Рішення № 100208847, 07.10.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/17027/20

2-а-2580/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Мельник Ю.О.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф1 ПРОДАКШН» про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Ф1 ПРОДАКШН» про захист прав споживача, в якій позивач просить стягнути з відповідача:

- вартість ноутбуку MSI GT62VR 6RD (Dominator) - 027US -BB7670H16G1TODX10MH-MS-16L2 (серійний номер K1610N0012943) у розмірі 41500 грн.;

- неустойку за прострочення гарантійного ремонту після першої заміни вентиляторів у розмірі 21165,00 грн.;

- неустойку за прострочення гарантійного ремонту після другої заміни вентиляторів у сумі 31955,00 грн.;

- неустойку за невидачу товару з обмінного фонду у розмірі 50630,00 грн.;

- компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.;

- витрати з оплати правничої допомоги в сумі 1000,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що 26.12.2019 року позивач здав до сервісного центру компанії відповідача для здійснення ремонту ноутбук у зв`язку із тим, що у ньому почали нестабільно працювати вентилятори охолодження, який забрав після проведення ремонту 17.01.2020 року.

Однак виявилося, що заявлені недоліки усунуто не було, тому 20.01.2020 року позивач знову повернув ноутбук до відповідача у зв`язку із виявленими проблемами у роботі замінених вентиляторів. Строк ремонту обумовлено не було, тому позивач очікував завершення ремонту протягом 14 днів. Але, оскільки у цей строк ремонт завершено не було, позивач був вимушений направити відповідачеві 19.02.2020 року заяву-претензію

На свою заяву-претензію він отримав відповідь № 555-1029 від 18.03.2020 року, в якій було повідомлено, що ноутбук готовий до видачі 28.02.2020 року.

Проте, під час огляду при прийомі ноутбука з`ясувалося, що скрегіт під час роботи вентиляторів продовжувався. Крім цього було виявлено додаткові недоліки.

02.03.2020 року, коли позивач повторно приїхав до відповідача, було встановлено, що ноутбук не вмикається від батареї, від вентиляторів через деякий час чутно скрегіт невідомого походження, відсутній режим «Сон» при вимкненні Windows і т.д.

Позивач написав скаргу від 02.03.2020 року (вх. № ВХ-01), на яку отримав відповідь № 555-1030 від 18.03.2020 року про те, що батарея ноутбуку є несправною, а шум вентиляторів є нормальним для даної моделі ноутбука.

11.03.2020 року під час чергового прийому та огляду ноутбуку було встановлено, що недоліки так і не усунуто, у зв`язку з чим позивачем знов було складено заяву-претензію (вх. № ЦОК З ВХ-02).

11.03.2020 року - 13.03.2020 року шляхом телефонних перемовин позивача фактично змусили погодитись на заміну батареї, хоча до здавання в ремонт ноутбук нормально з нею працював. Сторони домовилися, що відповідач встановить на ноутбук нову батарею.

25.03.2020 року позивач оплатив ще 2450,00 грн. і отримав від кур`єра разом із ноутбуком Звіт про виконані роботи № 1143748 від 25.03.2020 року, згідно з яким було здійснено заміну батареї та двох вентиляторів.

31.03.2020 року при тестуванні ноутбука було встановлено, що: ноутбук не ввімкнувся при роботі від батареї, після підключення зовнішнього живлення батарея не заряджалася; через деякий час роботи час від часу з отворів виходу повітря від вентиляторів доволі гучно було чутно сторонній скрегіт.

02.04.2020 року позивач знову повернув ноутбук відповідачу і отримав квитанцію № 1152097 від 02.04.2020 року, в якій встановлено строк ремонту до 17.05.2020 року.

Того ж дня, 02.04.2020 року, позивач написав заяву-претензію (вх. № ЦОК З ВХ-02) із вимогою усунути недоліки протягом 14 днів. Також він написав заяву (вх. № ЦОК З ВХ-3) про надання аналогічного товару з обмінного фонду на час ремонту.

На ці заяви від 02.04.2020 року позивач отримав відповідь № 555-1033 від 07.04.2020 року, якою у видачі аналогічного товару з обмінного фонду було відмовлено без пояснення причин, та відповідь № 555-1035 від 28.04.2020 року, якою підтверджено, що відповідачем двічі було здійснено заміну вентиляторів (17.01.2020 року та 25.03.2020 року) і що 28.04.2020 року закінчено ремонт ноутбуку і він готовий до видачі.

04.05.2020 року позивач знову приїхав до сервісного центру, щоб забрати товар. Але при перевірці ноутбук не ввімкнувся при роботі від батареї. При підключенні пристрою зовнішнього живлення батарея так і не почала заряджатися.

Тому 12.06.2020 року позивач надіслав відповідачеві заяву із вимогою компенсувати йому завдані збитки або, у разі відмови, організувати проведення експертизи продукції.

У відповіді № 555-1054 від 09.07.2020 року позивачеві було повідомлено, що, на думку відповідача, ноутбук є можливим та допустимим до використання, у задоволенні вимог щодо відшкодування збитків відмовлено, оскільки відповідач ні є ані виробником, ані продавцем товару, а вимоги щодо сплати неустойки не підлягають задоволенню через введення на території України з 12.03.2020 року карантину, який є обставиною форс-мажору. До відповіді додано лист-звернення до TOB «ТЕХНІКС ЮКРЕЙН» та висновок спеціаліста цієї компанії.

Такі дії відповідача позивач вважає незаконними з огляду на положення ст. 865 ЦК України, якими передбачено, що за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач здав ноутбук у ремонт ще 26.12.2019 року та розраховував отримати його 20.01.2020 року. Однак станом на день подання позову позивач, окрім витрат на запланований ремонт вентиляторів і вимушену оплату вартості нової батареї, позбавлений можливості користуватися своєю річчю через протиправну поведінку відповідача. На день обумовленого завершення останнього ремонту, а саме 17.05.2020 року недоліки, з якими позивач звертався до відповідача, так і не усунуто. Ці недоліки проявлялися неодноразово і роблять товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Зокрема, заміна вентиляторів відбувалася двічі: у січні 2020 року (про що вказано у Звіті про виконані роботи № 1141334 від 17.01.2020 року) та у березні 2020 року (квитанція 000037 від 25.03.2020 року).

Також неодноразово проявився недолік у заміненій батареї. Згідно із квитанцією 000037 від 25.03.2020 року було поставлено нову батарею, проте і її було замінено 09.04.2020 року. Як і у випадку з вентиляторами, на день обумовленого завершення останнього ремонту, а саме 17.05.2020 року, недолік у роботі батареї так і не усунуто.

Тому позивач вважає, що недоліки у роботі відповідача істотними, адже не може використовувати товар відповідно до його характеристик та цільового призначення.

Згідно із ч. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Крім цього, виходячи з того, що ремонти по заміні вентиляторів та батареї було здійснено з матеріалів підрядника, вважає, що ремонти, які тривали з 20.01.2020 року (щодо вентиляторів) та з 02.04.2020 року (щодо батареї і других вентиляторів), є гарантійними і на них поширюються вимоги ст.ст. 7, 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

В силу норми ч. 6 ст. 7 цього Закону при виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

Так, гарантійний строк на вентилятори складав:

-при першій заміні вентиляторів - з 17.01.2020 року по 17.07.2020 року;

-при другій заміні вентиляторів - з 25.03.2020 року по 25.09.2020 року;

Аналогічно і з гарантійним строком на батарею:

-при першій заміні батареї - з 25.03.2020 року по 25.09.2020 року;

-при другій заміні батареї - з 09.04.2020 року по 09.10.2020 року.

І, оскільки товар перебуває у ремонті й до дня подання позову, на час здійснення гарантійного ремонту ці гарантійні строки є подовженими.

У ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що підприємством, яке задовольняє вимоги споживача у разі придбання неякісного товару, є продавець або виконавець.

Відповідач виконував роботи по ремонту ноутбука із власних матеріалів, тому виступав у правовідносинах з позивачем як продавець цих нових матеріалів і як виконавець робіт.

Тому, на думку сторони позивача, відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги про безоплатне усунення недоліків товару повинні були бути усунуті протягом 14 днів. Тобто гарантійний ремонт нових замінених вентиляторів мав тривати із 20.01.2020 року по 03.02.2020 року, чого у вказаний строк відповідачем здійснено не було.

Посилається, що на підставі абз. 3 ч. 9 ст. 8 цього ж Закону за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (14 днів) позивач, як споживач, має право на неустойку в розмірі 1% вартості товару.

Згідно із п. 2.2. Інструкції щодо надання послуг з ремонту побутової радіоелектронної апаратури під час приймання замовлення визначаються ознаки виробу, його оцінна вартість, які узгоджуються із замовником і позначаються у договорі (квитанції), що підтверджується підписом замовника. Цього відповідачем зроблено не було.

Ноутбук позивач придбав 19.12.2016 року за кошти у розмірі 41500,00 грн., що підтверджується товарним чеком № 000018819 від 19.12.2016 року.

Крім цього, вказує, що відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» на письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. У Додатку № 2 до постанови КМУ від 19.03.1994 року № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» персональні комп`ютери та комплектуючі частини до них віднесені до Переліку товарів, з яких утворюється обмінний фонд.

Заяву про видачу на час ремонту товару з обмінного фонду позивач подав 02.04.2020 року особисто у майстерні відповідача, про що свідчать відповідні позначки працівників відповідача про отримання на заявах, тобто, у цей день майстерня відповідача працювала, а тому вважає, що карантинні обмеження, введені постановою КМУ № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», не перешкоджали відповідачеві надати споживачеві аналогічний товар з обмінного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» та п. 3.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно із офіційним роз`ясненням Торгово-промислової палати України (https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/faq-iaki-naiposhirenishi-zvemennia-do-tpp-u-zviazku-z-fors-mazhorom), відповідно до міжнародної практики обставина форс-мажору, в тому числі карантин, автоматично не звільняє від відповідальності. Необхідно розуміти, яким чином певна обставина, в тому числі карантин, обмежує виконання певного зобов`язання.

Тобто, встановлений урядом карантин визнається форс-мажором лише у випадку, коли запроваджені ним заходи об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами конкретного договору (контракту, угоди тощо) або законодавчими та іншими нормативними актами. Підтвердженням цього є й висновок Вищого господарського суду України, викладений ним у постанові від 04.05.2016 року у справі № 910/14139/14, в якій зазначено, що при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Таких доказів щодо неможливості видати товар з обмінного фонду чи виконанню робіт по ремонту зданого позивачем товару, документів, які підтверджували факт настання форс-мажорних обставин у правовідносинах із позивачем, відповідачем не надано.

Тому, на його думку, посилання відповідача на звільнення його від відповідальності за ненадання товару з обмінного фонду та прострочення строків ремонту є необґрунтованими і не мають прийматися до уваги.

