Рішення № 100207373, 08.10.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/270/21

Провадження № 2-др/168/1/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

08 жовтня 2021 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

секретаря судових засідань - Сулеви Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Філіпович-Силки Тетяни Юріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Старовижівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 03 серпня 2021 року задоволено повністю позовні вимоги ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Старовижівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. від 29 січня 2020 року №9708 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 59 441,90 грн. Стягнуто з ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» в користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 1362,00 грн.

28 вересня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Філіпович-Силка Т.Ю. подала до Старовижівського районного суду Волинської області заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільній справі. Крім цього просила поновити пропущений строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28 вересня 2021 року справу передано до розгляду судді Малюті А.В. після закінчення повноважень головуючого по справі- судді Назарука О.В.

Ухвалою судді Старовижівського районного суду А.В.Малюти від 29 вересня 2021 року поновлено представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Філіпович-Силці Т.Ю. строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу. Призначено судове засідання на 10 год. 30 хв. 08 жовтня 2021 року.

Сторони в судове засідання сторони не з`явилися. Про причини неявки не повідомили. Про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Тому в силу норм частини 4 статті 270 ЦПК України суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності сторін та інших учасників справи.

За таких обставин, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 03 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. від 29 січня 2020 року №9708 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 59441,90 грн. Стягнуто з ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» в користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 1362,00 грн.

Повний текст рішення позивач ОСОБА_1 отримав 21 вересня 2021 року. Що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи (а.с.99).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження своїх вимог представником позивача додано Договір 41/04-21 про надання професійної правничої допомоги від 02 квітня 2021 року, укладений між адвокатами Філіповичем В.Є., Філіпович-Силкою Т.Ю. та Кліщуком П.П., квитанцію до прибуткового касового ордера 341 від 02 квітня 2021 року на суму 5 600,00 грн. та акт прийняття-передачі наданих послуг/професійної правничої допомоги від 22 вересня 2021 року на суму 5 600,00 грн.

За своїм змістом додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Питання про розподіл судових витрат вирішується судом одночасно з ухваленням рішення суду. У мотивувальній частині рішення суд повинен визначити склад цих витрат та як вони розподіляються між сторонами. У резолютивній частині рішення зазначається хто і на чию користь сплачує ці витрати. В позовній заяві представником позивача-адвокатом В.Є.Філіповичем ставилась вимога про стягнення із ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» витрат на професійну правничу допомогу у роз мірі 5 600,00 грн.

Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним. Тому заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат підлягає задоволенню в сумі 5 600,00 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 247, 259-261 ,270, 354 ЦПК України,

суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Філіпович-Силки Тетяни Юріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Старовижівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» в користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 600,00 (п`ять тисяч шістсот) гривень

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.В.Малюта