Рішення № 100219335, 06.10.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2021 року м. Ужгород№ 260/64/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - Рапіта О.В., Іванов С.В.,

відповідача: представник - Станкович В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування окремих положень індивідуального акта, -

В С Т А Н О В И В:

Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати окремі положення індивідуального акта - п.п. 9, 11, 13, 15, 16 (на сторінці 9) вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області "Про усунення виявлених порушень" від 05.10.2020 №13-07-08-14/3114-2020.

Позивач позовні вимоги мотивував безпідставністю зазначення в оскарженій вимозі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області порушень законодавчих вимог, що були ніби-то допущені Чопським прикордонним загоном. Так, заявляє, що виплачені працівникам надбавки були передбачені відомчим нормативно-правовим актом, а саме: наказом Адміністрації ДПС України від 20.05.2005 №382, що відповідає вимогам законодавчих актів та є чинним, а тому порушення в цій частині допущено не було. Стосовно зазначених у вимозі порушень в частині сплати за послуги перекладу зазначає, що такі підтверджені належними первинними документами, з яких можливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції, та містять інші необхідні відомості. Натомість відповідачем укладені з ФОП ОСОБА_1 договори до уваги взяті не були. Що стосується встановлених порушень порядку оформлення документів на примусове стягнення адміністративних штрафів зазначає, що такі у встановлений законодавством строк подавались до органів Державної виконавчої служби, однак були повернуті без прийняття до виконання з огляду не зазначення в них місця проживання особи – іноземця. Також вважає безпідставною вимогу про забезпечення перерахунку до Державного бюджету коштів, які утримані в якості відшкодування військовослужбовцями матеріальної шкоди, оскільки такі перераховувалися в порядку, встановленому наказом МВС від 15.01.2018 №20. Стосовно п. 16 вимоги зазначив, що відповідачем не враховано факт вчинення дій, спрямованих на примусове стягнення заборгованості.

05 лютого 2021 року на електронну пошту Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що ревізія Чопського прикордонного загону була проведена Управлінням на виконання передбачених законодавством повноважень та у встановленому порядку. За її результатами було виявлено ряд порушень законодавства, що зумовило обов`язок відповідача пред`явити обов`язкові до виконання вимоги. Так, проведеною ревізією було виявлено факти порушення фінансової дисципліни, що призвели до фінансових втрат, недоотримання фінансових ресурсів та стали наслідком неефективних управлінських рішень. Зокрема, позивачем через не приведення у відповідність до законодавства нормативної бази проведено виплату працівникам щомісячної надбавки за вислугу років, надання та виплата якої не передбачена законодавчими нормами. Окрім того, проведеною ревізією виявлено не підтвердження належними первинними документами факту надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 послуг з усного перекладу. Також виявлено, що у зв`язку з не здійсненням контролю за своєчасною передачею для примусового виконання постанов про адміністративні стягнення, накладених Чопським прикордонним загоном, не сплаченими до бюджету залишилися штрафи на суму 609645,00 грн. Окрім того, встановлено інші порушення порядку направлення зазначених постанов до органів Державної виконавчої служби, що мали наслідком повернення виконавчого документу без виконання. Також за результатами проведеної ревізії було виявлено факти перерахувань власних надходжень військової частини до Адміністрації ДПС України при не забезпеченні реальної потреби в бюджетних асигнуваннях та виникненні потреби в залученні додаткових коштів місцевих субвенцій. Більше того, до Адміністрації ДПС України були перераховані також кошти, отримані військовою частиною від військовослужбовців як відшкодування матеріальних збитків, нанесених державі, які підлягали зарахуванню до Державного бюджету. Стосовно зазначеного в п. 16 вимоги порушення пояснив, що таке стосується простроченої дебіторської заборгованості за двома військовослужбовцями, що завдали збитків державі на суму 32431,41 грн. З огляду на вищенаведене вважає, що враховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово у судовому порядку, питання наявності порушень має перевіряти суд, який розглядає позов про їх стягнення. Тому в спірних правовідносинах позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права.

18 лютого 2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив №14/876 від 12.02.2021, в якій вважає, що мотиви, викладені у відзиві, є необґрунтованими та підлягають відхиленню. Зокрема, щодо обрання позивачем неналежного способу захисту вказує на те, що таке твердження суперечить як нормам КАС України, так і Конституції України. Також вважає безпідставними доводи відповідача щодо правомірності виявлених порушень. Так, заявляє, що виплачені працівникам надбавки були передбачені наказом Адміністрації ДПС України від 20.05.2005 №382, що є діючим відомчим нормативно-правовим актом з питань оплати праці працівників Державної прикордонної служби. Стосовно наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 послуг з усного перекладу заявляє, що такі підтверджені належними первинними обліковими документами, з яких можливо достеменно встановити відомості щодо такої операції. Щодо перерахування на рахунки Адміністрації ДПС України коштів, отриманих військовою частиною від військовослужбовців, пояснив, що відповідно до законодавчих норм суми збитків зараховувались на реєстраційний рахунок прикордонного загону, однак за відсутності потреби у забезпеченні відповідним майном такі перераховувались відповідному виконавцю бюджетної програми. Стосовно п. 16 вимоги зазначив, що відповідачем не враховано факт направлення заяви про примусове виконання судових рішень до органів Державної виконавчої служби України. З огляду на зазначене вважає, що Чопським прикордонним загоном було вчинено всі можливі дії на стягнення наявної дебіторської заборгованості.

Представники позивача у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду 24 травня 2021 року проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву №130713-15/335-2021 від 05.02.2021.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 26 травня 2020 року по 18 серпня 2020 року (із зупиненням 17 червня 2020 по 21 липня 2020 та з 04 серпня 2020 року по 11 серпня 2020 року) посадовими особами Управління Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області (далі – Управління) було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної організації військової частини 1493 за період з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2020 року, за результатами якої складено акт №13-07-08/7 від 26.08.2020.

Так, в ході проведення ревізії встановлені порушення фінансової дисципліни на загальну суму 6828113,71 грн., в т.ч. порушення, що призвели до втрат 4768286,99 грн., з них: що призвели до недоотримання фінансових ресурсів - 94665,7 грн., а також внаслідок прийняття неефективних управлінських рішень на суму 2059826,72 грн., зокрема (ті, що стосуються предмету оскарження даної адміністративної справи):

- на порушення вимог статті 298 КУпАП у зв`язку з невиконанням фізичними особами-громадянами постанов про накладення адміністративних стягнень до державного бюджету не надійшло коштів за 2018-2019 роки та січень - квітень 2020 року на загальну суму 609645,0 грн.;

- на порушення вимог ст. 8 Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу МВС України від 27.06.2013 №622 «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної прикордонної служби України», через не приведення у відповідність «Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам Державної прикордонної служби України», затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.2005 №382, при нарахуванні заробітної плати працівникам Установи в періоді з 01.01.2018 по 30.04.2020 зайво виплачено щомісячної надбавки за вислугу років на загальну суму 1232535,39 грн., як наслідок, зайво сплачено ЄСВ в сумі 271157,78 грн., ПДФО в сумі 221856,37 грн., військового збору в сумі 18488,02 грн., та профвнесків в сумі 12325,36 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1756362,92 грн.;

- на порушення вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-1V, та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV, вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19.06.1999 №996, Порядку ведення Державною міграційною службою України Довідково- інформаційного реєстру перекладачів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.03.2013 №228 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.05.2013 р. №801/23333, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не виконано господарські зобов`язання, передбачені умовами договору, а саме: безпосередньо виконавцем не підтверджено надання послуг перекладу з іноземної мови на українську, тобто не надано документального підтвердження достовірності надання таких послуг військовій частині 1493, не має свідоцтв, що підтверджують знання нею мов, також ОСОБА_1 відсутня в Реєстрі перекладачів, що призвело до незаконних видатків на оплату послуг перекладу та призвело до збитків на суму 198200,00 грн.;

- на порушення статей 304, 305 КУпАП щодо забезпечення здійснення контролю за правильним і своєчасним виконанням постанов про накладення адміністративного стягнення, статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок недотримання вимог складання виконавчого документа та не оформлення повторного звернення до виконавчих органів щодо примусового стягнення боргу державним бюджетом втрачено надходжень на суму 54960,00 грн.;

- на порушення ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, військовою частиною до Адміністрації прикордонної Служби України за 2018, 2019, 2020 роки перераховано кошти, які надійшли, або були утримані як відшкодування військовослужбовцями матеріальної шкоди, нанесеної державі, що не є джерелом доходу спеціального фонду військової частини. Крім того, недостатнє забезпечення видатків військової частини 1493 свідчить про відсутність підстав для перерахування коштів до Адміністрації прикордонної Служби України та призвело до збитків Державного Бюджету на суму 30034,00 грн.;

- на порушення вимог ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України та п. 13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної ради України №243 від 23 червня 2005 року внаслідок невідшкодування заподіяної прямої шкоди матеріально-відповідальних осіб та не відображення в обліку дебіторської заборгованості державним бюджетом втрачено коштів (збитки) на суму 4720,19 грн. та військовою частиною 1493 понесене збитки в сумі 27711,22 грн.

Не погоджуючись з такими висновками акту ревізії військова частина 1493 (далі – Чопський прикордонний загін) подала до Управління заперечення до акту ревізії від 04 вересня 2020 року №11/6504.

За результатами розгляду поданих заперечень супровідним листом №13-07-08-14/2996 від 30.09.2020 Управління скерувало до Чопського прикордонного загону висновок, відповідно до змісту якого такі зауваження прийняті не були.

05 жовтня 2020 року Чопському прикордонному загону була надіслана вимога №13-07-08-14/3114-2020, в якій останньому наголошено на виявлених під час проведення ревізії порушеннях законодавства, які запропоновано усунути. Зокрема:

- забезпечити відшкодування зайво виплаченої щомісячної надбавки за вислугу років в сумі 1756362,92 грн., в тому числі, ЄСВ в сумі 271157,78 грн., ПДФО в сумі 221856,37 грн., військового збору в сумі 18488,02 грн. та профвнесків в сумі 12325,36 грн., відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України (п. 9 вимоги);

- забезпечити відшкодування шкоди (збитків), заподіяних внаслідок сплати за послуги з перекладу, фактичне надання яких не було документально підтверджено на суму 198200,0 грн. відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України (п. 11 вимоги);

- вжити заходів щодо відшкодування завданих збитків внаслідок неналежного оформлення документів на примусове стягнення адміністративних штрафів, на суму 54960,0 грн., відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ (п. 13 вимоги);

- вжити заходів для забезпечення перерахування до Державного бюджету коштів, які утримані як відшкодування військовослужбовцями матеріальної шкоди та перераховані до Адміністрації ДПСУ на суму 30034,0 гривень відповідно до частини другої статті 57 Бюджетного кодексу (п. 15 вимоги);

- забезпечити відшкодування шкоди (збитків), заподіяних внаслідок звільнення матеріально-відповідальної особи, що допустила нестачу матеріальних цінностей в сумі 27711,22 грн. та 4720,19 грн., відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України, у разі неможливості відповідно статей 130-136 КЗпПУ (п. 16 вимоги).

Не погоджуючись з вимогою Управління в частині п.п. 9, 11, 13, 15, 16 такої, Чопський прикордонний загін звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Правові й організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені приписами Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ (далі - Закон №2939).

Згідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2939 головним завданням органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 вказаної норми державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Ч. 1 ст. 4 Закону №2939 передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону №2939 орган державного фінансового контролю наділено правом, в тому числі, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі – Положення) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1 Положення, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно пп. 3 п. 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через здійснення державного фінансового аудиту.

За приписами п. 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі – Порядок), інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (п. 46 Порядку).

П. 50 Порядку передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Отже, аналізуючи вищевикладені положення законодавства, суд дійшов висновку, що Держаудитслужба та її територіальні органи мають право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та, у разі виявлення порушень законодавства, пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, контролюючий орган має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не вжито заходів щодо усунення виявлених під час здійснення перевірки порушень законодавства.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Судом встановлено, що предметом даного адміністративного позову є питання правомірності прийняття контролюючим органом вимоги, яка направлена підконтрольному суб`єкту до виконання. Так, оскаржені пункти вимоги стосуються питань відшкодування збитків, завданих, на думку посадових осіб Управління, державні внаслідок допущених Чопським прикордонним загоном порушень законодавства.

З цього приводу суд зазначає, що про необхідність відшкодування виявлених під час проведення ревізії збитків, завданих державі чи об`єкту контролю може бути зазначено у вимозі, але вони не підлягають примусовому стягненню шляхом прийняття такої вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Отже, пункти (частини) вимоги, які не вказують на стягнення збитків, можуть бути перевірені судом у справі за відповідним позовом підконтрольної установи з їх оскарження. Проте, пункти (частини) вимоги, які вказують на відшкодування збитків мають перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16, а також правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 02 липня 2020 року у справі №826/1508/17, від 28 лютого 2020 року справа №1340/5972/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Про право Управління звернутися до суду з метою забезпечення усунення виявлених в ході проведення ревізії порушень було наголошено також у вимозі №13-07-08-14/3114-2020 від 05.10.2020.

В судовому засіданні на запитання головуючого судді щодо звернення Управління до суду з позовом про відшкодування Чопським прикордонним загоном збитків, встановлених за наслідками проведеної ревізії, представник відповідача пояснив, що відповідний позов Управлінням не подавався. При цьому, представник також зазначила, що строк звернення до суду з таким позовом становить три місяці, який ними пропущений.

Таким чином, проаналізувавши обставини даної справи крізь призму законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: вул. Головна, буд. 55а, м. Чоп, Закарпатська область, 89502, код ЄДРПОУ - 14321707) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 40922492) про визнання протиправними та скасування окремих положень індивідуального акта - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено 08 жовтня 2021 року.

СуддяР.О. Ващилін