Ухвала суду № 100202490, 04.10.2021, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1335/20

Провадження № 4-с/536/7/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Даніліної Ж.О., за участі секретаря Таран І.О., представника Кременчуцького ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Маліннікова М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кременчук скаргу ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Файт Іванни Володимирівни,

УСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 звернулась до Кременчуцького районного суду Полтавської області зі скаргою, де просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 66138601 від 20 липня 2021 року державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Файт І.В.

Свою скаргу ОСОБА_1 обгрунтувала тим, що на виконанні Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа № 536/1335/20, виданого 14 липня 2021 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у спілкуванні з онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення графіку зустрічей з його бабою ОСОБА_2 кожного понеділка з 10.00 години до 14.30 години у присутності будь-кого з батьків з урахуванням розпорядку дня дитини, стану дитини, кожної неділі з 10.00 години до 13.30 години у присутності будь-кого з батьків, з урахуванням розпорядку дня дитини, стану дитини.

Виконавчий лист було пред`явлено стягувачкою до примусового виконання 20 липня 2021 року, при цьому, нею не було наведено жодного обгрунтування про те, що рішення суду не виконується і є необхідність у примусовому його виконанні. Того ж дня державним виконавцем Файт І.В. було відкрито виконавче провадження № 66138601. Як зазначає скаржник, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів. За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Однак, як зазначає скаржниця, всупереч вимогам закону у оскаржуваній постанові не зазначено про необхідність виконання рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною, що є, на думку скаржниці, порушенням вимог закону.

Також, скаржниця вказала, що до відкриття виконавчого провадження вона виконувала рішення суду та не перешкоджала стягувачу бачитися з онуком, проте з врахуванням стану здоров`я дитини, про що надавала пояснення виконавцю.

На переконання скаржниці, оскаржувана постанова державного виконавця винесена з порушенням пункту 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки вона не містить мотивів у частині невиконання рішення суду. Окрім того, у рамках цього ж виконавчого провадження 22 липня 2021 року начальником відділу ДВС було винесено постанову про утворення виконавчої групи з мотивуванням, що наявні обставини, які ускладнюють виконання даного виконавчого документа, є необхідність у застосуванні фото- та відеофіксації під час вчинення виконавчих дій. При винесенні такої постанови начальник органу державної виконавчої служби керувався положеннями статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», хоча у переліку обставин, які можуть утруднити виконання рішення суду, які наведені у частині 1 статті 25 вказаного Закону не міститься таких підстав, які зазначені у постанові керівника органу ДВС, тому така постанова, на думку скаржника, також є незаконною.

09 серпня 2021 року на адресу Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшов відзив Кременчуцького відділу ДВС у Кременчуцькому районі на скаргу ОСОБА_1 , згідно якого представник суб`єкта оскарження просить суд відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на наступне. Так, посилання скаржниці на відсутність зазначення у оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження не відповідають дійсності, оскільки згідно тексту постанови, яка оскаржується, боржнику було зазначено про необхідність виконувати судове рішення самим фактом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та доведено до відому резолютивну частину рішення суду, із зазначенням порядку його виконання.

Також у відзиві представник суб`єкта оскарження вказав, що твердження скаржника про те, що рішення суду нею виконувалось та перешкоди стягувачу у побаченні з дитиною не чинились, та надання відповідних пояснень з приводу цього державному виконавцеві не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки такі пояснення надавались вже під час примусового виконання рішення суду за заявою стягувача, причому такого рішення, яке підлягає негайному виконанню.

Окрім того, як на думку представника відділу ДВС оскаржувана постанова містить усі обов`язкові реквізити, як це передбачено пунктом 7 розділу Інструкції з примусового виконання рішень. Також вказав, що державний виконавець не має ані права ані обов`язку щодо перевірки мотивів у частині невиконання рішення суду та перевірки фактичних обставин справи, оскільки виконання рішення суду здійснювалось, як зазначає боржник, ще до відкриття виконавчого провадження, а при відкритті виконавчого провадження державний виконавець керується виключно положеннями статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Стосовно безпідставності постанови начальника відділу ДВС від 22 липня 2021 року про створення виконавчої групи, представник суб`єкта оскарження вказав, що зазначена постанова, як на його думку, жодним чином не стосується оскаржуваної у даному провадженні постанови про відкриття виконавчого провадження. Також вказав, що існує очевидна складність при проведенні виконавчих дій із застосуванням фото- та відеозйомки однією людиною. Крім того, створення виконавчої групи забезпечується належне виконання рішення у випадках виконання рішень про побачення з дитиною у тому числі у вихідні дні, окрім того можуть бути наявні об`єктивні обставини такі к хвороба одного з державних виконавців, тому виконання судового рішення може забезпечити інший учасник виконавчої групи. Аргументи скаржника, як вважає представник відділу ДВС, щодо добровільного виконання рішення суду, також не є підставою визнання постанови про відкриття виконавчого провадження незаконною, оскільки вони самі по собі суперечать діям стягувача, який звертається до органу державної виконавчої служби задля забезпечення примусового виконання судового рішення.

Скаржниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Самойленко М.О. були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явились, направивши на адресу суду клопотання де підтримали скаргу з мотивів і підстав у ній наведених, просили справу розглянути без їх участі. Також просили суд при винесенні судового рішення за скаргою врахувати той факт, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 серпня 2021 року було відкрито апеляційне провадження по цій справі, а отже судове рішення не набрало законної сили та підстав відкривати виконавче провадження станом на сьогоднішній день немає.

Представник Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Малінніков М.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги ОСОБА_1 з підстав, зазначених у відзиві на скаргу, просив відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Зацікавлена особа – стягувач за виконавчим провадженням ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується її власноручною розпискою у матеріалах справи.

Згідно частини 2 статті 450 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вислухавши представника Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Маліннікова М.В., дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

20 липня 2021 року державним виконавцем Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Файт І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66138601 з примусового виконання виконавчого листа № 536/1335/20, виданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у спілкуванні з онуком – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення графіку зустрічей з його бабою ОСОБА_2 наступним чином: кожного понеділка з 10.00 години до 14.30 години у присутності будь-кого з батьків, з урахуванням розпорядку дитини, стану дитини – кожної неділі з 10.00 години до 13.30 години у присутності будь-кого з батьків з урахуванням розпорядку дитини, стану дитини.

22 липня 2021 року начальником Кременчуцького відділу державної виконавчої служби Дусмурадовою Л.Ю. було винесено постанову про утворення виконавчої групи у виконавчому провадженні № 66138601.

Як вбачається з актів державного виконавця від 25 липня 2021 року та від 26 липня 2021 року відбулися побачення бабусі ОСОБА_2 з онуком за адресою: АДРЕСА_1 .

29 липня 2021 року державним виконавцем Файт І.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 66138601 у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення за виконавчим листом № 536/1335/20, який видано 14 липня 2021 року.

Як пояснив в судовому засіданні представник відділу ДВС, після завершення виконавчого провадження, стягувач ОСОБА_2 звернулась до державної виконавчої служби із заявою у порядку частини 6 статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» із заявою про відновлення виконавчого провадження, наразі виконавче провадження зупинено у зв`язку з оскарженням в апеляційному порядку рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий документ.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частини 1 статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Отже, як достовірно встановлено в судовому засіданні, оскаржувана постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідно до закону та у межах повноважень державного виконавця та на підставі належним чином оформленого виконавчого документа.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у ч. 5 пункту 18 Постанови № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», якщо оскаржувані рішення було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Скаржницею ОСОБА_1 у її скарзі зазначено про невідповідність постанови державного виконавця формальним ознакам щодо реквізитів такої постанови як документа, однак не вказано у чому саме полягає порушення її прав та законних інтересів та які саме несприятливі наслідки для неї потягла така постанова.

Доводи скаржника щодо необгрунтованості постанови начальника відділу Державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі від 22 липня 2021 року про утворення виконавчої групи, суд відхиляє з тих підстав, що така постанова не відноситься до предмета оскарження у даній справі, оскільки таким предметом є виключно постанова про відкриття виконавчого провадження.

Щодо посилання скаржниці та її представника на факт відкриття апеляційного провадження з перегляду рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ та винесено державним виконавцем оскаржувану постанову, то суд зауважує, що апеляційне оскарження рішення не є підставою для скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а є виключно підставою для зупинення виконавчого провадження у порядку ч. 1 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», і вимоги вказаних положень Закону, як встановлено в судовому засіданні, державним виконавцем дотримані, на даний час виконавче провадження зупинено.

Враховуючи викладене, а також те, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження була прийнята відповідно до закону, у межах повноважень державного виконавця і в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт порушення права чи свободи заявника, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 261, 447, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Файт Іванни Володимирівни, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 08 жовтня 2021 року.

СуддяЖ. О. Даніліна