Рішення № 100204084, 17.06.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/14685/20

н/п 2/953/586/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шаренко С.Л.,

при секретарі - Вареник К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник позивача ТзОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 94081979000 від 10.10.2017 в розмірі 305 333,66 грн. та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 4580,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.10.2017 між відповідачем та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений кредитний договір № 94081979000, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» надав відповідачу грошові кошти (кредит): для особистих потреб в сумі – 149 000,00 грн., в сумі 149, 15 грн. на оплату страхового платежу відповідно до умов договору добровільного страхування, в сумі 0,00 грн. на плату разової комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні кредиту. Кредит повинен бути повернутий не пізніше 10.10.1022. ПАТ «УкрСиббанк» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу суму грошових коштів зазначену в її заяві на особисті потреби , тоді як відповідач не виконав умов кредитного договору, не сплачував заборгованість шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до графіка, зазначеного у додатку № 1 до кредитного договору. Відповідно до п. 3.7. кредитного договору ануїтетний платіж повинен сплачуватися щомісячно до 10 числа (включно) кожного місяця, а п. 3.8. визначено, що процентна ставка встановлюється в розмірі 73 % річних.

24.06.2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 140 від 24.06.2019. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги кредитним договором № 94081979000 від 10.10.2017 року, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем. Станом на 28.08.2020 року , відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 140 від 24.06.2020 заборгованість відповідача перед ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» від 10 жовтня 2017 року складає 305 333,66 грн. де з них: прострочена заборгованість за основним боргом становить 147 956,75 грн., прострочена заборгованість за відсотками становить 157 386,91 грн.

Відповідач зобов`язання по сплаті процентів та внесенні чергових частин кредитних коштів не виконував, чим порушив умови кредитного договору.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, позивачем була направлена 20.07.2020 за вих. № 18871946 письмова претензія про погашення заборгованості. Дана вимога відповідачем була проігнорована, в результаті чого заборгованість не була погашена. Таким чином, оскільки заборгованість за кредитним договором станом на 28.08.2020 становить 305 333,66 грн. та відповідач у добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання за цим договором, позивач, як правонаступник кредитодавця звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Лисенко А.О. надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, оскільки наявний сплив строків позовної давності по кожному платежу за кредитним договором, право позивача нараховувати відсотки припинено з дати направлення первісним кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором та до позовної заяви не додано розрахунок заборгованості, а тому неможливо встановити з чого саме складається сума позовних вимог.

В січні 2021 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в кому зазначив що не погоджується з твердженням представника позивача щодо спливу строків позовної давності, оскільки кредит повинен бути повернутий до 10.10.2022 року, кредитний договір відповідач уклав 10.10.2017, а згідно графіку платежів, викладеного у додатку 1, перший платіж мав бути здійснений 10.11.2017. Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором була подана 28.08.2020 року, тому строк позовної давності ні за кредитним договором, ні щодо кожного окремого платежу згідно графіку платежів додатку № 1 до договору, пропущено не було. З приводу тверджень представника відповідача, що первісний кредитор, правонаступником якого є позивач, вже надсилав відповідачеві досудову вимогу, після чого 07.05.2018 звернувся до постійно діючого Третейського суду при торгово-промисловій палаті України , чим в односторонньому порядку змінив строк дії кредитного договору, представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови та строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.03.2018 у справі № 14-10цс18 та від 04.07.2018 року у справі № 14-154цс18, від 31.10.2018 року у справі № 14-318цс18. Однак, представник позивача зазначив, що в матеріалах справи підтверджуючих документів, що засвідчують факт ухвалення рішення Третейським судом, щодо стягнення заборгованості, відсутні. Таким чином, представник позивача зазначає, що позивачем стягується заборгованість, яка має безспірний характер, тобто тіло і відсотки, які після відступлення права вимоги за кредитним договором ним не нараховувалися, що підтверджується витягом з реєстру боргових зобов`язань до Договору відступлення права вимоги.

Стосовно тверджень представника відповідача, що позивач не надає один із основних доказів правомірності позовних вимог, розрахунок заборгованості, представник позивача зазначає, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано витяг з реєстру боржників за договором факторингу №140 від 24.06.2020, відповідно до якого заборгованість відповідача перед ТзОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» від 10.10.2017 складає 305 333,66 грн., де з них прострочена заборгованість за основним боргом становить 147 946,75 грн., прострочена заборгованість за відсотками становить 157 386,91 грн. Саме така сума боргу була нарахована попереднім кредитором та після відступлення права вимоги інших додаткових штрафів чи відсотків позивачем не нараховувалося. Таким чином, представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

В червні 2021 року представник відповідача – адвокат Орленко О.А. надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву в якому зазначив, що заперечує проти відповіді на відзив на позовну заяву в повному обсязі, оскільки наявний сплив строків позовної давності по кожному платежу за кредитним договором, право нараховувати відсотки було припинено з дати направлення первісним кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, крім того, позивачем не додано до позовної заяви та до відповіді на відзив розрахунку заборгованості, а тому не можливо встановити з чого саме складається сума позовних вимог.

В судове засідання представник позивача ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» не з`явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу за відсутністю представника позивача, позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, довірив представляти свої інтереси адвокату Лисенко А.О.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав викладений у відзиві на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представника відповідача, приходить до наступного.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 10 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» був укладений кредитний договір № 94081979000, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) для особистих потреб в розмірі 149 000,00 грн., а також 149,15 грн. - на оплату страхового платежу відповідно до умов договору добровільного страхування. (а.с. 6-7).

Згідно з пунктом 3.5 договору про надання споживчого кредиту № 94081979000 позичальник зобов`язаний повернути кредит , плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до графіка, що викладений у додатку 1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 10.10.2022 року.

Сторони кредитного договору узгодили графік погашення заборгованості та виклали його в додатку № 1 до кредитного договору про надання споживчого кредиту.

24.06.2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу № 140, відповідно до умов якого до ТОВ ФК «Кредит Капітал» перейшли права вимоги за договором про споживчий кредит № 94081979000 від 10.10.2017 року (а.с.12-14).

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 140 від 24.06.2019 наданого товариством, становить 351 738 грн 68 коп., яка складається із: 147 946 грн 75 коп.- заборгованості за основним боргом, 157 386 грн. 91 коп. - заборгованості за відсотками, 46 405 грн 02 коп. - заборгованість за комісіями. (а.с. 14).

З матеріалів справи також вбачається, що 24.06.2019, що ОСОБА_1 направлено повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором та повідомлення-вимога про повернення кредитних коштів новому кредитору, однак відомостей про отримання боржником вказаних повідомлень матеріали справи не містять.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України)

Згідно із статтями 525 та 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається із тексту позовної заяви позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 94081979000 від 10.10.2017 на його користь заборгованість в розмірі 305 33,66 грн., яка складається з : 147 946,75 грн. прострочена заборгованість за основним боргом, 157 386,91 грн. – прострочена заборгованість за відсотками.

Разом з тим, позивачем не надано суду деталізований розрахунок заборгованості за тілом кредиту та за відсотками, які підлягають нарахуванню за користування грошовими коштами, а також відсутні відомості останнього платежу відповідачем.

Крім того, відповідно до наданого представником позивача рішення постійно діючого третейського суду при торгово-промисловій палаті України від 21.06.2018 року у справі № 44/2018/19.0-7.4 вбачається, що 21.06.2018 року задоволенні позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та стягнуто з останнього на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за договором № 94081979000 від 10.10.2017 про надання споживчого кредиту , 147 947,66 грн. заборгованість за простроченим кредитом; 26 847,24 грн. заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом, 7 609,17 грн. заборгованість за комісією; 8,00 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 646,31 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 176,88 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії та 1 832, 35 грн. витрати хі сплати третейського збору, що разом складає 185 067,61 грн.

Відомостей про те, що рішення постійно діючого третейського суду скасовано судом загальної юрисдикції матеріали цивільної справи не містять, також відповідно до договору факторингу укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал», до правонаступника переходить лише право вимоги за договором споживчого кредиту № 91081979000, та він не є правонаступником у відносинах пов`язаних з виконанням рішення суду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши та оцінивши зібрані по справі докази, враховуючи те, що в ході судового розгляду встановлено, що рішенням постійно діючого третейського суду при торгово-промисловій палаті України вже стягнуто 147 947,66 грн. заборгованості за простроченим кредитом та відсотки в розмірі 26 847,24 грн., враховуючи також те, що позивачем не надано розрахунку заборгованості, який містять інформації про нарахування саме такої суми, її складових, даних про внесення відповідачем платежів та строку розрахунку заборгованості, а реєстр боржників до договору факторингу є фактично відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру заборгованості., суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню,

Керуючись статтями 11, 16, 22, 23 ЦК України, статей 12, 13, 17, 19, 76-81, 83, 89, 141, 235, 258-259, 263-268, 352 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №94081979000 від 10.10.2017 в розмірі 305 333,66 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя: С.Л. Шаренко