
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року Справа № 160/7641/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідачів Самуха В.О. Краснов К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в особі Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг про визнання протиправним та скасування наказу
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в особі Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції від 02.04.2021 року № 208 «Про застосування до працівника полку патрульної в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» в частині застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 заступника командира батальйону N91 полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області;
визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції від 13.04.2021 року № 314 о/с «Про особовий склад» в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 з посади заступника командира батальйону № 1 полку патрульної поліціїу місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області;
поновити ОСОБА_1 на посаді заступника командира батальйону № 1 полку патрульної поліціїу місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції;
стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що при встановлені в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського ознак дисциплінарного проступку, обов`язковим є встановлення ознак об`єктивної сторони правопорушення, а саме визначення того, яка дія чи бездіяльність поліцейського становить порушення службової дисципліни, невиконання чи неналежне виконання обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушує обмеження та заборони чи підриває авторитет поліцейського.
При цьому, встановлення інших ознак об`єктивної сторони правопорушення - часу, місця, способу його вчинення, обстановки події є також обов`язковим.
Натомість, в Наказі Департаменту патрульної поліції від 02.04.2021 року № 208 «Про застосування до працівника полку патрульної в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» не зазначено, які дії чи бездіяльність становлять об`єктивну сторону інкримінованого позивачу правопорушення, де коли та за яких обставин вони були вчиненими.
Представники відповідачів надали відзиви аналогічного змісту в яких зазначено, що оскаржувані накази винесені виключно на підставі висновку та матеріалів службового розслідування, ґрунтуються на самостійних правових підставах та висновках, а також стосуються і підтверджують наявність підставі для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 18.01.2021 року № 64 було призначено службове розслідування за фактом внесення до ЄРДР - відомостей про ймовірне вчинення позивачем кримінального правопорушення, також ОСОБА_1 на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків заступника командира батальйону № 1 полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
За наслідками проведення службового розслідування було видано Наказ Департаменту патрульної поліції від 02.04.2021 року № 208 «Про застосування до працівника полку патрульної в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення».
За змістом вказаного наказу слідує, що за результатами службового розслідування встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 під час спілкування з ОСОБА_2 порушив складену присягу на вірність Українському народові, обов`язки дотримуватися норм професійної етики, під час виконання службових обов`язків діяти виключно в інтересах держави та територіальної громади, діяти неупереджено, не зважаючи на приватні інтереси та не допускати зловживань, утримуватись від дій, що підривають авторитет національної поліції, вдаватися до протиправних дій, використовувати своє службове становище на шкоду правам та інтересам ОСОБА_2 , створюючи для нього становище, за якого він був змушений звернутися за захистом його прав та інтересів до правоохоронних органів.
З урахуванням викладеного, встановленої умисної форми вини, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.1 ст.22, ст.39, ч.5 ст.41, ч. 1 ст.42 Закону України «Про запобігання корупції», ст.3, ч.1 ст.8, п.1, 2 ч. 1 ст. 18, ст.64 Закону України «Про національну поліцію», п. 1, 3, 4, б, 7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту України, вирішено застосувати до ОСОБА_1 , капітана поліції, заступника командира батальйону № 1 полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
На виконання Наказу Департаменту патрульної поліції від 02.04.2021 року № 208 «Про застосування до працівника полку патрульної в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», було видано наказ Департаменту патрульної поліції від 13.04.2021 року № 314 о/с про особовий склад, згідно якого позивача звільнено зі служби з 13.04.2021 року, про що 13.04.2021 року зроблено запис у трудовій книжці Позивача.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VIII, (далі - Дисциплінарний статут) дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
Згідно із статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
Слід звернути увагу на тому, що Закон України «Про Національну поліцію» виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, суд має на меті звернути увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової чи адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного провадження.
Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
При цьому слід ураховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X.v.Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C.v.the» про неприйнятність заяви № 11882/85).
