Рішення № 100219261, 28.09.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2021 рокум. Ужгород№ 260/4362/20

14:05 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання – Шестак Н.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради – представник Аділова Світлана Ярославівна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом (із врахуванням уточнень) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш.Петефі, 24/26, код ЄДРПОУ 03192997), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців (п.і. АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 28 вересня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 07 жовтня 2021 року.

10 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Управління правці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради відносно відмови у призначенні грошової компенсації на малолітніх дітей, ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати Управління правці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради прийняти нове Рішення про призначення грошової компенсації на малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 280 від 18 квітня 2018 року.

28 вересня 2021 року позивач уточнив позовні вимоги, в частині першої вимоги, та просив суд визнати протиправним та скасувати протокольне рішення № 6 від 11.06.2020 року засідання Комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців. Інші вимоги просить залишити без змін.

18 січня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

02 червня 2021 року ухвалою суду замінено первісного відповідача на Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради.

02 червня 2021 року залучено до участі в справі - Комісію з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Крім того, представником відповідача надано суду для огляду оригінал справи ОСОБА_1 № 4.

28 липня 2021 року ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляючи у включенні до виплати грошової компенсації його малолітніх доньок у своєму Витягу з Рішення (Протоколу №6 від 11.06.2020р.) зазначив причину відмови, а саме: «Враховуючи те, що заявник ОСОБА_1 не надав належні докази того, що після розлучення неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходяться на його повному утриманні та постійно проживають разом з ним. ДСЗН відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року № 280 (і змінами), та наказу Міністерства Регіонального розвитку від 02 грудня 2019 року №286 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» та звернення від 02.06.2020 року №К- 00201/34.05.01-05», відмовити призначення грошової компенсації на малолітніх дітей, ОСОБА_1 ». Вважає такі підстави відповідача для відмови у призначенні грошової компенсації на малолітніх дітей - протиправними та за відсутністю законних підстав, оскільки Порядок № 280 від 18.04.2018 року містить вичерпані підстави для надання та відмови у виплаті грошової компенсації особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та його членам сім`ї (малолітні доньки). Вищевказаним Протоколом не передбачена така підстава для відмови у призначені грошової компенсації на малолітніх дітей, як не надання батьком належних доказів того, що після розлучення неповнолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходяться на його повному утриманні. Відносно посилання Відповідача на розлучення з матерію малолітніх дітей, яке зазначено у Витягу з Рішення (Протоколу №6 від 11.06.2020р.) пояснює наступне: - на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 січня 2019р. справа №308/12185/18. яке набрало законної сили 19 лютого 2019 року шлюб з ОСОБА_4 було розірвано. У період шлюбу у нас народилось три доньки: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мають статус внутрішньо переміщених осіб, колишня дружина та три доньки проживаємо разом у АДРЕСА_3 . Ведуть спільне господарство (спільні витрати, спільний бюджет, спільне харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт та ін..). Про факт спільного проживання з членами родини відповідачу відома, про що свідчить факт призначення йому та його малолітнім донька з боку відповідача субсидії.

26 лютого 2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що прийняття рішення щодо призначення або відмови у призначення грошової компенсації не належить до компетенції відповідача, позовні вимоги є такими, що не відповідають законодавству України. Метою надання грошової компенсації відповідно до Порядку №280 є покращення житлових умов отримувачів такої компенсації. Зазначають, що при вирішенні розміру грошової компенсації було взято до уваги рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 січня 2019 року № 308/12185/19, в якому зазначено, що ОСОБА_6 стверджує, що діти проживають разом з нею. Відомості щодо існування рішення суду, яке набрало законної сили про визначення місця проживання ОСОБА_7 , та ОСОБА_3 за місцем проживання батька відсутнє. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_6 є власником трикімнатної квартири, придбаної 03.07.2018р. загальною площею 67.7 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 . Вказане підтверджує відсутність у дітей ОСОБА_6 потреби у покращенні житлових умов. Враховуючи наявність у власності ОСОБА_6 квартири, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Третя особа письмових пояснень щодо позову не подала та не повідомила суд про причини неподання.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке вручено 09 серпня 2021 року та повернулося до суду 12 серпня 2021 року.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з мотивів, що в ньому наведені. Крім того, під час судового засідання подав заяву про уточнення першої позовної вимоги, відповідно до яких просить суд визнати протиправним та скасувати протокольне рішення № 6 від 11 червня 2020 року засідання Комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з мотивів, що наведені у відзиві на позовну заяву.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 17 січня 2019 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, яке набрало законної сили 19 лютого 2019 року по справі № 308/12185/18, шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано.

19 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради із заявою, в якій просить прийняти його сім`ю на облік для одержання житлової площі, яка складається з двох осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

30 серпня 2019 року виконавчий комітет Ужгородської міської ради рішенням № 291 прийняв на квартирний облік ОСОБА_1 на підставі п.13 пп.8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм житлових приміщень. Склад сім`ї – 2 особи (він, дочка).

07 жовтня 2019 року ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_1 звернулася із заявою до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, в якій просить нарахувати та виплатити грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення учаснику бойових дій ОСОБА_1 відповідно до Постанова КМ України № 280 від 18.04.2018 року.

09 жовтня 2019 року Комісія з розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів 1-2 групи про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення рішенням (Протокол № 5) вирішила відповідно до Постанови КМУ від 18 травня 2018 року № 280 та наказу № 335 виплатити грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та потребують забезпечення житлом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є внутрішньо переміщеною особою, брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуває на обліку для забезпечення житлом разом з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Постанови № 280, має право на отримання грошової компенсації в сумі 964 714,86 грн.

02 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, в якій просить, відповідно до Постанови № 280, включити до виплати грошової компенсації його доньок – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таких як дітей внутрішньо переміщеної особи, яка брала участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України.

11 червня 2020 року Комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців рішенням (Протокол № 6) вирішила, враховуючи те, що заявник ОСОБА_1 не надав належні докази того, що після розлучення неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходяться на його повному утриманні та постійно проживають разом з ним, ДСЗН відповідно до Постанови № 280 та наказу № 286 та звернення від 02.06.2020 року, відмовити у призначенні грошової компенсації на малолітніх дітей, ОСОБА_1 .

Не погоджуюсь з даним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері встановлення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, визначенням механізму виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України регулюються нормами Конституції України, Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затв. Постановою КМ України від 12.03.2018 року № 280.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.20.2014 року № 1706-VII (далі Закон №1706-VII , внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

За вимогами статті 4 Закону №1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону та за абз.2 цієї норми, кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до п.2 Порядку № 280 (в редакції Постанови КМ № 225 від 20.02.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 351 від 06.05.2020, тобто судом використана редакція Постанови № 280, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України), що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (далі - квартирний облік), та перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за умови, що зміна місця проживання протягом року в межах однієї області не призводить до збільшення розміру компенсації.

За правилами п. 4 цього Порядку № 280 ( в редакції від 06.05.2020 року), за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, об`єднаних територіальних громад, утворених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом (далі - органи соціального захисту населення), за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюються комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про призначення грошової компенсації (далі - комісії).

Пунктом 5 Порядку №280 врегульовано, що до повноважень комісії належить перевірка:

- перебування внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, на обліку в базі даних та наявності статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 зазначеного Закону;

- складу сім`ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

- факту проживання не менш як один рік у межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за умови, що зміна місця проживання протягом року в межах однієї області не призводить до збільшення розміру компенсації відповідно до пунктів 17 і 18 цього Порядку;

- наявності документів про взяття на квартирний облік внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та членів сім`ї;

- факту спільного проживання членів сім`ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, на яких нараховується грошова компенсація;

- майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, чи права власності на нерухоме майно внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та всіх членів її сім`ї, на яких розраховується грошова компенсація, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), або факту відчуження такого майна протягом п`яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації;

- факту про надання раніше внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, або членам її сім`ї жилого приміщення чи виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення за рахунок коштів субвенції;

прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації;

перегляд рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами (у разі зміни у складі сім`ї, показників опосередкованої вартості спорудження житла тощо);

визначення розміру грошової компенсації.

Згідно п.6 Порядку № 280, заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, або її законний представник особисто подає органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку.

Комісія протягом п`яти робочих днів з дати надходження подання розглядає його по суті та у присутності внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, або її законного представника приймає рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації.

Внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, може оскаржити рішення комісії у судовому порядку, що передбачено п. 21 цього Порядку.

Згідно рішення № 60 від 25 лютого 2019 року у відповідності до частини 6 статті 59 Закону "Про місцеве самоврядування" виконкомом Ужгородської міської ради було вирішено затвердити склад комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, (а.с.84-87). Правовою базою діяльності комісії є в тому числі Постанова Кабінету Міністрів України № 280 від 18 квітня 2018 року, що регулює "Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність та яка має пряме відношення до спірних правовідносин у цій справі.

Згідно положення про комісію (а.с.88), комісія протягом п`яти робочих днів із дня надходження подання департаменту праці та соціального захисту населення розглядає його по суті і в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації.

Як встановлено судом та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, іншої комісії не створювалося, тобто із аналізу положення про комісію, дана комісія розглядає в т.ч. і заяви про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, п.1.2 Положення, (а.с.88 ).

Однак, у даному випадку суд акцентує увагу, що позивачу та його повнолітній доньці ОСОБА_5 рішенням комісії від 09 жовтня 2019 року вже було вирішено відповідно до Постанови КМ України від 18 травня 2018 року № 280 та наказу № 335 виплатити грошову компенсацію в сумі 964 714,86 грн., де даний розмір грошової компенсації неодноразово перераховувався комісією відповідно до наказу Міністерства Регіонального розвитку від 02.12.2019 року №№ 286, 151, 311 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України", зокрема рішенням (протокол) № 2 від 30 січня 2020 року, рішенням (протокол) № 8 від 31.07.2020 року, рішенням (протокол № 2 від 17.02.2021 року). За останнім рішенням від 17.02.2021 року розмір грошової компенсації становить 1 077 157, 23 грн.

Однак спірні правовідносини, стосуються здійснення перерахунку за заявою позивача від 25 травня 2020 року про призначеної грошової компенсації відповідачем, із включенням інших двох неповнолітніх доньок позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таких як дітей внутрішньо переміщеної особи, яка брала участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України.

В даному випадку, згідно правил пункту 20-1 Порядку № 280, у разі змін у складі сім`ї внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і якій призначено грошову компенсацію, зобов`язана протягом 30 календарних днів поінформувати у письмовому вигляді орган соціального захисту населення про такі зміни (народження або смерть члена сім`ї, одруження/розірвання шлюбу, включення до складу сім`ї нових членів сім`ї тощо) та подати копії відповідних підтвердних документів.

У такому разі розмір грошової компенсації підлягає перерахунку комісією, якщо на день подання заяви та документів грошова компенсація не виплачена чи виплачена не в повному обсязі.

Під час перерахунку грошової компенсації у зв`язку із зміною у складі сім`ї зберігається черговість виплати грошової компенсації, крім випадку, передбаченого в абзаці четвертому цього пункту, коли черговість виплати грошової компенсації визначається за часом взяття на квартирний облік повнолітнього члена сім`ї.

У разі змін у складі сім`ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, у зв`язку із включенням до її складу повнолітніх членів сім`ї, яких взято на квартирний облік після призначення грошової компенсації, внутрішньо переміщеною особою, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, може бути подана нова заява про призначення грошової компенсації для оновленого складу сім`ї. Попереднє рішення комісії про призначення грошової компенсації скасовується.

Якщо внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, або її законний представник не повідомили органу соціального захисту населення про зміну у складі сім`ї, що спричинило виплату грошової компенсації у розмірі з розрахунку на померлу особу або на особу, яка не є членом її сім`ї, внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, повертає органу соціального захисту населення різницю надміру виплачених коштів. Сума коштів, яка підлягає поверненню, визначається комісією з урахуванням норм, передбачених у пунктах 17 і 18 цього Порядку.

На заяву позивача від 25 травня 2020 року Комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців 11 червня 2020 року рішенням (Протокол № 6) вирішила, враховуючи те, що заявник ОСОБА_1 не надав належні докази того, що після розлучення неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходяться на його повному утриманні та постійно проживають разом з ним, ДСЗН відповідно до Постанови № 280 та наказу № 286 та звернення від 02.06.2020 року - вирішили відмовити у призначенні грошової компенсації на малолітніх дітей, ОСОБА_1 .

Пунктом 14 Порядку № 280, визначено дев`ять підстав з яких комісія відмовляє у призначенні грошової компенсації:

1) невідповідність в документах, що посвідчують внутрішньо переміщену особу, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, чи законного представника, від імені якого подається заява;

2) подання недостовірних відомостей;

3) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, не брала безпосередньої участі в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (відсутні документи, передбачені підпунктами 4-6 пункту 7 цього Порядку);

4) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, не є особою, визначеною у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6, пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

5) скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

6) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та члени її сім`ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, володіють майновими правами на нерухомість, будівництво якої не завершено, чи правом власності на нерухоме майно, в тому числі на житлове приміщення, що відповідає нормі жилої площі, визначеної статтею 47 Житлового кодексу Української РСР, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), або таке нерухоме майно було відчужено протягом останніх п`яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації;

7) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, не перебуває на квартирному обліку;

8) внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, або членам її сім`ї вже надавалося жиле приміщення або виплачувалася грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення за рахунок коштів субвенції;

9) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, проживає менш як один рік у межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, або зміна її місця проживання в межах однієї області протягом року призводить до збільшення розміру компенсації відповідно до пунктів 17 і 18 цього Порядку.

Отже, суд погоджується із доводами позивача, що такої підстави як відмова заявнику "...через не надання належних доказів того, що після розлучення неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходяться на його повному утриманні та постійно проживають разом з ним..." визначений Порядок № 280 не містить.

Із встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що оскаржуване протокольне рішення відповідача № 6 від 11 червня 2020 року не відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, зокрема, таке винесено не на підставі та у спосіб визначений законами України, зокрема пункту 14 Порядку № 280 та без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, отже підлягає до скасування, як протиправне.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Управління правці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради прийняти нове Рішення про призначення грошової компенсації на малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 280 від 18 квітня 2018 року, то така вимога не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

При цьому доцільно звернути увагу на Рекомендації Комітету Європи №R(8O)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 р. на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, з огляду на викладене та положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній при вирішенні справи та ухваленні судового рішення не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи викладене, повноваження відповідача щодо вирішення питання про здійснення перерахунку за заявою позивача від 25 травня 2020 року - є його виключною компетенцією, а вимога позивача щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення грошової компенсації на малолітніх дітей є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Належним способом судового захисту у даному випадку буде зобов`язання відповідача - Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 травня 2020 року, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 280 від 18.04.2018 року.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн., що підтверджується квитанцією № 02021220149 від 21 грудня 2020 року, (а.с.38).

Таким чином, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 6 від 11 червня 2020 року Комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсації на малолітніх дітей.

3. Зобов`язати Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 травня 2020 року, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 280 від 18.04.2018 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш.Петефі, 24/26, код ЄДРПОУ 03192997) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.) сплаченого cудового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяТ.В.Скраль