Рішення № 100218688, 05.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року Справа № 160/13143/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонікс Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державній податковій службі України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОНІКС ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2775934/42449428 від 17.06.2021 року та рішення ДПС України №31129/42449428/2 від 07.07.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.05.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними, скасувати їх та зобов`язати ДПС України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 27.05.2021 року, складеної ТОВ "ФОНІКС ПЛЮС";

- визнати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2775938/42449428 від 17.06.2021 року та рішення ДПС України №31130/42449428/2 від 07.07.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 28.05.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними, скасувати їх та зобов`язати ДПС України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 28.05.2021 року, складеної ТОВ "ФОНІКС ПЛЮС";

- вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ТОВ «Фонікс Плюс» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) спірні податкові накладні, проте, позивачем було отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документ прийнято, але його реєстрація зупинена. Позивач вважає, що ним було надано усі документи необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, натомість відповідачем належної оцінки наданим документам надано не було, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 27.08.2021 року.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26.08.2021 року відповідачем-1 надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що реєстрація спірних податкових накладних, складених позивачем, зупинені відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивач скористався своїм правом та подав на розгляд комісії регіонального рівня повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо зупинених податкових накладних, однак в реєстрації податкових накладних відмовлено у зв`язку з не наданням документів на підтвердження фактичного місця виконання робіт, місць та обсягів виконання робіт (надання послуг), щодо транспортування екскаватора до місця надання послуг та інше. Вважає, що були законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а тому таке рішення є правомірним.

Разом з відзивом на позов, представником відповідача -1 було заявлено клопотання про заміну відповідача у справі №160/8091/21 з ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ – ГУ ДПС У Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658).

26.08.2021 року від Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що дії по реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати спірний розрахунок коригування є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

09.09.2021 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку для надання відповіді на відзив, письмовими пояснення та відповіддю на відзив, в якій підтримало позицію, викладену у позовній заяві.

20.09.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання позивача було задоволено, продовжено строк для надання відповіді на відзив та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив.

20.09.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання про заміну відповідача 1 на його правонаступника було задоволено, здійснено заміну відповідача ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений територіальний підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

11.03.2021 року між ТОВ «Фонікс Плюс» та ТОВ «Агрохолдинг опт» було укладено договір купівлі-продажу №11/03-21.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Фонікс Плюс», в якості покупця, було укладено договір поставки №25/05-21 від 25.05.2021 року з ТОВ «НВП «Новомосковський масложиркомбінат». У цього контрагента позивач придбав шрот соняшниковий у кількості 64,440 тон на загальну суму 686286,00 грн., що відображено у специфікації №1 до договору. Товар було отримано згідно видаткової накладної №91 від 26.05.2021 року на суму 337924,50грн., в тому числі ПДВ 56320,75 грн., та видаткової накладної №92 від 27.05.2021 року на суму 348361,50 грн., в тому числі ПДВ 58060,25грн.

В подальшому придбаний товар позивач реалізував іншим покупцям.

Згідно специфікації №5 до договору купівлі-продажу від №11/03-11 від 11.03.2021 року ТОВ «Фонікс Плюс» поставило ТОВ «Агрохолдинг Опт» шрот соняшниковий у кількості 64,35 тон, загальною вартістю 711067,50грн., в тому числі ПДВ 118511,25 грн. Поставка за специфікацією мала здійснюватися з 26.05.2021 року по 28.05.2021 року. Оплата товару мала здійснюватися покупцем на розрахунковий рахунок постачальника на умовах: 80% оплата вартості партії товару по факту вивантаження, 20% вартості партії товару після отримання товару та реєстрації податкової накладної в ЄДРПН.

На виконання умов договору та відповідно до товарно-транспортних накладних ТОВ «Фонікс Плюс» у травні 2021 року було поставлено товар, про що складені видаткові накладні №60 від 27.05.2021 року та №63 від 28.05.2021 року.

Доставка вантажу відбувалась на підставі договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 26.05.2021 року №26/05/2021, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Згідно платіжного доручення №110 від 27.05.2021 року ТОВ «Агрохолдинг Опт» сплатило на користь ТОВ «Фонікс Плюс» 530400,00 грн., у тому числі ПДВ 88400,00 грн., в якості оплати за шрот соняшниковий згідно договору №11/03-21 від 11.03.2021 року.

З огляду на те, що першою подією в даних правовідносинах було зарахування коштів на рахунок ТОВ «Фонікс Плюс», позивачем було складено податкову накладну №2 від 27.05.2021 року на суму 530400,00 грн., в тому числі ПДВ 88400,00 грн., отримувач (покупець) – ТОВ «Агрохолдінг опт».

По другій події у зв`язку з постачанням товару за договором №11/03-21 від 11.03.2021 року, позивачем було складено податкову накладну №3 від 28.05.2021 року на суму 180667,50грн., в тому числі ПДВ 3011,25 грн., отримувач (покупець) – ТОВ «Агрохолдінг опт».

Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанцію від 02.06.2021 до податкової накладної №2 від 27.05.2020, в якій містилась інформація про зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. В квитанції зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2306, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Також, позивач отримав квитанцію від 02.06.2021 до податкової накладної №3 від 28.05.2020, в якій містилась інформація про зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. В квитанції зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2306, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Позивач скористався своїм правом та направив на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області пояснення та копії документів щодо господарської операції, реєстрацію податкових накладних по якій зупинено.

Позивач скористався наданим правом та подав до контролюючого органу додаткові документи та пояснення з приводу складання податкової накладної.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2775934/42449428 від 17.06.2021 року - було відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 27.05.2021, з підстав: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (не прослідковується ланцюг постачання до виробника шроту соняшникового, відсутні сертифікати якості (або декларації виробника та інше).

Також, Рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2775938/42449428 від 17.06.2021 року - було відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 28.05.2021, з підстав: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (не прослідковується ланцюг постачання до виробника шроту соняшникового, відсутні сертифікати якості (або декларації виробника та інше).

Позивачем була подана скарга на вище зазначені Рішення Комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної.

Однак, за результатами розгляду скарг, скарги позивача залишено без задоволення, а рішення про відмову у реєстрації Комісії регіонального рівня - без змін.

Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірних податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку №1165) передбачає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрацію податкових накладних позивача №2 від 27.05.2021 року, №3 від 28.05.2021 року зупинено з тієї підстави, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуг та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції”. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Однак, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Позивачем було надано пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, які складені із дотриманням вимог чинного законодавства. Дані обставини не заперечувались відповідачем-1 та підтверджені письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Проте, незважаючи на надані позивачем пояснення, Комісією були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2775934/42449428 від 17.06.2021 року, №2775938/42449428 від 17.06.2021 року яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 27.05.2021 року та податкової накладної №3 від 28.05.2021 року відповідно.

Так, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що підставами відмови в реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури (інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже, форма рішення передбачає чітке зазначення документів, які не були надані платником податків (відповідні документи необхідно підкреслити), проте, в рішенні не було підкреслено жодного документу.

Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних на підставі копій первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, які були надані позивачем для проведення реєстрації податкових накладних.

Таким чином, неможливо встановити, яких саме документів не вистачало відповідачу-1 для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №2 від 27.05.2021 року, №3 від 28.05.2021 року.

Отже, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

Таким чином, суд вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2775934/42449428 від 17.06.2021 року, №2775938/42449428 від 17.06.2021 року, якими було відмовлено в реєстрації податкових накладних №2 від 27.05.2021 року, №3 від 28.05.2021 року є необґрунтованими та такими, що прийняті без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд звертає увагу на позицію викладену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі “Рисовський проти України”, в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип “належного урядування”, зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості, а й визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення Головного управління ДІІС в Дніпропетровській області не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2775934/42449428 від 17.06.2021 року, №2775938/42449428 від 17.06.2021 року про відмову у реєстрації податкових накладних №2 від 27.05.2021 року, №3 від 28.05.2021 року відповідно, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити у скасуванні рішень ДПС України №31129/42449428/2 від 07.07.2021 року та №31130/42449428/2 від 07.07.2021 року, оскільки останні були прийняті за результатами оскарження скасованих судом рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та не породжують жодних наслідків для позивача.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 27.05.2021 року, №3 від 28.05.2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”.

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДПС України, як дискреційними, оскільки даний суб`єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі “Олссон проти Швеції” від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 27.05.2021 року, №3 від 28.05.2021 року, що складені позивачем, датою їх фактичного отримання.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4 540,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №288 від 22.07.2021 року.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач-1 діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонікс Плюс» (49000, м. Дніпро, пр. О. Поля, буд. 36, код ЄДРПОУ 42449428) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області №2775934/42449428 від 17.06.2021 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 27.05.2021 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонікс Плюс».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 27.05.2021 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонікс Плюс», датою її фактичного отримання.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області №2775938/42449428 від 17.06.2021 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 28.05.2021 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонікс Плюс».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 28.05.2021 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонікс Плюс», датою її фактичного отримання.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонікс Плюс» (49000, м. Дніпро, пр. О. Поля, буд. 36, код ЄДРПОУ 42449428) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонікс Плюс» (49000, м. Дніпро, пр. О. Поля, буд. 36, код ЄДРПОУ 42449428) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець