Рішення № 10021827, 10.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/16210.06.10 За позовомвідкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

простягнення 757829,92 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивачапредставник Шило С.М. (довіреність від 04.02.2010 року) від відповідача: не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»заборгованості за договором від 11.06.2009 року про уступку вимоги, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської»та товариством з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон»у сумі 757829,92 грн. (у тому числі 638728,86 грн. основної заборгованості, 63347,90 грн. пені, 42156,10 грн. інфляційних втрат, 13597,05 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за поставлений бетон та надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 року порушено провадження у справі №23/162 та призначено її розгляд на 13.04.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 10.06.2010 року Позивач надав пояснення, що в зв’язку із системною помилкою бухгалтерської програми товариства з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон» у видаткових накладних та актах прийняття робіт, наданих суду було невірно заповнено реквізити договору поставки. Відповідні накладні та акти прийняття робіт підтверджували виконання зобов’язань за договором поставки №02-01/08-8 від 02.01.2008 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та відкладення судових засідань були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.06.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон»та товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент»було укладено договір №02-01/08-8 від 02.01.2008 року, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон» зобов'язувалось поставити Відповідачу бетон, розчин, залізобетонні вироби, надати послуги з подачі бетону, розчинів, а Відповідач - прийняти та оплатити товар та послуги.

На виконання умов договору №02-01/08-8 від 02.01.2008 року товариством з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон» було поставлено бетон, розчин, залізобетонні вироби, надані послуги з подачі бетону, розчинів, що підтверджується видатковими накладними та актами здачі-прийняття робіт, які підписані Відповідачем без зауважень та заперечень.

Відповідно до пункту 4.7 договору №02-01/08-8 від 02.01.2008 року Відповідач повинен оплатити товар та надані послуги протягом 10 банківських днів з дати виконання поставки та (або) надання послуги, але не пізніше останнього дня календарного місяця, в якому була здійснена поставка.

Відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, суму боргу не погасив.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон» та Відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого Відповідач станом на 11.06.2009 року визнав борг на суму 638728,86 гривень.

Отже, факт наявності боргу у Відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон» у сумі 638728,86 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і не спростований.

11 червня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон» та відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон» відступило, а відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської»набуло право вимоги стягнення заборгованості у сумі 638728,86 грн. належне товариству з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон», що виникло на підставі договору №02-01/08-8 від 02.01.2008 року.

Відповідно до статей 512-517 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

17 червня 2009 року відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» повідомило Відповідача про факт укладення між товариством з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон» та відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської»договору від 11.06.2009 року про відступлення права вимоги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1964920, яке підписано уповноваженою особою Відповідача та квитанцією про оплату послуг поштового зв’язку від 17.06.2009 року. Тобто, Відповідач (товариство з обмеженою відповідальністю «Фундамент») був повідомлений про перехід права вимоги належним чином, відповідно до статті 517 Цивільного кодексу України.

Таким чином, до Позивача (відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської») перейшли всі права товариства з обмеженою відповідальністю «С.В. Бетон», що виникли на підставі договору №02-01/08-8 від 02.01.2008 року. Відповідач борг перед Позивачем не погасив.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем у сумі 638728,86 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 638728,86 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталося не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1 договору №02-01/08-8 від 02.01.2008 року Відповідач зобов’язався у разі порушення порядку та строків оплати товару сплатити на користь Позивача пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач провів нарахування пені за період з 01.09.2009 року по 01.03.2010 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що розмір пені, становить суму більшу, ніж заявлено Позивачем до стягнення, а саме 65290,34 грн. проте, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком Позивача в сумі 63347,90 грн. оскільки суду не надано права виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача у судових засіданнях, суд дійшов висновку, що позов відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської»до товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»(02121, м. Київ, вул. Колекторна, 1-Д, ідентифікаційний код 19130159) на користь відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, ідентифікаційний код 05523398) 638728,86 грн. (шістсот тридцять вісім тисяч сімсот двадцять вісім гривень 86 копійок) основного боргу, 63347,90 грн. (шістдесят три тисячі триста сорок сім гривень 90 копійок) пені, 13597,05 грн.(тринадцять тисяч п’ятсот дев’яносто сім гривень 05 копійок) 3% річних, 42156,10 грн. (сорок дві тисячі сто п’ятдесят шість гривень 10 копійок) інфляційних втрат,7578,30 грн. (сім тисяч п’ятсот сімдесят вісім гривень 30 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяТ.Ю. Кирилюк Дата підписання рішення: 14.06.2010 року.