Рішення № 10020989, 02.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/24902.06.10           

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/249

за позовом Акціонерного товариства "Хімфарм"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сантобіо"

простягнення 362962,53 дол. США

за участю представників сторін: від позивача- Беніцька В.І. від відповідача - не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Хімфарм" (надалі –АТ "Хімфарм") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантобіо" (надалі –ТОВ "Сантобіо") про стягнення 199512 дол. США основного боргу, 141037,58 дол. США пені, 5796,06 дол. США відсотків річних, 19343,52 дол. США інфляційних нарахувань, а всього –365689,16 дол. США.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань за контрактом № 2/4/4921 від 07.08.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 21.05.2010 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

В судове засідання 21.05.2010 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В даному судовому засіданні представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 199512 дол. США (еквівалент –1581272,26 грн.) основного боргу, 156998,54 дол. США (еквівалент –1244323,33 грн.) пені, 6451,99 дол. США (51136,54 грн.) відсотків річних, а всього –362962,53 дол. США (еквівалент –2876732,12 грн.).

Також, в даному судовому засіданні представник позивача подав суду заяву про забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Статтею 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані позивачем матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, дійшов висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому, заявлена позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2010 р. відкладено розгляд справи на 02.06.2010 р.

У судове засідання 02.06.2010 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи за необґрунтованістю. Крім того, відповідач не надав доказів того, що відповідач не може забезпечити явку свого представника у судове засідання.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити повністю.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в тому числі за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2008 р. між АТ "Хімфарм" (надалі –продавець) та ТОВ "Сантобіо" (надалі –покупець) укладено контракт № 2/4/4921 (надалі –Контракт), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю готові лікарські засоби власного виробництва, зареєстровані в МОЗ України (надалі –продукція), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цю продукцію.

В специфікації № 1 до Контракту сторони визначили продукцію, яка є предметом Контракту, а саме: пенталгин-П, таблетки № 10; пенталгин-П, таблетки ин балк; тетралгин таблетки балк в пакеті; холосас сироп 250 мл; холосас сироп 125 мл.

В силу п. 2.1 Контракту ціна на продукцію, яка поставляється, встановлена в доларах США. Ціни на продукцію встановлюються на умовах СІР м. Київ, України, або встановлюється на умовах DAF кордон Росія-Україна, включаючи вартість тари, упаковки, маркування, транспортування до м. Києва.

Загальна вартість Контракту становить 3055000 доларів США (п. 2.2 Контракту).

При неналежному виконанні договірних зобов’язань однієї з сторін, інша сторона вирішує їх в претензійному порядку, а у випадку недосягнення мети по виконанню договірних зобов’язань, спори вирішу

Укладений Контракт є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

В частині 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В пункті 3.3 Контракту визначені строки поставки продукції, а саме: не більше 45 днів з дати отримання письмової заявки покупця, при поставці продукції залізничним транспортом на умовах DAF кордон Росія-Україна, або при поставці авіатранспортом на умовах СІР м. Київ. Датою поставки вважається дата оформлення вантажно-митної декларації в країні покупця.

Згідно п. 4.1 Контракту 100% вартості продукції оплачується покупцем в доларах США шляхом прямого банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця протягом 160 днів, з дати оформлення вантажно-митної декларації в країні покупця.

Відповідно до багатосторонньої угоди "ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, яка прийнята 01.01.2000 р. (надалі - ІНКОТЕРМС) термін "фрахт/перевезення та страхування оплачено до ..." (СІР) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак за умовами терміна CIP на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIP від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару у відання першого з них. Термін CIP зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Згідно положень ІНКОТЕРМС термін "поставка до кордону" (DAF) означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. Під терміном "кордон" може розумітися будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту. Тому сторонам надзвичайно важливо завжди точно визначати відповідний кордон шляхом зазначення у терміні конкретного місця та пункту. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо розвантаження товару з прибулого транспортного засобу та всі ризики й витрати такого розвантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, за умови, що товар доставляється до сухопутної межі. Якщо поставка буде мати місце в порту призначення, на борту судна або на причалі (набережній), слід застосовувати терміни DES або DEQ.

Так, на виконання умов Контракту позивач 08.09.2008 р. здійснив поставку продукції на умовах DAF на загальну вартість 79500 дол. США, що підтверджується рахунком № 5750 від 05.08.2008 р. та митною декларацією № 51321/08098/0005320.

Також, на виконання умов Контракту позивач 11.12.2008 р. здійснив поставку продукції на умовах СІР на загальну продукцію 120012 дол. США, що підтверджується рахунком № 8223 від 11.12.2008 р. та митною декларацією № 51321/11128/0007521.

Проте, в порушення умов Контракту та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав своїх грошових зобов’язань належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 199512 дол. США (еквівалент –1581272,26 грн.), наявність якої підтверджується матеріалами справи.

У зв’язку з неоплатою відповідачем вартості поставленої за Контрактом продукції в повному обсязі та у строки, позивач надіслав відповідачу претензію № 2281 від 11.12.2009 р., відповідно до якого вимагав сплатити основний борг, пеню, інфляційні нарахування, відсотки річних за прострочення оплати вартості продукції (засвідчені копії претензії, опису вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 11.12.2009 р., повідомлення про вручення поштового відправлення № 60532836 містяться в матеріалах справи). Проте, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі. Доказів протилежного не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 199512 дол. США (еквівалент –1581272,26 грн.) за Контрактом документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Контрактом, позивач просить суд стягнути з відповідача 156998,54 дол. США (еквівалент –1244323,33 грн.) пені, 6451,99 дол. США (еквівалент –51136,54 грн.) відсотків річних.

Відповідно до п. 8.2 Контракту при простроченні оплати вартості продукції відповідно до п. 4.1 Контракту, протягом 10 календарних днів, продавець має право вимагати від покупця виплати пені в розмірі 0,2% від вартості продукції за кожний день такого прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" № 2921-III від 10.01.2002 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що розмір пені, який обчислюється від суми прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягає 22007,86 дол. США (еквівалент –174427,76 грн.) пені.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 6451,99 дол. США (еквівалент –51136,53 грн.) відсотків річних.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантобіо" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 2, код 33639046) на користь Акціонерного товариства ""Хімфарм (Республіка Казахстан, 160019, м. Шимкєнт, вул. Рашидова б/н, код 931240000335) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 199512 дол. США (еквівалент –1581272,26 грн.) основного боргу, 22007,86 дол. США (еквівалент –174427,76 грн.) пені, 6451,99 дол. США (еквівалент –51136,53 грн.) відсотків річних, 2020,79 дол. США (еквівалент 16016,17 грн.) державного мита, 148,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 07.06.2010 р.