Рішення № 100215107, 07.10.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/21459/17

Провадження №2/932/1132/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Лукінової К.С.,

за участю секретаря судового засідання Іванова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 21563,90 грн., а також просив стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 19.04.2021 року відповідач уклав з позивачем кредитний договір №150519-110758 та отримав кредит від позивача в розмірі 1300 грн. Відповідно до договору відповідач зобов`язаний повернути отримані грошові кошти, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 780 грн., що разом складає 2080,00 грн., у строк до 17.06.2015 року. 24.06.2015 року відповідач сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 109,20 грн. Потім, 02.07.2015 року сплатив відсотки за користуванням кредитом в сумі 950,00 грн. 08.07.2015 року сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 266,80 грн., частково сплатив суму кредиту у розмірі 327,60 грн. та пролонгував договір строком до 07.08.2015 року. Потім 15.09.2015 року сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 300,00 грн. 30.10.2015 року сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 490,00 грн. Потім 03.12.2015 року сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 490 грн. 12.10.2016 року сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 500,00 грн та пролонгував договір строком до 11.11.2016 року, зобов`язавшись повернути кредит разом із відсотками у розмірі 1300,00 грн. Більше відповідач не з`являвся, на телефонні дзвінки не відповідає. Разом з тим, в порушення договірних умов відповідач станом на 22.11.2017 року не виконує свої зобов`язання щодо повернення отриманих грошових коштів в розмірі 972,40 грн., а також сплати процентів за користування кредитом. Таким чином, сума заборгованості разом із пенею та часткову сплату процентів за договором у розмірі 780,00 грн, станом на 22.11.2017 року становить: 21563,90 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені про час, дату та місце судового засідання належним чином.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив будь-яких заяв, клопотань та відзиву не надав.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України та думки позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч. 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 19.05.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 150519-110758, згідно якого позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1300,00 грн.

Згідно вищезазначеного договору, ОСОБА_1 зобов`язався погашати кредит та сплатити проценти у розмірі 789,00 грн.

Відповідно до договору розміром процентів є 2% за кожен день користування кредитом (730% відсотків річних або відсотків річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік). При винекненні заборгованості ОСОБА_1 зобов`язався сплатити неустойку у розмірі, що передбачена розділом 4 Умов.

Проте, як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № 150519-110758 через невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, утворилась заборгованість, станом на 22.11.2017 року у розмірі 21563,90 грн., яка складається з: 972,40 грн. - основний борг; 583,50 грн. - проценти за договором; 20008,00 грн. - пеня за договором.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 550, 551ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів позивачу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2,3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина 3 статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини п`ятої статті 12 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом України у Постанові від 3 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14.

Заборгованість за тілом кредиту та процентами становить 1555,90 гривень (972,40 грн. +583,50 грн.).

Враховуючи, що розмір пені за договором 20008,00 грн. не є співмірним з сумою тіла кредиту та процентів та значно перевищує збитки, які завдані позивачу, суд вважає необхідним з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, застосувати вимоги ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір пені до суми тілу кредиту та відсотків, а саме зменшити з 20008,00 грн. до 1555,90.

У зв`язку з цим стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором станом на 22.11.2017 року у розмірі 3111,80 гривень, що включає: 972,40 - заборгованість за кредитом, 583,50 грн. - заборгованість за процентами, 1555,90 грн. - пеня (зменшена судом на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України).

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплаченого судового збору, який у зв`язку з частковим задоволенням позову розраховується наступним чином: 3111,80 / 21563,90 грн. х 1600,00 грн. = 230,88 грн.

Керуючись ст. ст. 16, 526, 528, 530, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 8, 10, 12, 18, 77, 81, 247, 259, 263-265, 274-281 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» заборгованість за кредитним договором №150519-110758 від 19.05.2015 року в розмірі 3111,80 гривень, що включає: 972,40 - заборгованість за кредитом, 583,50 грн. - заборгованість за процентами, 1555,90 грн. - пеня (зменшена судом на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 230,88 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1369,12 грн. покладаються на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.С. Лукінова