Також гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено висновком службового розслідування, на початку грудня 2020 року капітан поліції ОСОБА_3 , під час виконання ним своїх службових обов`язків на посаді заступника командира батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП зупинив транспортний засіб, який перебував у користуванні ОСОБА_2 пред`явив останньому вимогу про передачу грошових коштів у розмірі 20000 грн. щомісячно за вчинення дій з використанням наданого йому службового становища, а саме: за непритягнення ОСОБА_4 і до адміністративної відповідальності та неперешкоджання господарській діяльності, пов`язаної з пасажирськими перевезеннями.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що в разі відмови виконати умови капітана поліції ОСОБА_1 , зможуть бути створені перепони у його діяльності, з метою попередження настання такої шкоди для своїх прав та інтересів, 10.12.2020 звернувся до Управління СБУ у Дніпропетровській області з заявою про вимагання від нього капітаном поліції ОСОБА_6 неправомірної вигоди та у подальшому вимушено погодився задовольнити протиправні вимоги останнього щодо передачі неправомірної вигоди.
В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вимагання та отримання неправомірної вигоди капітан поліції ОСОБА_3 призначив ОСОБА_7 зустріч на 20.20 04.01.2021 на майданчику поблизу нічного клубу «Дінар», розташованому на вул. Космонавтів, 11/1, м. Кривий Ріг.
Зустрівшись у вказаному місці та в указаний час, капітан поліції ОСОБА_3 , будучи службовою особою правоохоронного органу, під час виконання своїх службових обов`язків, повідомив ОСОБА_5 про виявлені порушення у сфері підприємницької діяльності та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, висунув незаконну вимогу про передачу ОСОБА_8 неправомірної вигоди у розмірі 20000 грн. за непритягнення останнього до відповідальності за допущені порушення та невжиття ОСОБА_6 заходів щодо реєстрації встановлених ним порушень.
Так, 18.01.2021 близько о 12.20 хв. капітан поліції ОСОБА_3 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, будучи службовою особою правоохоронного органу, попередньо домовившись про зустріч з ОСОБА_8 , прибув на АЗС «ОККО», розташовану на 193-194 км автодороги М-04 Знам`янка-Луганськ-Ізварине (Новоолександрівська сільська рада, Дніпропетровська область), для отримання неправомірної вигоди в сумі 20000 гривень.
В подальшому капітан поліції ОСОБА_3 усупереч інтересам служби, достовірно знаючи свій обов`язок повідомлення керівника про виявлення правопорушення, реєстрацію вказаного, правопорушення та вжиття заходів для запобігання правопорушення, перебуваючи на вказаній АЗС в автомобілі SKODA OCTAVIA А-5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він користується, отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_4 на загальну суму 20000 грн. за непритягнення останнього до відповідальності та невжиття капітаном поліції ОСОБА_6 заходів реєстрації встановлених ним порушень, які допущені ОСОБА_9 .
Капітана поліції ОСОБА_1 , затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України під час отримання неправомірної вигоди (грошових коштів) в розмірі 20000 грн., внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040000000878 від 18.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
19 січня 2021 року капітану поліції ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Таким чином, зазначена подія, що проявилася в отриманні позивачем неправомірної вигоди стала наслідком його низьких ділових та моральних якостей, недотримання ним вимог статей 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ігнорування Закону України «Про Національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 №1179.
Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
Відсутність вироку суду про визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування спірних наказів, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а не пункт 10 цієї норми.
Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Натомість, як визначено частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Таким чином, на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, тому відсутні підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №815/2443/16, від 04 грудня 2019 року у справі № 824/355/17-а, від 26 січня 2021 року у справі № 2140/1342/18, від 13 серпня 2020 року у справі № 817/3305/15, від 24 листопада 2020 року у справі №2140/1341/18, від 15 квітня 2021 року у справі №240/2677/20.
Отже, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 01 жовтня 2021 року.
Суддя О.В. Єфанова
Судове рішення № 100218716, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 23.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/7641/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: