Рішення № 100219491, 06.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року Справа № 280/5232/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

Академії Державної пенітенціарної служби (14000, м.Чернігів, вул.Гонча, буд.34; код ЄДРПОУ 08571788)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, Міністерство юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622),

про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Академії Державної пенітенціарної служби (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача (код ЄДРПОУ: 08571788, ІВАN UА408201720313241001201007942, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з утриманням відповідача в Академії Державної пенітенціарної служби, в сумі 80 450,81 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що з 18.08.2015 відповідач зарахований курсантом першого курсу денної форми навчання Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України, яка 21.01.2016 була реорганізована в Академію Державної пенітенціарної служби. 19.04.2018 між позивачем з однієї сторони, Південно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (замовником) з другої сторони та відповідачем з третьої сторони укладено контракт № 110 про освіту (далі Контракт № 110). Відповідно до умов Контракту №110 відповідач навчався в академії на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету та зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту №110, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) повністю за весь період фактичного навчання. З 18.08.2015 до 17.06.2019 відповідач за рахунок коштів державного бюджету перебував у період навчання на грошовому, продовольчому, речовому, медичному забезпеченні, був забезпечений житлом із наданням комунальних послуг. Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов контракту, відповідач був направлений для проходження служби до Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№88)». Відповідно до наказу начальника Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№88)» від 30.04.2021 №175/ОС-21 відповідача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону № 580-VIII. З посиланням на статтю 74 Закону № 580-VIII зазначає, що поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 07.05.2021 відповідача особисто повідомлено про необхідність відшкодування витрат на навчання протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення, але до теперішнього часу витрати не відшкодовані. Просить позов задовольнити.

У відповідності до вимог ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС України) здійснений запит до Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області для отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.

З Виконавчого комітету Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області надійшла відповідь, відповідно до якої відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 13.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 02.08.2021.

Позивач у судове засідання 02.08.2021 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв або клопотань не подавав.

Відповідач у судове засідання 02.08.2021 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця поживання: АДРЕСА_2 , судова повістка не вручена з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч.4 ст.124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Третя особа у судове засідання 02.08.2021не з`явилась, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, 02.8.2021 подана пояснення щодо позову, у яких підтримала заявлені позовні вимоги, просив розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про те, що справу можливо розглянути у письмовому провадженні.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

Наказом начальника Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України від 11.08.2015 № 223 ОСОБА_1 з 18.08.2015 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Чернігівського юридичного коледжу за державним замовленням.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 21.01.2016 проведено державну реєстрацію припинення Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України (запис №10641120012002304) шляхом реорганізації (перетворення) в Академію Державної пенітенціарної служби (надалі Академія), яка визначена правонаступником.

19.04.2018 між Академією (виконавцем) з однієї сторони, Південно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробацїї Міністерства юстиції (замовником) з другої сторони та відповідачем з третьої сторони укладено контракт № 110 про здобуття освіти. Відповідно до умов Контракту № 110 відповідач навчався в Академії на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету та зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону № 580-VIII у повному обсязі за весь період фактичного навчання.

Відповідно до абзацу 7 пункту 1 розділу II Контракту № 110 Академія зобов`язана проводити претензійно-позовну діяльність у справах про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі.

З 18.08.2015 до 17.06.2019 відповідач за рахунок коштів державного бюджету перебував у період навчання на грошовому, продовольчому, речовому, медичному забезпеченні, був забезпечений житлом із наданням відповідних комунальних послуг.

Наказом Академії від 14.06.2019 № 106 о/с ОСОБА_1 присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» та видано диплом про освіту.

Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов контракту, відповідач був направлений для подальшого проходження служби до Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№88)», звідки звільнений відповідно до наказу від 30.04.2021 № 175/ОС-21.

07.05.2021 відповідача повідомлено під особистий підпис про необхідність відшкодування витрат на навчання в сумі 80 450,81 грн. згідно довідки-розрахунку від 10.06.2019 №5/1469 протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення.

У зв`язку з тим, що відповідач у добровільному порядку витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, не відшкодував, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16 спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, з позовом суб`єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14.03.2018 у справі №461/5577/15-ц, від 31.10.2018 у справі №820/5761/15, про вирішення даної категорії спорів за правилами ЦПК України.

Частиною 5 статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Статтею 74 Закону № 580-VIII передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається. Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини 1 статті 77 цього Закону, відшкодовують витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 5 статті 74 Закону № 580-VIII у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 1.3 Статуту Академії державної пенітенціарної служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3290/5 від 21.11.2016 передбачено, що Академія є самоврядним та автономним вищим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання, є державною установою, фінансується за рахунок коштів державного бюджету і віднесено до сфери управління центрального органу виконавчої влади - Міністерства юстиції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі – Порядок №261).

Згідно з пунктом 1 Порядку №261, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі, зокрема, звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалась.

Згідно з пунктом 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міноборони, Мінфіну, МВС України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, СБУ від 16.06.2007 №419/831/240/605/537/219/534, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - ВНЗ), а саме витрат на: грошове забезпечення: продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Відшкодовані на утримання курсантів кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження навчального закладу та витрати на утримання курсантів. Як державний замовник, Міністерство юстиції України розміщує державне замовлення на підготовку фахівців у підпорядкованих навчальних закладах, які є розпорядниками бюджетних коштів, шляхом затвердження їм кошторису на відповідний бюджетний рік. Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний рік встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Як встановлено судом, Контракт №110 укладений між позивачем, відповідним органом системи Міністерства юстиції України і відповідачем, а тому він є підставою для виникнення прав та обов`язків виключно для сторін вказаного правочину.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про освіту» визначено, що держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.

Відповідно до частини 3 статті 25 Закону України "Про освіту" засновник або уповноважена ним особа не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.

Як встановлено судом, Міністерство юстиції України є засновником Академії Державної пенітенціарної служби.

При цьому, як державний замовник, Міністерство юстиції України розміщує державне замовлення на підготовку фахівців у підпорядкованих навчальних закладах, які є розпорядниками бюджетних коштів, шляхом затвердження їм кошторису на відповідний бюджетний рік.

Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний рік встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Розпорядником коштів, які виділяються із бюджету для підготовки спеціалістів, є Академія.

Таким чином, витрати на утримання курсантів здійснюються безпосередньо Академією і сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач Академії.

З огляду на вищевикладене, право вимоги щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, належить саме позивачу.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно із частиною 1 та 2 статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально виконавчій службі України (далі працівники кримінально-виконавчої служби). Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що перебуваючи на посаді, що відноситься до посад публічної служби, відповідач звільнився зі служби, не відпрацювавши три роки, як це визначено умовами Контракту №110, а тому позивач набув право звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання.

На час розгляду даної справи сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 80 450,81 грн., тому відповідно до статті 74 Закону 580-VIII вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Пунктом 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги той факт, що відповідач погодився з умовами Контракту і був обізнаний про наслідки їх невиконання, суд дійшов висновку, що позов Адміністрації Державної прикордонної служби про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання у вищому навчальному закладі, підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано доказів понесених судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для розподілу судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Академії Державної пенітенціарної служби витрати, пов`язані з утриманням особи у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, в сумі 80 450,81 грн. (вісімдесят тисяч чотириста п`ятдесят гривень 81 коп.) за реквізитами: код ЄДРПОУ: 08571788, ІВАN UА408201720313241001201007942, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Академія Державної пенітенціарної служби, місцезнаходження: 14000, м.Чернігів, вул.Гонча, буд.34; код ЄДРПОУ 08571788.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: - Міністерство юстиції України, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622.

Повне судове рішення складено 06.10.2021

Суддя М.О. Семененко