Ухвала суду № 100206049, 07.10.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2951/21

Номер провадження 2/585/1078/21

У Х В А Л А

07 жовтня 2021 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Вивчивши матеріали позову, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Частиною 1 ст. 29 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

В позові, який поданий, позивач зазначає адресу свого проживання: АДРЕСА_1 , однак до заяви не долучила будь-яких доказів її фактичного проживання за вказаною адресою, у копії паспорта ОСОБА_1 відмітка про місце проживання зареєстрована 03.04.1989 року, при цьому, місце проживання особи повинно бути доведено належними доказами, станом на дату подачі позову до суду. Місце проживання чи перебування фізичної особи повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Враховуючи викладене, позивачу слід подати на адресу суду підтвердження про те, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане вище необхідно для правильного визначення підсудності справи.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлений на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року 2270 грн.

Подана позовна заява містить такі вимоги майнового характеру: 1) стягнення належної, але невиплаченої заробітної плати; 2) відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто законом звільнено від сплати судового збору позивачів з такими вимогами: 1) про стягнення заробітної плати; 2) поновлення на роботі.

Отже, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» вимога про відшкодування моральної шкоди не входить до переліку зазначених заяв, з яких судовий збір не справляється, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908 грн., або уточнити позовну заяву, шляхом виключення такої вимоги.

З реквізитами для сплати судового збору можна ознайомитись за посиланням: https://rmm.su.court.gov.ua/sud1815/gromadyanam/sudovyy_zbir/

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку, що позов ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання нею копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 175,177,185,315-318,335,337 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що інакше позов буде вважатися неподаним та повернутим.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Роменського міськрайонного суду Г. О. Цвєлодуб