Таким чином, оскільки гарантійний ремонт після першої заміни вентиляторів мав тривати з 20.01.2020 року по 03.02.2020 року (квитанція № 1143748 від 20.01.2020 року), то прострочення строків гарантійного ремонту по першій заміні вентиляторів почалося з 04.02.2020 року і тривало до другої заміни вентиляторів 25.03.2020 року (згідно звіту про виконані роботи № 1143748 від 25.03.2020 року і підтверджено відповідачем у відповіді № 555-1035 від 28.04.2020 року). Строк прострочення склав 51 день (п`ятдесят один день).

02.04.2020 року позивач знову повернув ноутбук у сервісний центр через, у тому числі, некоректну роботу нових вентиляторів і отримав квитанцію № 1152097 від 02.04.2020 року, в якій встановлено строк ремонту до 17.05.2020 року. Тобто прострочення почалося з 18.05.2020 року і триває до дня подання позову - 03.08.2020 року, що складає 77 днів прострочення.

Загальне прострочення щодо видачі товару з обмінного фонду від дня подання відповідної заяви 02.04.2020 року склало 122 дні.

Щодо повідомлення відповідача про, начебто, організацію проведення експертизи спеціалістом ТОВ «ТЕХНІКС ЮКРЕЙН», то дослідження проводилося саме спеціалістом, а не експертом.

Тоді як організація та проведення експертизи, передбаченої у ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», регламентується Стандартом СОУ КЗПС 74.9-02568182-001:2012 «Споживча експертиза продукції (товарів, робіт та послуг). Основні положення. Організація, порядок проведення та оформлення результатів», згідно з яким споживча експертиза - це оплатне компетентне дослідження якісних показників та (або) показників безпечності продукції (товарів, робіт, послуг) щодо їх відповідності нормам чинного законодавства, вимогам нормативної та технічної документації.

До того ж, ТОВ «ТЕХНІКС ЮКРЕЙН» розташоване у тій же будівлі, що розміщено офіс відповідача, що, на думку позивача, може свідчити про необ`єктивність вказаного висновку.

Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України завдані відповідачем страждання внаслідок порушення прав споживача є моральною шкодою, яка полягала в істотних емоційних стражданнях, пов`язаних протиправною поведінкою відповідача, марними надіями позивача на отримання відремонтованого ноутбука і вимушеним залишитися без предмету, який у наш час є однією із найважливіших складових повсякденного життя. Подібна поведінка відповідача порушує душевний спокій позивача, перешкоджає нормальному ритму життя, оскільки щодня він переживає як через порушення його справ, так і через відсутність можливості користуватися важливим для нього предметом.

Безпосередньо завдана позивачеві моральна шкода полягає у тому, що:

протягом вже більше ніж півроку позивач вимушений користуватись своїм старим комп`ютером з монітором 2004 року виробництва, при роботі з яким він себе погано почуває, відчуває головні болі, швидко втомлюються і болять очі, що спричиняє значні погіршення у його робочому та повсякденному житті; затягування із ремонтом ноутбука, відмова від видачі аналогічного товару з обмінного фонду та повернення сплачених коштів спричинили погіршення настрою та стосунків у його сім`ї, порушився звичний ритм родинного життя. Внаслідок матеріальних проблем та хвилювань стали виникати сварки, скандали, чого раніше у родині не було. Погіршилися стосунки близькими, які почали докоряти позивачеві, що він уклав договір з недобросовісним сервісом. Усе це викликає у позивача нестерпний душевний біль та переживання;

відмова у законних вимогах і, відповідно, втрата значної для позивача суми грошей та подальша поведінка відповідача призвела до того, що позивач постійно перебуває у пригніченому стані від усвідомлення несправедливості щодо нього, у безпорадності, в яку він потрапив у зв`язку з неможливістю тривалий час своєчасно та належним чином вирішувати свої життєві проблеми;

викликані неправомірною поведінкою відповідача психологічні навантаження призвели до погіршення стану здоров`я, поганого сну та нервових зривів, його психологічний та фізичний стан похитнувся, відбулися вимушені зміни в життєвих та сімейних стосунках;

позивач був змушений витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права, звертатись до юристів за правовою допомогою та до суду, що також негативно позначилось на його моральному стані.

Завдану позивачу протиправною поведінкою відповідача моральну шкоду останній має відшкодувати у розмірі 20000 грн.

Ціна матеріальної шкоди складає 166250,00 грн., яка включає: кошти, сплачені за придбання ноутбуку MSI GT62VR 6RD (Dominator)-027US-BB7670H16G1TODX10MH-MS-16L2 (серійний номер K1610N0012943) у сумі 41500 грн.; неустойка за прострочення гарантійного ремонту після першої заміни вентиляторів у розмірі 21165,00 грн.; неустойка за прострочення гарантійного ремонту після другої заміни вентиляторів у сумі 31955,00 грн.; неустойка за невидачу аналогічного товару з обмінного фонду у розмірі 50630 грн.

Також витрати на правничу допомогу складають у розмірі 1000 грн.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В ухвалі про відкриття провадження учасникам справи було визначено строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

23.12.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.

Так, сторона відповідача посилається на те, що позивач звернувся до сервісного центру ТОВ «Ф1 Продакшн» 26.12.2019 року з проханням проведення робіт з усунення недоліків пристрою ноутбук MSI GT62VR 6RD (Dominator)-027US-BB7670H16G1TODX10MH-MS-16L2 (серійний номер K1610N0012943).

Заявлені дефекти на момент звернення були наступні: вентилятор охолодження не запускається. Декілька тижнів тому вентилятор став працювати нестабільно. Постійно понижується до 0 і підвищує частоту до 3900. На момент надання пристрою вентилятор самостійно не запускається. Немає реакції на натискання кнопки Cooler Boost. Вірогідно ускладнення з контролером. Пристрій надався для проведення робіт без пломб виробника, що підтверджує проведення ремонтних робіт раніше третіми особами. Інших вимог на проведення робіт позивачем не заявлялись.Сторони узгодили дату завершення робіт 09.02.2020 року.

В ході виконання робіт було проведено заміну вентиляторів та17.01.2020 року ноутбук було видано позивачу в Центрі обслуговування клієнтів компанії «Ф1 Продакшн».

За результатами проведення робіт було підписано звіт про виконані роботи від 17.01.2020 року. Враховуючи, що лише заміна вентиляторів не усуне заявлені недоліки, відповідач рекомендував провести додаткові роботи з материнською платою та інші. Але позивач відмовився від такої пропозиції та підписав звіт про виконанні роботи без зауважень та зазначив, що всі його вимоги виконано. Всього сплачено відповідно до звіту 3 369,60 грн.

Також в звіті зазначено, що гарантія на використані нові запчастини дійсна на протязі 6 місяців з дати видання звіту або до закінчення строку гарантії. Гарантійні зобов`язання не поширюються на механічно пошкоджені, змінені чи модифіковані замовником або третіми особам частини, а також частини, вузли та деталі, що взаємодіють з такими пошкодженими, зміненими чи модифікованими частинами. Гарантійні зобов`язання не поширюються на роботу програмного забезпечення.

20.01.2020 року позивач знов звернувся до сервісного центру ТОВ «Ф1 Продакшн» з метою усунення інших недоліків ноутбуку, якими на момент звернення були: вентилятор постійно працює в будь-якому режимі віндовс, якщо підключено живлення. Навіть при виключеному живленні, вентилятор працює. Зазначено відсутність пломби ТОВ «ФІ Продакшн», що засвідчує втручання та змогу проведення ремонту іншими особами.

Таким чином, позивач підтвердив, що вентилятор працює, а некоректна робота вентилятора можлива з інших причин.

Також 20.01.2020 року в квитанції заявлено інші недоліки, а саме пов`язані з роботою батареї. Узгоджену дату завершення робіт сторони не встановили, у зв`язку з чим термін виконання зобов`язання регулюються загальними нормами Цивільного Кодексу України (ч. 3 ст. 530).

28 лютого 2020 року ноутбук було підготовлено до видачі в Центрі обслуговування клієнтів компанії «Ф1 Продакшн».

У зв`язку з тим, що позивач відмовився від ремонту материнської плати, то для найбільшого задоволення вимог позивача відповідач здійснив роботи по заміні вентиляторів. Так як пристрій був зданий на ремонт без накопичувача, то для повної перевірки відповідачем було встановлено технологічний накопичувач з оперативною системою та усіма драйверами і пристрій відповідача успішно пройшов фінальне тестування.

В заяві-претензії позивача зазначено, що швидкість вентиляторів охолодження некоректно регулюються програмним забезпеченням виробників ноутбуків.

Під час візиту позивача до центру обслуговування 02.03.2020 року пристрій не ввімкнувся, так як батарея була несправною, про що позивача було проінформовано менеджером. Шум вентиляторів, про який позивач зазначив в заяві, являється в межах норми для даної моделі ноутбука.

Під час візиту позивача до центру обслуговування 11.03.2020 року ноутбук також не ввімкнувся, так як батарея являється несправною, про що позивача було проінформовано менеджером. Це було доведено підключенням нової, завідомо робочої батареї. Інші заявлені позивачем дефекти обумовлені програмним забезпеченням. Щоб довести це позивачу, було надано відео роботи пристрою з установленим накопичувачем відповідача з коректним програмним забезпеченням.

25.03.2020 року сторони підписали звіт про виконані роботи, в якому зазначено про встановлення батареї та вентиляторів.

02.04.2020 року позивач звернувся до сервісного центру ТОВ «Ф1 Продакшн» з проханням проведення робіт, зазначивши, що батарея не заряджається.

28.04.2020 року позивач був повідомлений, що роботи по ремонту закінчені, в тому числі з ремонту материнської плати, та пристрій підготовлений до видачі. Але позивач відмовився отримувати пристрій та заявою від 12.06.2020 року зобов`язав відповідача провести експертизу пристрою.

Експертиза була проведена фахівцем ТОВ «ТЕХНІКО ЮКРЕЙН» ОСОБА_2 зі стажем більше 15 років, яким було встановлено, що ремонт материнської плати проводився. Проведена заміна елементів на материнській платі встановлених в логічному ланцюзі елементів живлення.

Збій в роботі вентиляторів системи охолодження викликаний некоректною роботою DC-DC перетворювачем в ланцюзі живлення кулеру. Перетворювач DC-DC отримував невірний логічний сигнал через вийшовший з ладу або раніше замінений резистор підтяжки, що не відповідає номіналу. Резистор замінений на аналогічний з відповідними параметрами згідно з технічною документацією встановленого на платі DC-DC перетворювача.

Основним споживачем струму в режимі очікування (stand by) є мультіконтролер (ЕС - embedded controller), тому що є одним з основних керуючих елементів в групі ланцюгів живлення плати, інші елементи плати відключені від джерела-АКБ на логічному рівні. На платі замінений мультіконтролер. На знятому мультиконтролері виявлено підвищене споживання струму, що говорить про його часткову несправність та слугує причиною швидкого розряду АКБ в режимі stand by.

Замінений мультіконтролер, по мимо інших функцій, напряму керує обертами кулеру згідно отриманих даних від термодатчиків інших вузлів плати. Заміна резистора підтяжки і мультіконторолера виключила паразитні зв`язки в ланцюзі живлення, які не дозволяли коректно керувати кулером. Оскільки знятий мультиконтролер був частково несправний і саме через нього здійснюється контроль, управління і моніторинг стану АКБ, то після його заміни працездатність плати повністю відновлена. Сторонніх шумів в роботі вентиляторів не виявлено.

При зарядженій АКБ на 100% і вимкненому ноутбуці без підключених периферійних пристроїв і відключеному зовнішньому джерелі живлення за 120 годин в такому стані розряд АКБ склав не більше 15%. Час автономної роботи ноутбука від АКБ залежить від умов експлуатації в різних режимах навантаження на сам пристрій (інтернет-серфінг, перегляд фільмів, робота з електронними документами, відеоігри та ін.).

Всі елементи в ланцюзі DC-DC перетворювача, кулеру, мультіконтролеру та самої батареї пов`язані між собою і могли виходити з ладу через некоректну роботу одного з них. ЕС являється ШІМ контролером (pwm ) кулеру і, якщо в схемі плати самого кулера з`явилася несправність, то вона могла вплинути на сам ЕС і dc-dc перетворювач.

Один зі сценаріїв причин некоректної роботи плати: вихід з ладу резистора в логічному ланцюгу dc-dc перетворювача кулеру, що стало причиною некоректної роботи самого кулера, у свою чергу елементи на самому кулері могли перегріватися і давати витік струму, який потрапляв в лінію pwm ЕС, таким чином нагріваючи кристал ЕС. Через нагрівання елементи деформуються на мікрорівні і можуть частково виходити з ладу та в свою чергу викликати збої в роботі АКБ.

Ступінь зношеності заміненої АКБ становить 51%. У замінених кулерах підвищений шум викликаний механічним зносом втулок вентилятору. На даний час ступінь зношеності нової АКБ становить 3%, робота нових кулерів задовільна.

Враховуючи, що гарантійні зобов`язання не поширюються на механічно пошкоджені, змінені чи модифіковані замовником або третіми особам частини, а також частини, вузли та деталі, що взаємодіють з такими пошкодженими, зміненими чи модифікованими частинами, а також гарантійні зобов`язання не поширюються на роботу програмного забезпечення, то роботи, що здійснював відповідач, не є гарантійними, тому посилання позивача на ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вважає безпідставними.

Крім того, посилання позивача на п.12.1.ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо «суттєво іншого товару» не визначають, чому товар є суттєво іншим.

Відповідно до пп. В п.12.1. ст 1.12 ознакою істотного недоліку є: він взагалі не може бути усунутий, а також він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Предметом договору між позивачем та відповідачем є виконання робіт з ремонту пристрою. Відповідач не є продавцем товару, тому в договорі між сторонами не зазначали вимоги до товару, а лише вимоги до виконання робіт.

Висновки спеціаліста TOB «ТЕХНІКС ЮЕРЕЙН» визначають, що після надання послуг пристрій повністю справний та може бути використаний за призначенням. Тому посилання позивача на те, що товар після проведення робіт є суттєво іншим, безпідставні.

Щодо ціни товару, то зазначає, що предметом договору між позивачем та відповідачем є надання послуг з ремонту обладнання. Позивач сплатив на користь відповідача за заміну вентилятора 2 499,60 грн. та за батарею 2450,10 грн. Тому розрахунок пені, виходячи з вартості товару в сумі 41 500 грн., є безпідставним.

Крім того, на доказ розміру ціни товару позивач надав товарний чек №000018819 від 19.12.2016 року, на якому стоїть штамп «сплачено» Інтернет-магазину Киев-МАГ.

Разом з тим, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців відсутня жодна інформація щодо Інтернет-магазину Киев-МАГ.

Тому наданий позивачем товарний чек №000018819 від 19.12.2016року не є належним та допустимі доказом.

Так, згідно із п.2.2. Інструкції щодо надання послуг з ремонту побутової радіоелектронної апаратури під час приймання замовлення визначаються ознаки виробу та його вартість, які узгоджуються із замовником і позначаються у договорі (квитанції), що підтверджується підписом замовника. Відповідач не міг самостійно встановити оціночну вартість виробу, позивач, в свою чергу, її не надав. Тому сторони підписали квитанцію без визначення вартості обладнання.

Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки за кожен день затримки усунення недоліків понад установлений строк та неустойки за невидачу товару з обмінного фонду, то зазначає, що Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

При цьому стверджує, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, позивач надає наступні послуги (виконує роботи): комп`ютерне програмування. Таким чином, вважає, що зазначений пристрій був використаний позивачем саме для ведення підприємницької діяльності.

Також з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» відповідачем було створено обмінний фонд товарів за місцезнаходження головного офісу відповідача: м. Київ, бул. І. Лепсе (бул. Гавела Вацлева). Відповідальною особою за утворювання фонду, видачу та прийом товару була призначена інженер ОСОБА_3

11.03.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19», якою передбачено ряд обмежень по відвідуванню місць загального користування, а саме роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних нетрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту

Законом України №530-ІХ від 17.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» внесені зміни до ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до яких карантин, встановлений рішенням Кабінету Міністрів України, є форс-мажорними обставинами.

На вимогу нормативних актів відповідач видав наказ про припинення роботи головного офісного центру та надання невідкладних послуг споживачам лише в центрах обслуговування клієнтів. З метою запобігання розповсюдження вірусу більшості працівникам товариства, включаючи відповідальну особу за ведення обмінного фонду, на підставі особистих заяв була надана відпустка без збереження заробітної плати за угодою сторін. За таких обставин відповідач в любому випадку не зміг би надати товар з обмінного фонду.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

В квитанції №1143748 від 20.01.2020 року зазначено про відсутність пломб виконавця робіт, що підтверджує спробу виконання робіт позивачем або третіми особами.

Окрім того, враховуючи, що проведені роботи не є роботами з гарантійного ремонту, посилання позивача на ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставним, про що сам позивач підтверджує в позовній заяві, посилаючись на ч.4 ст. 10 зазначеного Закону.

Відповідно до підписаної відповідачем квитанції з дати завершення ремонту виріб безкоштовно зберігається на складі виконавця протягом 10 календарних діб. При перевищені вказаного строку зберігання, кожна додаткова доба зберігання оплачується замовником за встановленим виконавцем на день отримання виробу для ремонту тарифом, який становить 20 грн. за добу.

Щодо вимоги позивача відшкодування моральної шкоди, то її спричинення позивачем не доведено, враховуючи, що відповідач не порушував своїх зобов`язань.

Таким чином, позивачу були надані послуги в повному обсязі, визначеному законодавством.

У відповіді на відзив, який надійшов 31.12.2020 року, позивач вказує, що посилання відповідача не мають значення для даного спору та істотно не впливають на правильне вирішення справи.

Доводи відповідача щодо можливості у позивача втручатися у результати виконаних відповідачем робіт не підтверджуються реальними доказами і базуються лише на тому, що, нібито, була відсутня пломба, що робить можливим втручання сторонніх осіб.

Відповідачем не надано доказів того, що до здавання товару в ремонт він раніше вже ремонтувався третіми особами. І, навіть, здійснення такого ремонту - не має значення для правильного вирішення справи, адже, позивач здавав товар для здійснення не гарантійного ремонту, для якого відсутність чи наявність заводських пломб на товарі не має значення.

При цьому вважає, що, оскільки майстерня відповідача працювала, то карантинні обмеження, введені 11.03.2020 року постановою Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19», не перешкоджали відповідачу надати позивачу як споживачу аналогічний товар з обмінного фонду.

Також доказів того, що ноутбук має іншу вартість, ніж вказано в квитанції про його оплату, відповідачем не надано. Тому посилання відповідача на відсутність в ЄДРПОУ даних про продавця товару та не обумовленість у квитанціях оцінної вартості майна не мають значення для вирішення спору та не мають істотного значення для правильного вирішення справи.

Те, що позивач є суб`єктом підприємницької діяльності, не свідчить про те, що ноутбук використовувався позивачем для підприємницької діяльності, доказів чому відповідачем не надано.

На день обумовленого завершення останнього ремонту, а саме 17.05.2020 року, недоліки, з якими позивач звертався до відповідача, так і не усунуто. Ці недоліки проявлялися неодноразово і роблять товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Доводи відповідача про те, що на сьогодні ноутбук працює якісно і не має істотних недоліків, не можуть вважатися доказом, який має істотне значення для правильного вирішення справи.

Тому позивач вважає, що недоліки у роботі відповідача є істотними, адже, він не може використовувати товар відповідно до його характеристик та цільового призначення.

Оскільки предметом договору, укладеного між сторонами є не майно, а робота, призначена для задоволення побутових та інших особистих потреб, то позивач ґрунтує свої вимоги щодо компенсації моральної шкоди на положеннях ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів».

Жодних інших документів до суду не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 26.12.2019 року позивач звернувся до сервісного центру відповідача для проведення діагностики та не гарантійного ремонту належного йому ноутбуку MSI GT62VR 6RD (Dominator)-027US-BB7670H16G1TODX10MH-MS-16L2 (серійний номер K1610N0012943) без пломб виробника, що підтверджується квитанцією №1141334, з узгодженою датою завершення робіт - 09.02.2020 року.

Заявлені заявником недоліки були полягали в тому, що вентилятори охолодження не запускаються. Пару тижнів тому вентилятор ГПУ став працювати нестабільно. Постійно понижує до 0 і підвищує частоту до 3900. На даний момент вентилятори самостійно не запускаються. Немає реакції на натискання кнопки Cooler Boost. Вірогідно ускладнення з контролером.

Відповідно до звіту про виконані роботи №1141334 від 17.01.2020 року проведено заміну вентиляторів та рекомендована зміна материнської плати. Надані послуги з діагностики та не гарантійного ремонту оплачені в сумі 3370 грн. за квитанцією №2298403.

Разом з тим, виданий відремонтований виріб позивач 20.01.2020 року повернув для усунення недоліків через виявлений скрегіт під час роботи вентиляторів.

20.01.2020 року за квитанцією №11413748 для діагностики та не гарантійного ремонту за відсутності пломби попередньо проведеного ремонту з узгодженою датою завершення робіт - 05.03.2020 року був прийнятий той же ноутбук з посиланням на некоректну роботу вентиляторів та кулера.

Також за додатково оформленою квитанцією за тим же номером прийнято для ремонту без оплати (гарантійний ремонт), який може бути змінений виконавцем на діагностику та не гарантійний ремонт у разі виявлення дефектів, які виникли внаслідок порушення замовником правил та умов експлуатації пристрою, для усунення недоліків роботи батареї та кулерів без узгодження дати завершення робіт.

В ході ремонту було проведено заміну вентиляторів, але під час візиту позивача 02.03.2020 року та 11.03.2020 року до сервісного центру ноутбук не ввімкнувся, так як виявилась несправною батарея, про що було повідомлено позивача.

Згідно із звітом про виконані роботи №11413748 від 25.03.2020 року був проведений не гарантійний ремонт та виконані роботи по заміні батареї та вентиляторів, вартість яких склала 2450 грн., оплачених позивачем по квитанції №000037 від 25.03.2020 року.

02.04.2020 року позивачем до сервісного центру відповідача знов було повернуто ноутбук, прийнятий за квитанцією №1152097 для діагностики та не гарантійного ремонту у зв`язку дефектом зарядного пристрою, з узгодженою датою завершення робіт 17.05.2020 року.

Також позивачем було подано заяву про надання аналогічного пристрою на час ремонту відповідно до п.9 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», в задоволенні якої позивачу було відмовлено з посиланням на відсутність підстав регулювати їх правовідносини за п.9 у зв`язку із проведенням ремонту на платній основі.

28.04.2020 року відповідачем було повідомлено позивача, що пристрій підготовлений до видачі. В ході ремонту було проведено заміну батареї, за час перебування пристрою в центрі вентилятори працюють коректно, скреготу не чутно.

12.06.2020 року позивач, вважаючи невиконаним в узгоджений термін ремонт ноутбуку, звернувся з претензією до відповідача, вимагаючи повернути вартість пристрою та його ремонту, сплатити неустойку за прострочення гарантійного ремонту замінених вентиляторів та за затримку виконання вимоги про надання товару з обмінного фонду. В разі відмови у задоволені його вимог надав згоду на організацію експертизи продукції в порядку ч.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» за наданим ним переліком питань.

Листом від 09.07.2020 року відповідач повідомив позивача про проведення експертизи ноутбуку спеціалістом, за висновком якого ноутбук є можливим та допустимим до використання. Враховуючи, що ТОВ не є ані виробником, ані продавцем товару, тому у вимозі щодо сплати вартості ноутбуку відмовили, як і у вимозі щодо сплати неустойки, виходячи з форс-мажорних обстави, пов`язаних із запровадженням на державному рівні карантину та перебуванням у зв`язку із цим у відпустці більшості працівників ТОВ, в тому числі відповідального за ведення обмінного фонду, та надання лише невідкладних послуг споживачам в центрі.

Від отримання відремонтованого ноутбуку позивач відмовився, на що вказує сам у позові, вважаючи, що пристрій продовжує перебувати у гарантійному ремонті.

Спірні правовідносини регулюються нормами §2 гл.61 р.І кн.5 Цивільного кодексу України, які співвідносяться з правилами ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

За правилом частини першої ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Правові наслідки передання у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду передбачені як ст. 872 ЦК України, так і ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зокрема, згідно із ч.3 ст.10 вказаного Закону, у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Відповідно до ч.4 цієї статті за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

При цьому, за ч.6 виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Частиною 9 встановлена відповідальність виконавця, який зобов`язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв`язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).

За ч. 13 вимоги цієї статті не поширюються на виконання робіт з гарантійного ремонту.

Як випливає зі встановлених обставин, відповідачем надавались послуги позивачу з діагностики та не гарантійного ремонту ноутбуку, оскільки ті виникли внаслідок порушення замовником правил та умов експлуатації пристрою.

Так, відповідачем здійснювалось не гарантійне обслуговування, в період якого за результатами діагностики було почергово встановлено наявність певних дефектів, які виникли в процесі експлуатації пристрою.

Враховуючи, що гарантійні зобов`язання не поширюються на роботи, що здійснював відповідач, а оскільки вони не є гарантійними, тому посилання позивача на ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставним. Виходячи з того, що предметом договору між сторонами є надання послуг з ремонту обладнання, а не його продажу, то взаємовідносини між сторонами регулюються ст. 10 цього Закону.

Щод питання щодо видачі товару з обмінного фонду, яке регулюється положеннями ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а також роз`ясненнями, які містяться у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», то згідно із останніми споживачеві, який звернувся із заявою про безоплатне усунення недоліків товару, на його вимогу надається (з доставкою) на час ремонту аналогічний товар.

Тобто, законодавством не передбачено право споживача отримувати товар з обмінного фонду на час вирішення питання щодо пред`явленої споживачем вимоги про здійснення оплатного не гарантійного ремонту. За викладених обставин у відповідача не виникла необхідність у наданні споживачу товару з обмінного фонду у зв`язку із відсутністю на це правових підстав.

Крім того, з огляду на вимоги нормативних актів, зокрема, ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до яких карантин, встановлений рішенням Кабінету Міністрів України, є форс-мажорними обставинами.

Також з метою запобігання розповсюдження вірусу відповідач видав наказ про припинення роботи головного офісного центру та надання невідкладних послуг споживачам лише в Центрах обслуговування клієнтів, у зв`язку з чим більшості працівникам товариства, в тому числі відповідальному за ведення обмінного фонду, на підставі особистих заяв була надана відпустка без збереження заробітної плати за угодою сторін.

За таких обставин не настають правові наслідки у виді відповідальності шляхом сплати неустойки.

Щодо вимог про стягнення неустойки за несвоєчасне виконання гарантійних зобов`язань, то підстави для сплати неустойки за несвоєчасне виконання гарантійних зобов`язань регулюються положеннями ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», яка не поширюється на дані правовідносини сторін.

Наведеною правовою нормою визначено, що при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. За кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості.

В даному випадку ремонтні роботи товару, який належить споживачеві, проводились у оплатному порядку та в узгоджений сторонами строк.

Крім того, сам споживач замість отримання відремонтованого пристрою 12.06.2020 року пред`явив іншу вимогу щодо організації експертизи товару, а також наполягав на поверненні йому вартості товару та коштів, сплачених за ремонт, а також відшкодування за прострочення виконання зобов`язань у виді неустойки, виходячи з того, що, на його думку, на день обумовленого завершення останнього ремонту, а саме 17.05.2020 року, недоліки, з якими він звертався до відповідача, так і не усунуто. Ці недоліки проявлялися неодноразово і роблять товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Згідно з п.12 ч.1 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживача» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Підтвердженням такої правовій позиції є рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.09.2011 року в справі № 6-5651св10, в якому зазначено, що для визначення недоліків істотними мають бути три обов`язкові ознаки (п. п. 1-3) та хоча б одна із факультативних ознак (п. п. а-в), а також висловленій в постанові Верховного Суду від 01.02.2018 року в справі № 661/67/16-ц (провадження № 61-2464св18), відповідно до змісту якої тільки сукупність чотирьох обов`язкових ознак недоліку надає підстави вважати його істотним недоліком із усіма правовими наслідками щодо задоволення вимог споживачів.

Як свідчить судова практика (ухвала Верховного Суду України по справі № 6-20618св08 від 18.11.2009 року, постанова ВССУ від 09.09.2015 року) саме споживач повинен підтвердити обставину істотності недоліків у товарі.

У Законі України «Про захист прав споживачів» законодавець визначив, що наявність істотного недоліку товару повинно бути підтверджена висновком експертизи. Порядок проведення і призначення експертизи для визначення причин втрати якості продукції і можливих істотних недоліків товару регламентується ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якої у разі, коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.

Так, споживча експертиза - це компетентне дослідження якісних показників та показників безпечності товарів (послуг) щодо їх відповідності нормам чинного законодавства, чинних нормативно-правових актів, вимогам нормативної та технічної документації, а також встановлення причин невідповідності об`єкта експертизи чинним вимогам.

У кожній галузі свої правила і особливості, тому в ролі експертів виступають спеціалісти, які підготовлені в певній сфері діяльності, мають досвід.

Відповідачем було вчинено всіх можливих заходів, аби врегулювати ситуацію, що склалася зі споживачем, в тому числі організована експертиза продукції, передбачена ч.4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», на дослідження якої був винесений перелік питань, поставлених позивачем, та наданий ноутбук.

Дослідження було проведено спеціалістом ОСОБА_2 зі стажем роботи понад 15 років, яким були надані відповіді на всі запитання, висновок якого стороною позивача не спростовано та з висновку якого випливає, що робота пристрою є задовільною, після надання послуг пристрій повністю справний та може бути використаний за призначенням.

Разом з тим, товар є неналежної якості, якщо містить істотні недоліки в розумінні п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» на момент придбання і цей недолік виник не в результаті експлуатації товару.

Зі змісту звітів та квитанцій про ремонти вбачається, що характер ремонту був різний, відбувалася заміна різних елементів пристрою, що у свою чергу, дає підстави дійти висновку про відсутність однакових несправностей товару, які виникали під час його експлуатації. Тому позивач скористався своїм правом щодо оплатного усунення недоліків та на його звернення недоліки були усунуті, при цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності в товарі істотного недоліку.

Між тим, для віднесення виявленого недоліку до числа істотних цей недолік обов`язково повинен: робити неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, бути таким, що виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявлятися знову з незалежних від споживача причин, та має бути наділений хоча б однією з ознак, передбачених підпунктами «а» - «в» п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, позивачем не доведено, що дефекти ноутбука, які були усуненні сервісним центром, є істотним недоліком товару та робить неможливим чи недопустимим використання його за призначенням і виникли з вини виконавця робіт.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то за п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму від 25.05.2001 року № 5, від 27.02.2009 року № 1) надано роз`яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Тобто, диспозицією зазначеної правової норми чітко визначено, що підставами для відшкодування шкоди є деліктна поведінка однієї особи по відношенню до іншої, факт настання такої шкоди, як юридичний наслідок, причинний зв`язкою між деліктною поведінкою особи та фактом настання матеріальної шкоди, а також вина завдавача шкоди.

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Захист прав споживачів передбачений Законом України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч.ч. 1, 2 ст. 22).

Так, спірна ситуація регулюється положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки споживачем послуг в даному випадку є фізична особа, яка придбала продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, і стороною відповідача належними доказами цієї обставини спростовано не було.

Разом з тим, право, на яке посилається сторона позивача та яке передбачене п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, що реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону може бути реалізовано в разі, якщо продукція з недоліком завдала шкоди життю, здоров`ю або майну потерпілого.

Статтями 5, 6 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції», передбачено, що продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема, пов`язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію. Потерпілий повинен довести наявність шкоди, наявність дефекту в продукції, наявність причино-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою.

Проте, позивачем по справі не надано суду доказів, які б підтвердили наявність дефекту товару, який не відповідає рівню безпеки у розумінні Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції», а саме що товар мав дефект та не відповідав рівню безпеки життя або здоров`я, на яку споживач мав право розраховувати.

Водночас, за змістом положень ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Виробник (виконавець) зобов`язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені § 3 глави 82 ЦК України, зокрема, ч. 2 ст. 1210 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди, в тому числі, у тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача.

Втім, позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу в підтвердження завдання шкоди майну потерпілого, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Вищевикладене підтверджує необґрунтованість заявлених вимог, оскільки позивачем був невірно обраний спосіб захисту, а суд, хоча і зобов`язаний надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, алев даному випадку не має можливості застосувати відповідну норму права, що регулює спір сторін, що призведе до зміни предмета позову та обраного позивачем способу захисту, т.я. не може обрати на свій розсуд підстави позову та самостійно сформулювати відповідні вимоги, тому заявлені стороною позивача позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 23, 205, 207, 611, 865,872 , 1167,1210 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції», ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф1 ПРОДАКШН» (м. Київ, бул. В. Гавела, буд. 8, кори. 12, код ЄДРПОУ 39124806) про захист прав споживача відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляцій скаргу подано не було.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: