Рішення № 100202019, 21.09.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1246/21

Провадження № 2/314/760/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2021 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу № 314/1246/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Центр надання адміністративних послуг Павлівської сільської ради, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Центр надання адміністративних послуг Павлівської сільської ради, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що на праві спільної сумісної власності є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 20.12.2012 серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Солонянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2259 від 04.01.2013. Згідно довідки № 80, виданої 12.03.2021 Солоненським старостинським округом Павлівської сільської ради, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на теперішній час не проживає. Позивачка стверджує, що відповідач не є її родичом, добровільно зніматися з реєстрації наміру не має, посилаючись на зайнятість, тому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у вказаній квартирі.

Ухвалою суду від 13.07.2021 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, через канцелярію Вільнянського районного суду Запорізької області подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить розглянути справу без її участі, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

За таких підстав, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивачці та її малолітньому сину ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 20.12.2012 серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Солонянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2259 від 04.01.2013.

Згідно довідки № 80, виданої 12.03.2021 Солоненським старостинським округом Павлівської сільської ради, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на теперішній час не проживає.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до Закону України за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також закріплено в ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.

Гарантуючи захист права власності, закон надає право власнику вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з правом володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Як передбачено вимогами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом із ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час, що кореспондується із правовою позицією, висловленою 16.11.2016 Верховним Судом України у постанові № 6-709цс16.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до беззаперечного висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню, оскільки реєстрація відповідача в у спірному житловому приміщенні не відповідає волевиявленню позивачки і позбавляє останню повною мірою реалізувати право на володіння, користування та розпорядження своєю власністю.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Центр надання адміністративних послуг Павлівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04353285, адреса місця знаходження: 70005, Запорізька область, Запорізький район, с. Павлівське, вул. Залізнична, 28), про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, які починають відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду -якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія Миколаївна Свідунович

21.09.2021