Рішення № 100218941, 08.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2021 р. Справа№200/9806/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної політики про визнання дій (бездіяльності) незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення одноразової грошової допомоги та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України і Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної політики про:

визнання незаконними дій (бездіяльності) Міністерства Оборони України, стосовно не виплати передбаченої пунктом 5 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразової грошової допомоги, після встановленні ОСОБА_1 1 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби у розмірі 400-кпрожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

стягнути на користь ОСОБА_1 з Міністерства Оборони України передбачену пунктом 5 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу, при встановленні 1 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року у сумі 908000 грн. (дев`ятсот вісім тисяч гривень);

зобов`язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної політики направити в Міністерство Оборони України повернутий без реалізації наданий пакет документів одноразової грошової допомоги після встановленні ОСОБА_1 1 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

В обґрунтування позову зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалід 1 групи (захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З 30.06.1986 по 29.09.1986 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З метою реалізації гарантій, встановлених пунктом 5 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо отримання одноразової грошової допомоги, позивач звернувся за місцем реєстрації до військкомату з проханням направити відповідні документи, в тому числі і експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №5690 від 02.10.2019, до Міністерства оборони України для оформлення та виплати одноразової грошової допомоги.

Наданий позивачем пакет документів був направлений до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подальшого їх направлення до Міністерства оборони України.

Проте листом Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вих. №09/01/467 від 7 квітня 2021 року позивача повідомлено про те, що його документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги повернуті без реалізації з огляду на те, що ОСОБА_1 не надав постанову військово-лікарняної комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювань з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що унеможливлює перевірку правильності встановлення причинного зв`язку наявних захворювань з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У зв`язку з чим запропоновано позивачу звернутися до Бахмутського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення запиту до військово-лікарняної комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювань з виконанням обов*язків військової служб по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач наголошує, що експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №5690 від 02.10.2019 вказує на те, що захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачем 1 надано письмовий відзив, згідно з яким Міністерство оборони України вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Абзацом 3 пункту 2 Постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до абз. 5 п. 11 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу в тому числі постанову відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Відповідач вважає, що висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №5690 від 02.10.2019 не є в розумінні абз. 5 п. 11 Порядку № 975 постановою відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, а тому, на підставі п. 13 Порядку № 975, з огляду на те, що наданий ОСОБА_1 пакет документів був неповний, документи було повернуто.

На підставі викладених обставин відповідач 1 вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач 2 правом на надання відзиву не скористався.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалід І групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 ; особа з інвалідністю внаслідок війни першої групи, що засвідчує посвідчення НОМЕР_2 .

Як не заперечується матеріалами справи, з 30.06.1986 по 29.09.1986 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №5690 від 02.10.2019 вказує на те, що захворювання ОСОБА_1 пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач надав до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної політики заяву про призначення одноразової грошової допомоги, експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №5690 від 02.10.2019 та інші документи.

Згідно Листа Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної політики № 09/01/97 від 04.12.2020 року, документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги були скеровані до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Відповідно листа Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07.04.2021 року позивача повідомлено про повернення без реалізації його документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Відповідно Листа Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ від 26.02.2021 року № 421, за результатами вивчення наданих документів встановлено, що відсутня постанова військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювань з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В наявності є лише експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №5690 від 02.10.2019 (помилково зазначено від 26.09.2019 № 69). Враховуючи зазначене, перевірити правильність встановлення причинного зв`язку наявних у ОСОБА_1 захворювань з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не є можливим.

Згідно Листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 22.03.2021 року № 248/242, документи ОСОБА_1 надсилаються на доопрацювання.

Вважаючи дії Міністерства оборони України протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини 5 статті 17 Конституції України обумовлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 41 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

В розумінні статті 1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (п. 5).

Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно пп. 1 п. 6 Порядку № 795, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи.

Відповідно п. 11 Порядку № 795 військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Як вже було зазначено вище, спірним моментом даної справи є неприйняття експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №5690 від 02.10.2019 в якості постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання (абз. 5 п. 11 Порядку № 975).

Норми вказаного вище Порядку № 975 визначають не тільки обов`язки Міністерства оборони України, але і передбачають виключний перелік документів, який має подати позивач для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги заявнику.

За наведених підстав суд зазначає, що у зв`язку з неподанням позивачем постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, має місце недотримання вимог пункту 11 Порядку № 975 правомірно повернуло документи ОСОБА_1 на доопрацювання.

Експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №5690 від 02.10.2019, на який посилався позивач, як на доказ того, що його захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є неналежним в розумінні Порядку № 975 документом, що підтверджує пов`язаність захворювання з виконанням службових обов`язків, позаяк такий факт підлягає підтвердженню постановою відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року по справі № 620/202/19.

Згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 795, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Відтак, з огляду на відсутність в переліку наданих документів копії постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, Міністерством оборони України, на підставі пункту 13 Порядку № 795, було скеровано документи ОСОБА_1 на доопрацювання.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач 1 в контексті даної справи діяв відповідно наданих повноважень та на підставі діючого законодавства, відповідно позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022, м. Київ, просп. Повітрофлотський, б. 6), Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної політики (м. Маріуполь, в. Громової, 67) про визнання дій (бездіяльності) незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення одноразової грошової допомоги та моральної шкоди, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Стойка