Ухвала суду № 100219576, 08.10.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"08" жовтня 2021 р. справа № 300/5766/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., діючи як суд, перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл" до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне підприємство "Бром", про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом №72 від 26.08.2021, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл" (надалі по тексту також – позивач, ТзОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл") 04.10.2021 звернулося в суд з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – відповідач, Головне управління НП в області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне підприємство "Бром" (надалі по тексту також – третя особа, ПП "Бром"), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом №72 від 26.08.2021 про визначення переможцем спрощеної закупівлі згідно з предметом закупівлі, код національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 38430000 Детектори та аналізатори "Мундштук універсальний" учасника торгів ПП "Бром" (надалі по тексту також – переможець), та ухвалення рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної закупівлі.

Мотивуючи власні вимоги позивач посилається на те, що 05.08.2021 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівлі «Prozorro» Уповноваженою особою Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, як замовником, оприлюднено Оголошення про проведення спрощеної закупівлі (Ідентифікатор закупівлі: UA- 2021-08-05-006296-а) за предметом закупівлі - "Мундштук універсальний" (код ДК 021:2015: 38430000 Детектори та аналізатори) у кількості 15 000 шт. з очікуваною вартістю 112 500,00 гривень з ПДВ. Пропозиції по зазначеній закупівлі подали два учасники: ТзОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл" і ПП "Бром".

За наслідками проведеного 17.08.2021 Аукціону, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівлі «Prozorro» 26.08.2021 відповідачем оприлюднено рішення Уповноваженої особи Головного управління НП в області, оформленого протоколом №72 від 26.08.2021, яким:

- визначено ПП "Бром" переможцем спрощеної закупівлі згідно з предметом закупівлі, код національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 38430000 Детектори та аналізатори "Мундштук універсальний";

- ухвалено рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної закупівлі.

Вважаючи, що відповідач порушив законодавство у сфері публічних закупівель, ТзОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл" звернулося із вимогою №389-08 від 30.08.2021 про відміну спрощеної закупівлі на підставі пункту 2 частини 17 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі". Проте відповідач своїм рішенням від 01.09.2021 таку вимогу відхилив.

Позивач вважає, що пропозиція ПП "Бром" не відповідала умовам, визначеним в Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, і як наслідок, пропозиція останнього підлягала відхиленню. Крім того, така пропозиція також не відповідала вимогам, встановленим абзацом 1 частини 9 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі". За таких обставин, в Головного управління НП в області були наявні підстави для відхилення пропозиції переможця - ПП "БРОМ", при цьому відхилення пропозиції у випадках, визначених частиною 13 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" є обов`язком, а не правом замовника.

Проте, попри зазначені порушення закону 01.09.2021 між Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області і Приватним підприємством "Бром" укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №414, який набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2021.

Втім, як зауважив позивач, умови вказаного договору про закупівлю відрізняються від змісту тендерної пропозиції/пропозиції учасника ПП "Бром", що є порушенням вимог частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача, оформлене протоколом №72 від 26.08.2021 є протиправним та підлягає скасуванню, як таке, що прийняте всупереч нормам Закону України "Про публічні закупівлі" та порушує права і законні інтереси позивача.

Вищенаведені обставини і стали підставою для звернення ТзОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл" із відповідною позовною до суду.

Позивач, правовідносини, з приводу яких виник спір, вважає публічно-правовими та такими, що належать до юрисдикції адміністративного суду, відтак, для захисту своїх прав та інтересів ТзОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл" звернулося із позовною заявою саме в Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Вказану позицію суд вважає помилковою, а даний спір таким, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на таке.

За змістом приписів пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Правові висновки Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов`язаних із соціальними виплатами" від 09.09.2010 року №19-рп/2010 (пункт 3.2 Рішення) вказують на те, що головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.

Як визначено у пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 року №9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.

Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов`язкову участь у цих відносинах суб`єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб`єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов`язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб`єктів (учасників спірного правовідношення). Обов`язковим учасником адміністративно-правового спору є орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи із визначеними і наділеними владними повноваженнями.

Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов`язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.

Положеннями статті 19 КАС України визначено перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, згідно із пунктом 1 частини 1 вказаної статті Кодексу, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 часини 1 статті 4 КАС України).

Отже, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Разом з тим, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є незгода позивача з процедурою проведення закупівлі, за результатами якої визначено переможця ПП "Бром", та намір укласти з ним договір. Як сам стверджує позивач, на час звернення до суду, 01.09.2021 між Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області і Приватним підприємством "Бром" укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №414.

Суд зазначає, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) є суб`єктом владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте, після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 819/829/17.

Одночасно суд приймає до уваги, що Законом України "Про оборонні закупівлі" від 17 липня 2020 року №808-IX внесено зміни до КАС України та пункт 11 частини 1 статті 19 даного Кодексу викладено в новій редакції.

Вказаний закон набрав чинності 01.01.2021.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 19 КАС України, з урахуванням внесених змін, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю.

Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України "Про оборонні закупівлі".

Водночас, жодних доводів в обґрунтування заявлених вимог з посиланням на проведення відповідачем закупівель саме в порядку, визначеному Закону України "Про оборонні закупівлі", позивачем не наведено. Не містить позов і посилань на порушення відповідачем положень саме цього Закону, що свідчить про відсутність підстав для визначення цього спору, як такого що підпадає під дію пункту 11 частини 1 статті 19 КАС України.

Разом з цим, Закон України "Про публічні закупівлі" №922-ХІII від 25.12.2015 року (надалі по тексту також - Закон №922-ХІII), установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно із статтею 13 Закону №922-ХІII, закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною 1 цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Статтею 20 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

За змістом частини 1, 2, 3 статті 29 Закону №922-ХІII оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

У разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов`язані із предметом закупівлі.

Частиною 20 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.

Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Суд встановив, що результати проведеної процедури державної закупівлі реалізовані шляхом укладення з переможцем торгів договору, а тому на момент вирішення спору існує спір про право, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

В свою чергу, наслідком визнання процедури закупівлі недійсною є визнання договору про закупівлю недійсним, що може бути розглянуто виключно судом господарської юрисдикції. При цьому, тендер може проводитися не лише суб`єктом владних повноважень, а й будь-якою юридичною особою при здійсненні господарської діяльності.

Підвідомчість господарських справ установлено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі по тексту також - ГПК України).

Так, згідно приписів частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

У спірному випадку відповідач не здійснює жодних управлінських функцій щодо позивача, з огляду на вимоги викладені позивачем.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі по тексту також - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі у випадку, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини 1 статті 170 КАС України).

Беручи до уваги встановлення належності спору до юрисдикції господарського суду, слід відмовити у відкритті провадження у справі.

Поряд з тим, слід роз`яснити позивачу, що згідно з частиною 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 170, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл" у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне підприємство "Бром", про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом №72 від 26.08.2021.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл", що даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду та повинен розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.