Рішення № 100202209, 07.10.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2137/21

Провадження №2/283/673/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2021 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Міхненко Сергій Сергійович, до Малинської міської ради про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю не менш, як п`ять років на час відкриття спадщини, та визнання права власності на земельну ділянку, в обґрунтування якої зазначив, що матір`ю позивача є ОСОБА_2 . 24.05.1957 року між матір`ю позивача та ОСОБА_3 укладено шлюб. На ім`я ОСОБА_3 був виданий Державний акт на право власності на земельні ділянки серії ЯА №114951 (кадастрові номери 1823484800:09:000:0140 та 1823484800:11:000:0448) загальною площею 2,2874 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки - ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер вітчим – ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася із заявою до державного нотаріуса Малинської державної нотаріальної контори, однак нотаріус постановою від 13.04.2020 відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не встановлено родинні відносини між позивачем та померлим ОСОБА_3 , а також відсутній правовстановлюючий документ.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 16.08.2021 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження, призначено підготовче судове засідання на 15 годину 07.10.2021.

07.10.2021 представник позивача подав до суду клопотання про те, що позов підтримує та просить його задовольнити, розглядати справу без його участі та позивача.

07.10.2021 до суду надійшов лист від представника відповідача, яким він повідомив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України розглядає справу у підготовчому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд вважає, що відповідач листом № 2474/03-12 від 07.10.2021 визнав позовні вимоги.

Встановлені судом обставини.

Згідно з рішенням Ірпінського міського народного суду Київської області від 05.07.1986 року матір`ю позивачки є ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_4 ) (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 24.05.1957 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено шлюб (а.с.12).

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , що видане виконкомом Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області, засвідчується, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , що видане виконавчим комітетом Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області, засвідчується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).

Як вбачається з листа Відділу у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №29-6-0.18-412/174-21 від 02.06.2021, відповідно до інформації, яка міститься в Книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб на ім`я ОСОБА_3 на території Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №114951 (кадастрові номери 1823484800:09:000:0140 та 1823484800:11:000:0448), який зареєстрований за №010521400503 від 13.08.2005 року на загальну площу 2,2874 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 15).

Згідно з довідкою №175 від 13.07.2020 року, виданою виконавчим комітетом Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області, виданою ОСОБА_1 , 1950 р.н., про те, що вона доглядала вітчима ОСОБА_3 , 1927 р.н. до дня його смерті, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та похоронила його за власний рахунок (а.с.16).

Показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується, що ОСОБА_1 , починаючи з 1999 року постійно проживала разом із своєю матір`ю та вітчимом, ОСОБА_3 , до дня смерті матері, та надалі проживала однією сім`єю з вітчимом, до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 , вели разом господарство (а.с.17-19).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Малинської державної нотаріальної контори Ходаківської Л.В., від 13.04.2020 № 02-31/998 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не встановлено родинні відносини між позивачем та померлим ОСОБА_3 , а також відсутній правовстановлюючий документ (а.с.20).

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом.

Між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка фактично проживала з спадкодавцем на час відкриття спадщини однією сім`єю з 1999 року, тобто понад 5 років до дня відкриття спадщини.

Встановлення даного факту має юридичне значення, тому що від нього залежить право позивачки на отримання спадщини. Визнання даного факту не суперечить правам та інтересам третіх осіб.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Земельного кодексу України (в редакції станом на 11.01.2005) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що спадкодавцеві, ОСОБА_3 належала на праві власності земельна ділянка, що знаходиться на території Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області, однак правовстановлюючий документ втрачено; позивач є спадкоємцем четвертої черги померлого ОСОБА_3 , інших спадкоємців немає, тобто, позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду, не підлягає стягненню з відповідача, оскільки позивач згоден нести судові витрати самостійно.

Керуючись ст.ст. 12, 23, 76, 81, 141, 200, 258, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , проживала разом зі своїм вітчимом – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю в період з 1999 року до часу відкриття спадщини – ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право приватної власності на спадкове майно:

на земельні ділянки загальною площею 2,2874 га, кадастрові номери 1823484800:09:000:0140 та 1823484800:11:000:0448, що знаходяться на території Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області та належали ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності серії ЯА №114951, який зареєстрований в реєстрі 13.08.2005 за № 010521400503.

Судові витрати вважати фактично понесеними.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 07.10.2021.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Малинська міська рада Житомирської області, код ЄДРПОУ 26556344, юридична адреса: Житомирська область, м. Малин, площа Соборна,6А, 11601.

Суддя В. М. Хомич