Рішення № 100217865, 04.10.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/12006/21

Провадження № 2-а/760/1000/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Хліменкової А. Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Житкова Євгенія Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Житкова Є. Ю., в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4135592 від 29 квітня 2021 року, винесену інспектором 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Житковим Є. Ю. за частиною третьою статті 122 КУпАП.

Свої вимоги мотивує тим, що 29 квітня 2021 року о 09-35 год., позивач, керуючи транспортним засобом Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Перемоги 59Б у м. Києві, здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим на думку інспектора порушив пункт 17.1 ПДР, а саме, на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі. У зв`язку з чим інспектор виніс постанову за частиною третьою статті 122 КУпАП.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає вимогам закону, зокрема, інспектором під час винесення оскаржуваної постанови не було враховано, що заборона, передбачена пунктом 17.1 ПДР не застосовується щодо зупинки (руху) таксі та велосипедистів на цій смузі. Водночас, ОСОБА_1 вказав, що надає послуги водія таксі в ТОВ «Клієнт-Сервіс Плюс» на підставі цивільно-правового договору, автомобіль Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , внесений до чинної ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, виданої на перевізника ТОВ «Клієнт-Сервіс Плюс», що підтверджує використання вказаного транспортного засобу в якості таксі. Крім того, основним видом діяльності ТОВ «Клієнт-Сервіс Плюс» є надання послуг таксі.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду зувказаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2021 року для розгляду вказаної справи визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

17 травня 2021 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

16 липня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року було залишено без задоволення.

11 серпня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому останній просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що твердження позивача не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, оскільки позивач визнає факт керування транспортним засобом на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, тому дана обставина не підлягає доказуванню, та посилаючись на пункт 17.1 Правил дорожнього руху, яким заборонено рух (крім маршрутних засобів та таксі) смугою для маршрутних транспортних засобів, позивач помилково ототожнює поняття маршрутного таксі та таксі. Відтак, оскільки його транспортний засіб не є маршрутним транспортним засобом, а тому не має права здійснювати рух у смузі для маршрутних транспортних засобів відповідно до пункту 17.1 ПДР. До того ж зазначає, що постанова була складена відповідно до норм чинного законодавства, та позивачем не спростовано правомірність дій інспектора при винесенні постанови.

Позивач не скористався своїм право для надання відповіді на відзив.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на цих ПДР України.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4135592 від 29 квітня 2021 року, позивач ОСОБА_1 , 25 квітня 2021 року о 09-35 год., керуючи транспортним засобом Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , по пр-ту Перемоги 59Б у м. Києві, здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим на думку інспектора порушив пункт 17.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 123 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

Вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4135592 від 29 квітня 2021 року складена інспектором 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Житковим Є. Ю. за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 59Б.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пунктом 8.2 ПДР передбачено, що дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.

Пункт 8.4 ПДР передбачає, що дорожні знаки (додаток1) поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Так, дорожній знак 5.8 відноситься до інформаційно-вказівних знаків.

В пункті 33.4 ПДР зазначено, що знак 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів», визначає, що це дорога, на якій по спеціально відведеній смузі здійснюється рух транспортних засобів за встановленим маршрутом та велосипедистів.

Пунктом 17.1 ПДР визначено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

За частиною третьою статті 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач у своїй позовній заяві оскаржує обставини, встановлені інспектором поліції про порушення ним правил дорожнього руху та як наслідок, вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП.

Так, позивач посилається на те, що 29 квітня 2021 року, він, керуючи транспортним засобом Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , по пр-ту Перемоги 59Б у м. Києві, здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, оскільки є водієм таксі і в цей час здійснював перевезення пасажира на замовлення, тобто здійснював діяльність з надання послуг таксі.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, оскільки він Правил дорожнього руху не порушував, а тому оскаржувана постанова є протиправною, незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Встановлені відповідачем в оскаржуваній постанові обставини, які стали підставою для висновку про порушення ним вимог ПДР не відповідають дійсності. Інспектором при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які пояснення очевидців, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото-, відеофіксація зазначеного порушення відсутні.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Зміст вищенаведених норм кореспондується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17, відповідно до якої, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази порушення позивачем дії знаку 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів».

Крім того, спростовуючи викладені у постанові обставини, позивачем надано цивільно-правовий договір від 15 квітня 2021 року, згідно з яким ТОВ «Клієнт-Сервіс Плюс» доручає ОСОБА_1 надавати послуги з перевезення пасажирів власним або орендованим транспортним засобом (пункт 1.1 договору).

Також, відповідно до наданого витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основною діяльністю ТОВ «Клієнт-Сервіс Плюс» є надання послуг таксі, що цілком підтверджує пояснення надані позивачем.

Автомобіль Renault Logan, номерний знак НОМЕР_1 , внесений до чинної ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, виданої на перевізника ТОВ "Клієнт-Сервіс Плюс", що також підтверджує використання транспортного засобу в якості таксі.

До того ж текст оскаржуваної постанови не містить зазначень про те, що обставини, викладені в ній були зафіксовані на будь-які технічні прилади, та не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що він керував автомобілем, який використував в якості таксі, а також, що вказаний транспортний засіб не був обладнаний розпізнавальними знаками відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний траспорт».

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАН № 4135592 від 22 квітня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Житкова Євгенія Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4135592 від 29 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 454 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Департамент патрульної поліції в особі інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Житкова Євгенія Юрійовича, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна