомісячно по теперішній час утримується 20% пенсії для погашення переплати.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачами цього рішення та вчиненням дій, направлених на його виконання, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Згідно зі статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-ХІІ) суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.02.2019 у справі №344/6370/14-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 79671951) та від 22.04.2021 у справі №688/742/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 96463977).

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).

Верховний Суд у постановах від 14.09.2021 у справі №591/2669/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 99588880), від 17.06.2021 у справі №539/1992/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 97735748) зазначив, що аналіз наведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом. Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб`єкта владних повноважень не було.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Таку правову позицію було висловлено в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, а також в постанові Верховного суду від 29 липня 2020 року у справі №155/1598/16-а та багатьох інших.

При цьому, у постанові від 18.06.2020 у справі №488/2621/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 89896527) Верховний Суд зауважив, що в українському законодавстві відсутнє визначення поняття «рахункова помилка». Однак, в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що лічильна (рахункова) помилка - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Верховний Суд зазначив, що за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку пенсіонера, стягнення надміру виплачених сум пенсії не допускається.

Для правильного вирішення питання про зобов`язання позивача повернути надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї саме вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).

Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - внаслідок зловживань з їх боку, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №756/6984/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 89869029).

Проте висновки органу пенсійного фонду з приводу недобросовісності позивача, які стали підставою для прийняття рішення щодо утримання частини пенсії не відповідають дійсності.

Так, підставою для винесення спірного рішення та утримання грошових коштів стало не наявність зловживань з боку пенсіонера при призначенні пенсії, а те, що відповідачем проведено перевірку та встановлено, що у довідці про заробітну плату, видану АТ «Господар», внесено недостовірні відомості, які не підтверджуються відомостями про заробітну плату.

З наведеного стає очевидним, що зауваження до цього документа стосуються дій не позивача, а керівника та головного бухгалтера товариства, як склали та підписали довідку.

При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно із частиною вісімнадцятою статті 106 Закону № 1058-IV посадові особи суб`єктів солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування, винні в порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Отже, відповідальність за правильність та достовірність документів, що подаються для призначення та перерахунку пенсій, в тому числі персоніфікованих відомостей про заробітну плату, покладено на роботодавця (страхувальника).

Аналогічна правова позиція викладена у постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 712/9936/17 та від 07 лютого 2019 року у справі №344/6370/14-а.

При цьому суд вважає непереконливими твердження ГУ ПФУ у Київській області про те, що довідка про заробітну плату позивача була видана припиненим АТ «Господар» та така довідка могла бути видана виключно Трудовим архівом Фастівського району.

Так, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про державну реєстрацію припинення АТ «Господар» як юридичної особи був внесений до Реєстру 21.12.2007, а тому як на момент видачі вищевказаної довідки, так і на момент здійснення органом пенсійного фонду перерахунку пенсії позивача за цією довідкою АТ «Господар» існувало як юридична особа, повноваження керівництва якого здійснював арбітражний керуючий ОСОБА_2 .

Так, відповідно до частини другої статті 104 Цивільного кодексу України (в редакції станом на момент видачі довідки та здійснення перерахунку пенсії за нею) юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналогічна норма містилися у частині другій статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (в редакції станом на момент видачі довідки та здійснення перерахунку пенсії за нею, якою було визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, до моменту внесення до Реєстру такого запису (21.12.2007) арбітражний керуючий Жеронкін Д. Л. правомірно виконував повноваження щодо управління справами юридичної особи.

За таких обставин, оскільки у цій справі не було встановлено обставин, за яких допускається стягнення з пенсіонера зайво виплачених сум пенсій, а переплата пенсії відбулася внаслідок невиконання відповідачем своїх обов`язків відповідно до законодавства (перевірка отриманих документів), то у органу Пенсійного фонду були відсутні підстави для утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплат пенсій та грошової допомоги Управління Пенсійного фонду України у Романівському районі Житомирської області від 09.03.2010 №1 про утримання з ОСОБА_1 переплати в розмірі 62451,54 грн.

При цьому суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Управління ПФУ у Романівському районі Житомирської області щодо безпідставного винесення вищевказаного рішення, з приводу чого суд зазначає, що дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, а протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відтак, за наявності рішення суб`єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним та скасовано, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб`єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято відповідне рішення як управлінський акт.

За таких обставин, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій Управління ПФУ у Романівському районі Житомирської області щодо безпідставного винесення вищевказаного рішення.

Крім того, не підлягають задоволенню також і вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ПФУ у Київській області щодо утримання з розміру пенсії ОСОБА_1 переплати в розмірі 62451,54 грн., оскільки такі дії були вчинені на виконання вищевказаного рішення від 09.03.2010 №1 за період його чинності.

Суд зауважує, що таке рішення втрачає свою юридичну силу лише після набрання законної сили рішенням у цій справі, у зв`язку з чим не можуть бути визнані протиправними дії суб`єкта владних повноважень, пов`язані з виконанням цього рішення у період його чинності, оскільки до набрання законної сили рішенням суду у цій справі зазначене рішення від 09.03.2010 №1 було обов`язковим для виконання ГУ ПФУ у Київській області.

Натомість, порушені права позивача підлягають захисту шляхом їх відновлення та приведення у стан, який існував до порушення, що потребує зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області:

- припинити щомісячні утримання 20% з пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплат пенсій та грошової допомоги Управління Пенсійного фонду України у Романівському районі Житомирської області від 09.03.2010 №1;

- виплатити ОСОБА_1 суму утриманих з пенсії коштів згідно рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплат пенсій та грошової допомоги Управління Пенсійного фонду України у Романівському районі Житомирської області від 09.03.2010 №1.

Такий спосіб захисту, на переконання суду, у повній мірі відновить порушені права позивача та є достатнім.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки ухвалою від 26.10.2020 про відкриття провадження у цій справі строк звернення до суду позивачу був поновлений та суд не вбачає підстав для відступу від цієї позиції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплат пенсій та грошової допомоги Управління Пенсійного фонду України у Романівському районі Житомирської області від 09.03.2010 №1 про утримання з ОСОБА_1 переплати пенсії в розмірі 62451,54 грн.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області припинити щомісячні утримання 20% з пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплат пенсій та грошової допомоги Управління Пенсійного фонду України у Романівському районі Житомирської області від 09.03.2010 №1.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити ОСОБА_1 суму утриманих з пенсії коштів згідно рішення комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків і повернення сум переплат пенсій та грошової допомоги Управління Пенсійного фонду України у Романівському районі Житомирської області від 09.03.2010 №1.

5. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.