
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" жовтня 2021 р. справа № 300/1269/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Окуневич М.В., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушення строків виплати за період з 01.01.2004 року по жовтень 2020 року, передбачену Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків її виплати».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом розгляду заяви позивача про неправильне обчислення під час призначення пенсії стажу та заробітку, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провело перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2004 по жовтень 2020 року. Так, сума недоотриманої пенсії за вказаний період 13462,34 грн. виплачена позивачу в листопаді 2020 року. Позивач 12.11.2020 подала до відповідача заяву, в якій просила нарахувати та виплати їй компенсацію втрати частини доходу за період з 01.01.2004 по жовтень 2020 року. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом №3759-3713/К-02/8-0900/20 від 25.11.2020 відмовило позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходу, зіславшись на те, що строки виплати частини пенсії не порушені. Позивач вважає протиправною відмову відповідача щодо виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати, оскільки несвоєчасне нарахування частини пенсії в сумі 13462,34 грн. відбулося у зв`язку з неправомірним обчисленням пенсії, що встановлено рішенням органу Пенсійного фонду вищого рівня, тобто з вини органу, що призначає та виплачує пенсію. Таким чином, на думку позивача, нараховані та виплачені суми пенсії за минулий час є тим доходом, що не був отриманий своєчасно з вини відповідача, а тому наявні підстави для виплати позивачу компенсації втрати частини доходу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначальною обставиною для виплати компенсації є дата нарахування доходу, оскільки основною умовою для виплати компенсації є порушення строків виплати нарахованих доходів. В цьому випадку у вересні 2020 року позивачу проведено перерахунок пенсії, а саме донараховано страховий стаж за період роботи з 01.04.1994 по 31.03.1996 та з 20.11.1996 по 05.07.2001 на заводі «Колер». Сума донарахованої пенсії 13462,34 грн. носить разовий характер, нарахована та виплачена у жовтні 2020 року. При цьому, позивач за період з 01.01.2004 по жовтень 2020 щомісячно отримувала пенсію згідно з календарним графіком, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати (а.с.22).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яку обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказана обставина підтверджується рішенням про перерахунок пенсії №926100132532 від 09.09.2020 та сторонами не заперечуються (а.с.37).
Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пільгової пенсії за Списком №2 з дати призначення пенсії (07.09.2002) та виплатою недоплаченої суми, оскільки при призначенні пенсії за заявою від 04.10.2002 пенсійним органом невірно обчислено стаж роботи (а.с.8).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в жовтні 2020 року виплатило позивачу 13462,34 грн. недоотриманої пенсії за період з 01.01.2004 по 30.09.2020, що стверджується рішенням про перерахунок пенсії №926100132532 від 09.09.2020, довідкою про розмір зарахованої доплати ОСОБА_1 та не заперечується сторонами (а.с.37, 44).
Позивач 12.11.2020 подала до відповідача заяву, в якій просила нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходу з 2004 по 2020 рік (а.с.9).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом №3759-3713/К-02/8-0900/20 від 25.11.2020 відмовило позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходу з тих підстав, що строки виплати нарахованої пенсії не порушені. Зазначено, що в жовтні 2020 року позивачу проведено доплату в розмірі 13462,34 грн. та основний розмір пенсії 2189,10 грн. за період з 01.01.2004 по жовтень 2020 року, на підставі розпорядження від 09.09.2020 року - у зв`язку з дорахуванням страхового стажу за період роботи з 01.04.1994 по 31.03.1996 та з 20.11.1996 по 05.07.2001 на заводі «Колер» (а.с.10).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Згідно з частиною 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Виплата пенсії за минулий час регламентована статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
В свою чергу, питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (надалі - Закон № 2050-ІІІ).
Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-ІІІ).
Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (надалі - Порядок № 159).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку № 159).
Таким чином, вимоги Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постановах від 12.02.2019 в справі № 814/1428/18, від 14.05.2019 в справі № 487/6312/16-а, від 15.04.2019 в справі № 727/7818/16-а.
Як слідує з матеріалів справи, недоплата пенсії позивача в сумі 13462,34 грн. виникла за період з 01.04.2004 по 30.09.2020 через неправильний розрахунок відповідачем страхового стажу позивача під час призначення пенсії та визначення оптимального заробітку для обчислення пенсії. Вказані обставини підтверджуються довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (а.с. 44) та листом №3759-3713/К-02/8-0900/20 від 25.11.2020. При цьому, перерахунок страхового стажу позивача хоча проведено за заявою позивача, однак на основі документів, які були подані для призначення пенсії, і які знаходились в пенсійній справі позивача, тобто були відомі відповідачу.
Так, територіальним відділом пенсійну справу доопрацьовано з часу первинного призначення, а саме донараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01.04.1994 по 31.03.1996 та з 20.11.1996 по 05.07.2001 на заводі «Колер». Після проведення перерахунку страховий стаж позивача склав 32 рік 3 місяці (після перерахунку коефіцієнт страхового стажу склав 0,32250).
Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії в повному обсязі та її недоотримання щомісяця відбулося в зв`язку з неправомірним розрахунком обчислення пенсії позивача під час призначення пенсії, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. За вказаних обставин, на переконання суду, позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.
Щодо доводів відповідача про те, що строки виплати пенсії позивача не порушені, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в вересні 2020 року нарахувало недоотриману пенсію, та у жовтні 2020 року виплатило позивачу вказану суму, суд зазначає наступне.
Позивач щомісяця протягом періоду з 01.01.2004 по 30.09.2020 недоотримувала частину пенсії, право на яку в позивача виникло з часу призначення пенсії, що сторонами не заперечується. При цьому, частина недоотриманої пенсії не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням щомісячного строку сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер.
Підсумовуючи наведене вище, суд переконаний, що відмова відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу внаслідок несвоєчасної виплати частини пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати" за період з 01.01.2004 по 30.09.2020 є протиправною.
Суд вважає ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача покладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області такого обов`язку нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу внаслідок несвоєчасної виплати частини пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати" за період з 01.01.2004 по 30.09.2020.
Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2004 по 30.09.2020, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , с.Дегова, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77019).
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
Судове рішення № 100219553, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 07.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/1269/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: