Ухвала суду № 100218901, 08.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 жовтня 2021 року Справа 160/18398/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Криворізької міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької міської ради від 24.06.20215 року № 3728 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» з моменту його ухвалення.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд, вивчивши позовну заяву, встановив, що її подано з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Суд зазначає, що при зверненні до адміністративного суду позивачем був пропущений шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами щодо оскарження рішення Криворізької міської ради від 24.06.20215 року № 3728 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу».

Водночас, з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 06.10.2021 року.

При цьому, позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, відповідно до частин 1 - 3 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач пропустив встановлений КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, не надав суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частина 2 ст. 43 КАС України передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона може брати участь у справі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

З урахуванням викладеного вище та з метою встановлення наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчену копію паспорта громадянина України, копію РНОКПП.

Також відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача.

У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Натомість, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 не зазначив статусу третьої особи, якою визначає Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Тому, для усунення означеного недоліку позовної заяви позивачу слід надати суду виправлену редакцію позовної заяви із зазначенням статусу третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачам усунути шляхом надання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску;

- завірених копій паспорту громадянина України та РНОКПП позивача;

- виправленої редакції позовної заяви позовної заяви із зазначенням статусу третьої особи.

Надати копії виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька