Рішення № 10021332, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/10807.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Медіа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кокос Аутдор"

про стягнення 61583,67 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Фаримець Я.О. – представник за довіреністю

Від відповідача Бобошко В.М. –представник за довіреністю № б/н від 28.10.2008 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрус-Медіа" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кокос Аутдор" про стягнення заборгованості в розмірі 61 583,67 грн. на підставі договору № 20/07/2009 на проведення рекламної (их) компанії (й) від 20.07.2009 р., з яких: 55800,00 грн. основного боргу, 740,26 грн. 3% річних та 5043,41 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу послуги з проведення рекламної кампанії, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання щодо оплати наданих послуг не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 р. порушено провадження у справі № 39/108 та призначено справу до розгляду на 14.05.2010 р. о 12:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні подав пояснення та усне клопотання про залучення доказів, на виконання вимог ухвали суду, до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду від 13.04.2010 р. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 31.05.2010 р. о 14:30 год.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував повністю, оскільки позивачем послуги з проведення рекламної кампанії відповідачу не надавались. При цьому відповідач, посилаючись на п.п. 1.7, 1.10, 5.2.4 та 3.2 спірного договору, стверджує, що не передавав позивачу контрольний макет у вигляді оригінал макету, а позивач не надсилав відповідачу фотозвіт про відтворення рекламного матеріалу заброньованих поверхонь, крім того, вимога щодо оплати послуг шляхом надання оригіналу рахунку - фактури для оплати відповідачу не пред»являлась, а надані позивачем рахунки –фактури та акти виконаних робіт не містять посилань на спірний договір та акти бронювання, рахунки –фактури та акти виконаних робіт зі сторони позивача містять підписи інших, не уповноважених на такі дії осіб.

Представники сторін в судовому засіданні, призначеному на 31.05.2010 р., подали спільне клопотання про продовження термінів розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 р., на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору по справі № 39/108 продовжено та відкладено розгляд справи на 07.06.2010 о 14:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2010 р. подав на виконання вимог ухвали суду від 31.05.2010 р. фотозвіти про відтворення рекламного матеріалу заброньованих відповідачем поверхонь за період з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р., з 15.08.2009 р. по 15.09.2009 р. та з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р. та копію довіреності ТОВ «Петрус –Медіа»від 04.01.2010 р., виданої на ім»я бухгалтера ТОВ «Петрус –Медіа»Хіміч Наталії Петрівни. Представник позивача подав в судовому засіданні для залучення до матеріалів справи також копію роздруківки електронної переписки сторін з приводу спірних рекламних кампаній, надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю та пояснив підстави, з яких заявлено позов.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував повністю з огляду на викладене ним у відзиві.

В судовому засіданні, призначеному на 07.06.2010 р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Медіа»(позивач), визначеним як Виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кокос аутдор»(відповідач), визначеним як Замовник, було укладено Договір №20/07/2009 на проведення рекламної (их) компанії (й) (далі - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався за завданням відповідача на визначений строк розмістити рекламу відповідача, його клієнтів, на заброньованих відповідачем поверхнях спеціальних конструкцій та підтримувати рекламний матеріал у належному стані, а відповідач зобов'язався прийняти роботи, послуги й оплатити їхню вартість (п. 2.1. Договору).

У розділі 1 Договору сторони визначили тлумачення термінів у Договорі, зокрема:

Рекламна кампанія –розміщення реклами на заброньованих поверхнях спеціальних конструкцій типу «призма», «уніполл»та ін., встановлена за конкретною адресою, поверхня якої використовується для розповсюдження реклами (п. 1.4 Договору);

Акт бронювання –документу формі Додатку до Договору, за яким сторони узгодили поверхні спеціальних конструкцій, сторк, вартість проведення рекламної кампанії та інші на їх розсуд необхідні умови (п.п. 1.6.1 п. 1.6 Договору); документ у формі Гарантійного листа замовника (акцепт), його факсокопія, за яким останнім вибрано поверхні серед запропонованих Виконавцем спеціальних конструкцій для розміщення реклами з підтвердженням сплати вартості рекламної кампанії (п.п. 1.6.2 п. 1.6 Договору);

Фотозвіт –фотографії на яких відтворено рекламний матеріал Замовника, що розміщений Виконавцем на заброньованих поверхнях спеціальних конструкцій згідно Акту бронювання за Договором (п. 1.10 Договору).

Контрольний макет –кольоровий оригінал –макет з візуальним чітким зображенням реклами, який відтворено в рекламному матеріалі, що надається Замовником (п. 1.7 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору сторони узгодили, що вартість проведення рекламної кампанії визначається в Акті бронювання. До вартості проведення рекламної кампанії включається податок на рекламу (0,5%) та податок на додану вартість (20%).

Відповідно до п. 3.2. Договору відповідач зобов'язався оплатити рекламну кампанію на підставі оригіналу рахунку-фактури, наданого позивачем у строк не пізніше 30 (тридцятого) дня з дати закінчення рекламної кампанії, якщо інший строк оплати не узгоджено сторонами в Акті бронювання.

Обов»язками позивача за Договором визначено, зокрема, прийняття від відповідача рекламного матеріалу (п. 5.2.1 Договору); розміщення рекламного матеріалу відповідно до Акту бронювання протягом 3 (трьох) робочих днів від дати початку рекламної кампанії або від дати ротації (п. 5.2.2 Договору); надання відповідачу фотозвіту про розміщення реклами на заброньованих поверхнях спеціальних конструкцій, включаючи ротацію реклами (поштою, кур»єром або електронною поштою) протягом 3 (три) робочі дні після розміщення рекламного матеріалу (п. 5.2.4 Договору).

Обов»язками відповідача за Договором визначено оплату вартості рекламної кампанії відповідно до умов Договору (п. 5.4.5 Договору).

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідно до Договору відповідач замовив на періоди з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р., з 15.08.2009 р. по 15.09.2009 р. та з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р. надання рекламних послуг. Наведене підтверджується актами бронювання рекламних площ № 1/20/07 від 31.07.2009 р. на суму 25200,00 грн., № 2/20/07/2009 від 14.08.2009 р. на суму 3000,00 грн. та № 3/20/07/2009 від 31.08.2009 р. на суму 27600,00 грн. (надалі –Акти бронювання), в яких відповідачем визначений об'єм рекламних послуг, щодо яких здійснюється бронювання, їх період, адреса місця розташування спеціальних рекламних конструкцій, на яких розміщується рекламний матеріал відповідача та загальна вартість послуг (копії наведених актів бронювання знаходяться в матеріалах справи).

Крім того, у вищенаведених актах бронювання міститься зазначення щодо гарантування відповідачем оплати грошових коштів за проведення рекламної кампанії в повному обсязі на протязі 10 (десяти) днів після закінчення строку експонування (розміщення) рекламних матеріалів. Отже, у відповідності до п. 3.2 Договору сторони узгодили в Актах бронювання інший строк оплати послуг з проведення рекламної кампанії, ніж той, що безпосередньо вказувався у наведеному пункті Договору.

По матеріалам справи судом встановлено, що позивач відповідно до умов Договору та Актів бронювання надав відповідачу послуги на проведення рекламної кампанії на загальну суму 55800,00 грн. Доказом належного надання позивачем спірних послуг, а рівно отримання цих послуг відповідачем, є підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін акти здачі –прийняття робіт (надання послуг) № ОУ –0000025 від 08.02.2010 р. на суму 25200,00 грн., ОУ –0000026 від 08.02.2010 р. на суму 3000,00 грн., ОУ –0000027 від 08.02.2010 р. на суму 27600,00 грн. (надалі - Акти здачі –прийняття робіт), рахунки –фактур № СФ –0000055 від 08.02.2010 р., № СФ –0000056 від 08.02.2010 р., № СФ –0000057 від 08.02.2010 р. на вказані суми (надалі –Рахунки –фактур) та фотозвіти позивача про відтворення рекламного матеріалу заброньованих відповідачем поверхонь за період з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р., з 15.08.2009 р. по 15.09.2009 р. та з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р. (надалі –Фотозвіти) (копії наведених актів, рахунків –фактур та фотозвітів знаходяться в матеріалах справи).

При цьому суд зазначає, що доводи відповідача, викладені останнім у відзиві на позов не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а саме:

- посилання відповідача на те, що йому позивачем, в порушення п.п 1.10, 5.2.4 Договору, не надсилався фотозвіт про відтворення рекламного матеріалу заброньованих поверхонь спростовується наявними в матеріалах справи копіями Фотозвітів за відповідні періоди, що були складені позивачем та направлені відповідачу. При цьому, умовами п. 5.2.4 Договору передбачено надання позивачем фотозвітів як поштою, кур»єром, так і електронною поштою.

У п. 5.2.4 Договору також зазначено, що на обґрунтування власних заперечень щодо розміщення / нерозміщення рекламного матеріалу за даним Договором Замовник (відповідач) вправі посилатись на довідку незалежної моніторингової організації. Так., передбачені п. 5.2.4 Договору довідки незалежної моніторингової організації, а також будь –які претензії (заперечення) відповідача щодо нерозміщення рекламного матеріалу позивачем фактично відповідачем не названі та до матеріалів справи не залучені.

Наведеним також спростовується і твердження відповідача про ненадання ним позивачу контрольного макету у вигляді оригінал макету;

- твердження відповідача щодо не пред»явлення йому позивачем вимоги про оплату послуг, у зв»язку з тим, що рахунки - фактури для оплати позивачем відповідачу не пред»являлась, суд вважає безпідставними, оскільки умови п. 3.2 Договору та Акти бронювання не ставлять здійснення оплати спірних послуг відповідачем в залежність від пред»явлення позивачем відповідачу рахунків - фактур;

- посилання відповідача на те, що надані позивачем Рахунки –фактури та Акти здачі – прийняття робіт не мають вказівки на укладений сторонами Договір та Акти бронювання не спростовують доводів позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено наявності позадоговірних відносин сторін та виконання інших, ніж передбачені Актами бронювання, послуг з проведення рекламної кампанії. Надані позивачем Рахунки –фактури та Акти здачі –прийняття робіт, оцінені судом в сукупності з умовами спірного Договору та Актами бронювання (так, періоди розміщення рекламних матеріалів, вказані у Актах бронювання, співпадають з періодами надання послуг з проведення рекламної кампанії по Рахункам –фактурам, про що зазначено в Актах здачі –прийняття робіт). Крім того, як умови спірного Договору, так і положення чинного законодавства не передбачають обов’язкового зазначення у рахунках-фактурах, актах здачі –прийняття робіт реквізитів договору;

- посилання відповідача на те, що Рахунки –фактури та Акти здачі –прийняття робіт з боку позивача містять підпис інших, не уповноважених на це осіб, не відповідає дійсності, оскільки фактично наведені документи підписані з боку позивача бухгалтером ТОВ «Петрус –Медіа»Хіміч Наталією Павлівною, повноваження якої підтверджуються довіреністю № б/н від 04.01.2010 р. (копія довіреності знаходиться в матеріалах справи).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач свої зобов’язання за спірним договором виконав належним чином.

Відповідач отримані послуги з проведення рекламної кампанії на загальну суму 55800,00 грн. у строк, передбачений Актами бронювання, не оплатив.

При цьому судом, з огляду на зазначений у Актах бронювання період експонування рекламних матеріалів, встановлено наступне:

- відповідач був зобов»язаний оплатити надані позивачем послуги з проведення рекламної кампанії у сумі 25200,00 грн. за Актом бронювання № 1/20/07 від 31.07.2009 р. на протязі 10 днів після 31.08.2009 р., а з 11.09.2009 р. починається прострочення грошового зобов»язання за наведеним актом;

- відповідач був зобов»язаний оплатити надані позивачем послуги з проведення рекламної кампанії у сумі 3000,00 грн. за Актом бронювання № 2/20/07/2009 від 14.08.2009 р. на протязі 10 днів після 15.09.2009 р., а з 26.09.2009 р. починається прострочення грошового зобов»язання за наведеним актом;

- відповідач був зобов»язаний оплатити надані позивачем послуги з проведення рекламної кампанії у сумі 27600,00 грн. за Актом бронювання № 3/20/07 від 31.08.2009 р. на протязі 10 днів після 30.09.2009 р., а з 11.10.2009 р. починається прострочення грошового зобов»язання за наведеним актом.

Отже, внаслідок неналежного виконання взятих на себе договірних зобов’язань, а саме п. 3.2. Договору та гарантій, викладених відповідачем у Актах бронювання, у відповідача виникла заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 55800,00 грн. (основний борг).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідач грошові кошти у сумі 55800,00 грн. за отримані згідно Договору послуги не оплатив.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов`язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 55800,00 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 5043,41 грн. та суми трьох відсотків річних в розмірі 740,26 грн. за періоди, вказані позивачем у тексті позовної заяви, відповідно до кожного з вищенаведених Актів бронювання.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

За весь час несанкціонованого користування чужими коштами штрафні санкції можуть бути встановлені у відсотках, розмір яких обчислюється обліковою ставкою Національного банку України. Облікова ставка НБУ - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк визначає для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів на певний період, тобто є, відповідно до Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. № 679-ХІV, орієнтиром ціни на гроші.

Частина. 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (надалі –Закон України) регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Статтею 1 вищезазначеного Закону України передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 5.2.3. Договору передбачено, що Замовник (відповідач) за несвоєчасне виконання свого грошового зобов»язання по оплаті рекламної кампанії сплачує Виконавцю (позивачу) пеню за кожний день прострочення в оплаті, що нараховується від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.

За таких обставин, а також здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 5043,41 грн. пені визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру трьох відсотків річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних в розмірі 740,26 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не назвав та не надав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 615,84 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 626, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кокос Аутдор" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б кв. 31; ідентифікаційний код 36159684; п/р 26003060210832 в Печерській філії “Приватбанку” м. Києва, МФО 300711), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус - Медіа" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32; ідентифікаційний код 34999164; п/р № 2600515770 в ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335) 55800,00 грн. (п»ятдесят п»ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) основного боргу, 5043,41 грн. (п»ять тисяч сорок три гривні 41 коп.) пені, 740,26 грн. (сімсот сорок гривень 26 коп.) трьох відсотків річних, 615,84 грн. (шістсот п»ятнадцять гривень 84 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.06.2010 р.