Ухвала суду № 100218599, 07.10.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

07 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/11027/21

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву Ківерцівської міської ради до Фонду державного майна України, державного реєстратора Городищенської сільської ради (територіальної громади) Луцького району Волинської області Олімпіюка Сергія Володимировича, державного реєстратора Боратинської сільської ради (територіальної громади) Луцького району Волинської області Маціюк Катерини Сергіївни про визнання протиправними та скасування записів і рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівська міська рада звернулася з позовом до Фонду державного майна України, державного реєстратора Городищенської сільської ради (територіальної громади) Луцького району Волинської області Олімпіюка Сергія Володимировича, державного реєстратора Боратинської сільської ради (територіальної громади) Луцького району Волинської області Маціюк Катерини Сергіївни про визнання протиправними та скасування в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності записів про державне майно за реєстровими номерами 04051394.1.АААААА213 та 04051394.1.АААААА214, що стосуються адміністративної будівлі та гаражів за місцезнаходженням: Волинська область, місто Ківерці, вулиця Незалежності, 20; визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № (запису про право власності) 43634228 від 19.08.2021 та №(запису про право власності) 43885289 від 30.08.2021.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами п.п. 1-2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначений порядок державної реєстрації прав, відповідно до якого державна реєстрація розпочинається із прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви в базі даних заяв. При цьому відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 2 цього Закону заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Суд зазначає, що підставою для звернення позивача з даною позовною заявою стало рішення державного реєстратора Городищенської сільської ради (територіальної громади) Луцького району Волинської області Олімпіюка Сергія Володимировича, державного реєстратора Боратинської сільської ради (територіальної громади) Луцького району Волинської області щодо реєстрації за Луцькою районною державною адміністрацією права власності на нерухоме майно – адміністративну будівлю та гаражі.

При цьому, позивач, вказуючи на протиправність дій відповідачів при здійсненні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, фактично зазначає про наявність такого права у нього та його відсутність у третьої особи.

В свою чергу, суд зазначає, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція щодо визначення судової юрисдикції у справах з подібними правовідносинами містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 04.09.2019 у справі №333/3526/17.

Отже, спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних рішень, тобто останні були вчинені за заявами інших осіб, спір щодо їх оскарження є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено таку державну реєстрацію речового права на нерухоме майно з дотриманням вимог законодавства та чи заявлено вимогу про зобов`язання відповідача зареєструвати аналогічне речове право за позивачем.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 15.01.2020 у справі №821/412/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, у якій Приватне підприємство «Колос Чигиринщини» оскаржувало рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон», сформулювала висновок щодо застосування норм права про таке:

«оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.».

Крім того, у п. 50, 51 цієї постанови Великої Палати Верховного Суду зауважено, що:

«скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами.».

«…у зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору».

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного суд відмовляє у відкритті провадження в даній справі.

Суд роз`яснює позивачеві, що він має право звернутися з даним позовом до суду в порядку господарського судочинства, враховуючи суб`єктний склад сторін.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Ківерцівської міської ради до Фонду державного майна України, державного реєстратора Городищенської сільської ради (територіальної громади) Луцького району Волинської області Олімпіюка Сергія Володимировича, державного реєстратора Боратинської сільської ради (територіальної громади) Луцького району Волинської області Маціюк Катерини Сергіївни про визнання протиправними та скасування записів і рішень.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя В.В. Дмитрук