Рішення № 100219417, 28.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року о 14 год. 55 хв.Справа № 280/3737/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

представника позивача – Панфілова Т.Ю., Безрукової С.О.,

представника відповідача – Ванюшанік Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-21»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-21» (далі – позивач) Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 16.11.2020 №0018320705.

Ухвалою суду від 17.05.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче провадження на 08.06.2021.

Ухвалою суду від 08.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а в підготовче засідання відкладено на 22.06.2021.

22.06.2021 підготовче засідання відкладено на 28.07.2021.

28.07.2021 провадження у справі зупинено до 21.09.2021 для надання сторонам додаткового часу для примирення.

21.09.2021 провадження у справі поновлено. Також, 21.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.09.2021.

28.09.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій, та відповідно понесення витрат по господарським операціям з ТОВ «Будстрой Індастрі» та ТОВ «Укр Буд Транс». Також, представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаним контрагентом, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Будстрой Індастрі» та ТОВ «Укр Буд Транс». Відповідач зазначає, що надані на проведення перевірки складені з порушенням вимог чинного законодавства України, не містять всіх необхідних реквізитів, які надають змогу ідентифікувати господарську операцію. Також, відповідач вказував на те, що ТОВ «Будстрой Індастрі» та ТОВ «Укр Буд Транс» не мають необхідної бази для ведення господарської діяльності (приміщень, транспортних засобів, не отримують послуг з опалення, водо-, тепло- постачання, послуг зв`язку, тощо). З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 07.09.2020 по 11.09.2020 співробітниками ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПМК-21» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (січень 2020 року – червень 2020 року), за результатами якого складено Акт перевірки від 18.09.2020 №208/08-01-05-07/35980070.

Відповідно до висновків Акту перевірки від 18.09.2020 №208/08-01-05-07/35980070 перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (січень 2020 року - червень 2020 року), встановлено порушення ТОВ «ПМК-21» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 213101 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки позивачем подано до контролюючого органу письмові заперечення, які залишені без задоволення відповідно до листа контролюючого органу від 11.11.2020 №382/12/08-01-0705-07.

На підставі висновків Акту перевірки від 18.09.2020 №208/08-01-05-07/35980070 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №0018320705 від 16.11.2020, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 213101,00 грн.

Не погодившись з правомірністю прийнятого рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням ДПС України від 04.03.2021 №5001/6/99-00-06-01-05-06 спірне податкове повідомлення – рішення залишено без змін, а скаргу платника податків – без задоволення.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень – рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки від 18.09.2020 №208/08-01-05-07/35980070, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень – рішень стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будстрой Індастрі», ТОВ «Укр Буд Транс», а як наслідок про неправомірність показників бухгалтерського та податкового обліку по операціях з зазначеними контрагентами.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 18.03.2020 між Василівською міською радою Запорізької області – Замовник та ТОВ «ПМК-21» - Генпідрядник укладено Договір підряду в капітальному будівництві №128/20, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник доручає, а Генпідрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору та здати у встановлений Договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов`язується прийняти від Генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п.1.2 цього Договору (а.с.108-113, т.1).

У пункті 1.2 Договору визначено види робіт: ДК 021:2015-45454000-4 – Реконструкція (Реконструкція споруд для збирання, очищення та використання вод поверхневого стоку по вулиці Каховській м.Василівка Запорізької області).

Судом встановлено, що з метою виконання умов договору з Василівською міською радою Запорізької області позивачем укладено договори з ТОВ «Будстрой Індастрі» та ТОВ «Укр Буд Транс».

Так, 25.05.2020 між ТОВ «Укр Буд Транс» - Постачальник та ТОВ «ПМК-21» - Покупець укладено Договір поставки №25/05, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві продукцію, визначену у п.1.2 цього Договору (надалі іменується «продукція»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію (а.с.126-127, т.1).

Відповідно до Специфікації до Договору поставки №25/05, позивачем придбано у ТОВ «Укр Буд Транс» товар – Лоток Б1-20-050, у кількості 787 шт. на загальну суму 859404,00 грн., у т.ч. ПДВ 143234,00 грн. (а.с.128, т.1).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів адміністративної справи надано рахунок-фактури, оборотно-сальдові відомості, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні (а.с.129-167, т.1).

Також, судом встановлено, що 13.04.2020 між ТОВ «ПМК-21» - Генпідрядник та ТОВ «Будстрой Індастрі» - Субпідрядник укладено Договір субпідряду №3/20, відповідно до пункту 1.1. якого, Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується за завданням Генпідрядника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору та здати у встановлений Договором строк закінчені роботи, а Генпідрядник зобов`язується прийняти від Субпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п.1.2 цього Договору (а.с.212-215, т.1).

У пункті 1.2 Договору визначено види робіт: ДК 021:2015-45454000-4 – Реконструкція (Реконструкція споруд для збирання, очищення та використання вод поверхневого стоку по вулиці Каховській м.Василівка Запорізької області).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, Акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, податкову накладну (а.с.216-225, т.1).

Крім того, 18.05.2020 між ТОВ «ПМК-21» - Підрядник та ТОВ «Будстрой Індастрі» - Субпідрядник укладено Договір субпідряду №4/20, відповідно до пункту 1.1 якого, Субпідрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором своїми силами і засобами на власний ризик у 2020 році надати Підряднику послуги зазначені у пункті 1.2, а Підрядник – прийняти і оплатити такі послуги (а.с.226-230, т.1).

Згідно пункту 1.2 Договору, найменування послуг: послуги 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Запорізькій області та штучних споруд на них).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, Акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, податкову накладну (а.с.231-250, т.1, а.с.1-17, т.2).

При цьому, судом встановлено, що укладання Договору субпідряду №4/20 з ТОВ «Будстрой Індастрі» було обумовлено необхідністю виконання позивачем Договору субпідряду №ЗП-24-27/04/20 від 27.04.2020, укладеного між ТОВ «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» - Генпідрядник та ТОВ «ПМК-21» - Субпідрядник, на виконання послуги: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Запорізькій області та штучних споруд на них) (а.с.168-172, т.1).

Суд зазначає, що надані до матеріалів справі первинні документи бухгалтерського обліку мають необхідні реквізити та у повній мірі відображають зміст проведених господарських операцій, що свідчить про наявність підстав для формування показників податкової звітності на підстави таких документів.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ «Будстрой Індастрі», ТОВ «Укр Буд Транс» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про неотримання товарів послуг/послуг від ТОВ «Будстрой Індастрі», ТОВ «Укр Буд Транс».

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ «Будстрой Індастрі», ТОВ «Укр Буд Транс» не дійсними.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суд зазначає, що доводи контролюючого органу про те, що відповідно до ТТН навантаження товару придбаного у ТОВ «Укр Буд Транс» відбувалось за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, буд.96, за якою ТОУ «Укр Буд Транс» не має власних чи орендованих складів, не можуть бути покладені в основу висновків про нереальність господарських операцій.

Так, відповідачем не зазначені обставини у ТОВ «Укр Буд Транс» не з`ясовувались, зокрема контрагент позивача міг використовувати зазначене приміщення без надання відповідного повідомлення про об`єкти оподаткування, що хоча і є порушенням податкового законодавства, проте, не є підставою для висновків про безтоварних характер операцій з позивачем.

Також, не досліджувалось контролюючим органом можливість прямого відвантаження ТМЦ зі складу постачальника, у якого ТОВ «Укр Буд Транс» придбавало продукцію. Зокрема не досліджено питання можливості відвантаження продукції ТОВ «Металбудтрейд» на замовлення ТОВ «Укр Буд Транс» для ТОВ «ПМК-21» на умовах дропшипінгу.

Так, само суд відхиляє доводи відповідача на те, що відсутні докази виплати доходу на користь ФОП ОСОБА_1 , який здійснював перевезення вантажу, оскільки зазначені обставини жодним чином не свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укр Буд Транс».

Щодо доводів контролюючого органу про те, що під час проведення перевірки не встановлено та не підтверджено фактів придбання ТОВ «Будстрой Індастрі» послуг будівельної техніки та будівельних матеріалів, то суд зазначає, що фактично такі доводи контролюючого органу ґрунтуються виключно на фактах відсутності реєстрації податкових накладних. Проте, такі обставини не є достатніми для висновків про нереальність господарських операцій, оскільки такі повинні з`ясовуватись під час звірки/перевірки ТОВ «Будстрой Індастрі». Позивач не може відповідати за те, що його контрагентом порушено порядок укладання та оплати угод із залучення техніки, матеріалів, обладнання.

Щодо неможливості виконання робіт виходячи із наявних трудових ресурсів, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до таблиці наведеної відповідачем у відзиві загальний обсяг робіт вказаних у актах становить 5747,91 людино-годин, при цьому, на думку контролюючого органу ТОВ «Будстрой Індастрі» мало змогу виконати роботи у кількості 3790 людино-годин.

При цьому, під час висновків про неможливість виконання умов договорів контролюючим органом не враховано, що у травні виконано робіт менше ніж за розрахунком міг виконати контрагент позивача. В свою чергу, контролюючим органом не перевірено можливість виконання робіт, що були задані у липні більшою кількістю робітників, ніж тих робіт що здані у травні 2020.

Також, відповідачем не досліджено належним чином залучення ТОВ «Будстрой Індастрі» сторонніх трудових ресурсів, оскільки такі обставини повинні з`ясовуватись фактично, а не шляхом перевірки звітності з зазначеного питання.

Так, контролюючим органом не надано доказів щодо фактичного з`ясування у ТОВ «Будстрой Індастрі» та/або у замовників будівництва обставин стосовно того ким виконувались роботи, яка кількість трудових ресурсів була залучена при виконанні робіт, тощо.

Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення – рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-21» (69063, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 17, код ЄДРПОУ 35980070) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.11.2020 №0018320705.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-21» судовий збір в розмірі 3196,52 грн. (три тисячі сто дев`яносто шість гривень 52 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.10.2021.

Суддя І.В. Новікова