Ухвала суду № 100217004, 08.10.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17642/21

Провадження № 1-кс/643/4373/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2021 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова Задорожна А.М.,

за участю секретаря судових засідань Тугайбей В.В.

за участю прокурора Берестової М.В.,

за участю захисника Бессонова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене з прокурором клопотання слідчого Новаша Д.В. по кримінальному провадженню за №12021221170002417 від 07 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрово – Солонихі, Миколаївського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, при невстановлених обставинах, незаконно придбав наркотичні засоби та або психотропні речовини, у невстановленому в ході досудового розслідування місці та розмірі, які став незаконно зберігати з метою подальшого збуту.

В подальшому, злочинні дії ОСОБА_1 були викриті працівниками поліції, якого 07 жовтня 2021 року о 11 год. 53 хв. фактично затримано за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 61, де в ході затримання у нього виявлено та вилучено: два полімерних згортки з порошковою речовиною та двома таблетками у кожному згортку, які є наркотичними засобами або психотропними речовинами – вид яких на даний час встановлюється, обіг яких обмежено чи заборонено, згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від.06.05.2000, які ОСОБА_1 , незаконно придбав, зберігав для їх подальшого збуту.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів та або психотропних речовин з метою подальшого їх збуту.

08.10.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Слідчий в клопотанні, посилався на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та вказував, що у зв`язку із підозрою останнього у вчиненні тяжкого злочину, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що у підозрюваного можуть виникнути, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, спроби:

- переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, постійної роботи, що свідчить про відсутність законних джерел отримання доходів, підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, тобто відноситься до категорії тяжкого злочину;

- незаконно впливати на свідків чи інших учасників процесу, а також може чинити тиск на ряд свідків та іншим чином спонукати їх до відмови від показань або їх зміни по даному кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 не працевлаштований, законного джерела доходу не має, у зв`язку з чим, існують достатні підстави вважати, що єдиним джерелом його доходів є протиправна діяльність, пов`язана зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.

З метою запобігання переліченим ризикам слідчий просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням застави – у розмірі восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання та обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що не заперечує обставини скоєного злочину, однак вказав, що підозра необґрунтована, а саме не погоджується із кваліфікацією. При цьому, зазначив, що приїхав до м. Харкова, щоб працювати «закладчиком». При його затриманні працівниками поліції, добровільно видав згортки з наркотичною речовиною, які на той момент у нього були в кишенях. Проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме нічний домашній арешт, щоб він мав змогу працювати та винаймати для себе житло в м. Харкові.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Бессонов В.А. у судовому засіданні зазначив, що ризики та підозра не обґрунтовані, оскільки передчасно говорити про обґрунтованість підозри за ч.1 ст.307 КК України, оскільки відсутні висновки експертизи. Його підзахисний співпрацює зі свідоцтвом, надає пояснення. Має стійкі соціальні зв`язки, має місце реєстрації в Миколаївській області, там мешкав разом з матір`ю, братом. Також зазначив, що наявні на розгляді суду у м. Миколаєві обвинувальні акти не дають підстав для застосування найтяжчого запобіжного заходу – тримання під вартою. Просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши учасників кримінального провадження, встановив наступне.

08.10.2021 за погодженням із прокурором Салтівської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області Берестовою Н.В. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, що підтверджується наступними доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом затримання у порядку ст. 208 КК України; протоколами слідчих експериментів від 07.10.2021; протоколами оглядів; речовими доказами.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, маючий середню освіту, раніше не судимий, відповідно до довідки ІЦ Центральним ВП ГУНП в Миколаївській області відносно останнього порушені кримінальні провадження за ч.2 ст.186 КК України, ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, оголошено у розшук та на підставі ухвали суду дозволено затримання з метою приводу за ч.2 ст.187 КК України, місця реєстрації та мешкання в м. Харкові та Харківській області не має, соціальні зв`язки в м. Харкові відсутні, що, на думку слідчого судді, свідчить про недостатність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або особисто зобов`язання в межах даного кримінального провадження, оскільки вказаний запобіжний захід не дозволить забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» N.°14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язала мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я чи з інших підстав слідчому судді не надано.

Слідчий суддя також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тобто кримінального правопорушення проти здоров`я населення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, відсутності законного джерела доходу, наявність обвинувальних актів у суді, рішення по яким не прийнято, перебування останнього у розшуку, відсутність місця реєстрації та мешкання в м. Харкові та Харківській області, дійшов висновку, що відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Суд критично ставиться до посилання сторони захисту на відсутність висновку експертизи щодо дослідження вилученої у ОСОБА_1 речовини, оскільки у судовому засіданні останній підтвердив, що приїхав до м. Харкова працювати «закладчиком» та у вилучених працівниками поліції згортках знаходилась наркотична речовина. Тому є обґрунтовані підстави вважати, що вилучена у підозрюваного речовина може бути наркотичним засобом/психотропною речовиною.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 90800 грн. (2270 х 20 = 90800 грн).

Керуючись ст.ст.2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання – з 11-53 години 07.10.2021.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 11-53 години 05.12.2021.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 родичів останнього.

Визначити суму застави у розмірі 90800,00 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 08.10.2021 у справі № 643/17642/21 (провадження № 1-кс/643/4373/21) відносно ОСОБА_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя А.М. Задорожна

Копію ухвали отримав: «_____» _2021 року __________