Ухвала суду № 100218844, 08.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

08 жовтня 2021 р.Справа №160/18448/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу.

До суду 07.10.2021 року від позивача надійшла заява, в якій вона просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу від 20.09.2021 року №115-кт т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці Сажієнко В. «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 » в частині п.4, яким на час здійснення дисциплінарного провадження відсторонено від виконання посадових обов`язків державного службовця ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, до набрання законної сили рішення суду у даній справі на час провадження у справі.

В своїй позовній заяві позивач зазначає, зокрема на таке, що 23.04.2021 року наказом Державної служби України з питань праці від 21.04.2021 року №47-кт «Про призначення ОСОБА_3 » вона призначена на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. З 06.09.2021 року по 17.09.2021 року вона перебувала у щорічній черговій відпустці. В перший день після відпустки, 20.09.2021 року вона вийшла на робоче місце та у зв`язку з поганим самопочуттям була вимушена звернутися за медичною допомогою та піти на лікарняний. Під час перебування на лікарняному їй стало відомо від співробітників, що вона відсторонена від виконання посадових обов`язків. Однак, вона не повідомлялась про відсторонення у встановленому законом порядку та про підстави такого відсторонення 04.10.2021 року адвокатом ОСОБА_4 було направлено на адреси Державної служби України з питань праці та Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області адвокатські запити з проханням повідомити підстави відсторонення та надати документальне підтвердження. Однак на сьогодні відповіді адвокатом не отримані. Пізніше, на свій номер телефону позивач отримала фотокопію наказу Державної служби України з питань праці №115-кт від 20.09.2021 року «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 ». Так, в п.4 вказаного наказу відсторонено від виконання посадових обов`язків державного службовця ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на час здійснення дисциплінарного провадження. Підставою видачі такого наказу вказана службова записка Голови комісії зі здійснення комплексної перевірки діяльності Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, заступника Голови Держпраці Горбатюк А.В. від 17.09.2021 року №25/3.2-21. Однак, жодних підстав для відсторонення державного службовця від виконання службових обов`язків, передбачених ст.72 Закону України «Про державну службу», в наказі не вказано.

Згідно з статтями ст.ст.150, 151 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути дану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Також, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подає заяву.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд зауважує, що останньою не наведено належних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ст.150 КАС України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Так, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову, про які вона просить, може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову; крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову, можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль та витрат.

Суд також звертає увагу на те, що у разі забезпечення позову шляхом визначеним позивачем, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, зважаючи на те, що вказане вище рішення та дії відповідача є предметом позову у цій справі, судом фактично буде ухвалено рішення щодо вирішення спору по суті наперед.

Суд зазначає, що наведені позивачем доводи в обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову та відсутні будь-які докази, у зв`язку із чим суд робить висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем.

Враховуючи вищевикладене, наведені позивачем доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову, на думку суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів його забезпечення, оскільки матеріали справи не містять об`єктивних доказів, які б свідчили про існування підстав, визначених ст.150 КАС України, отже, подана заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строки встановлені ст.295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма