Вирок № 100200654, 06.10.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/4869/21

Провадження №1-кп/712/534/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді – Гоменюк О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Акатової Ю.А.,

прокурора – Мокієнко А.І.,

представника потерпілого – Антонюк І.А.,

цивільного позивача – ОСОБА_1 ,

захисника – Москаленка Є.В.,

обвинуваченої – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021250310000573 від 02.03.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, немаючої на утриманні дітей, працюючої консультантом ПрАТ «Вентиляційні системи», зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2021 близько 19 год. 15 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Seat Ibiza, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись в м. Черкаси по вул. Пушкіна, зі сторони вул. Надпільна, в напрямку вул. Гоголя, на нерегульованому перехресті з вул. Благовісна, проявила неуважність та порушила вимоги:

- п. 2.3.б) Правил дорожнього руху, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 16.11. Правил дорожнього руху, згідно з яким на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

- вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», згідно з яким водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8. - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

Під час руху ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Seat Ibiza, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись в м. Черкаси по вул. Пушкіна, зі сторони вул. Надпільна, в напрямку вул. Гоголя, будучи заздалегідь проінформованою про наближення до нерегульованого перехрестя, що позначене дорожнім знаком 2.1. «Дати порогу» з вул. Благовісна, поблизу будинку №137, що по вул. Благовісна, проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувала на її зміну, не зупинила керований нею автомобіль Seat Ibiza, д.н.з. НОМЕР_1 , а продовжила рух на перехрестя та допустила зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі вул. Благовісна зі сторони вул. Михайла Грушевського в напрямку вул. Івана Франка.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №02-01/202 від 19.03.2021, отримав тілесні ушкодження: травма лівого колінного суглобу з розривами менісків та зв`язки суглобу, саднами м`яких тканин суглобу, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; садна м`яких тканин правого колінного суглобу, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Спричинення потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості знаходиться в причинному зв`язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №СТ/30Е-21 від 16.04.2021, з порушенням водієм автомобіля Seat Ibiza, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 пункту 16.11. та вимог дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_2 вину в пред`явленому їй обвинуваченні визнала в повному обсязі та пояснила, що 20.02.2021 рухалась на автомобілі Seat Ibiza, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Пушкіна, зі сторони вул. Надпільна, в напрямку вул. Гоголя. ОСОБА_2 вказала, що допустила неуважність, виїхала на головну дорогу – вул. Благовісна, не надавши перевагу в русі автомобілю ВАЗ 2101, що рухався на ній. ОСОБА_2 вказала, що визнає всі обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони зазначені в обвинувальному акті; розкаюється у вчиненому та просить вибачення у потерпілих. Обвинувачена просила при призначенні додаткового покарання визначити мінімальний строк позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки нині у неї є нагальна потреба у використанні автомобіля, щоб возити батька в онкологічний диспансер.

Цивільний позов потерпілого та цивільного позивача не визнала, вказавши що за страховим полісом відшкодування моральної та матеріальної шкоди зобов`язана здійснити страхова компанія в межах достатньої суми страхового відшкодування.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що разом зі своєю сім`єю (дружиною та сином) рухався на автомобілі ВАЗ 2101 по головній дорозі вул. Благовісна. На перехресті з вул. Пушкіна відбулося зіткнення з автомобілем Seat Ibiza, який не надав їм перевагу в русі. ОСОБА_3 вказав, що внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді травми лівого коліна з розривами менісків та зв`язки суглобу, саднами м`яких тканин правого колінного суглобу; пройшов курс лікування, і нині потребує реабілітації для відновлення роботи суглобів. Внаслідок ДТП вся сім`я отримала нервове потрясіння; син став тривожним, плаксивим, з дитиною працює психолог, у дружини з`явилися головні болі. Через отриману травму ОСОБА_3 тимчасово втратив заробіток, були складнощі в утриманні сім`ї.

Цивільний позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що внаслідок ДТП їй завдано легкі тілесні ушкодження, а саме закрита травма голови зі струсом головного мозку, забитою раною лівої лобної скроні. Після дорожньо-транспортної пригоди вона проходила 10 днів стаціонарного лікування з травмою голови. В результаті пригоди у неї з`явилися головні болі, запаморочення. ОСОБА_1 має рубець на лобі, що естетично виглядає некрасиво для молодої жінки; втрачена чутливість вказаної ділянки на лобі. Вартість витрат, які мають бути понесені на реабілітацію ОСОБА_1 у вигляді лазерного видалення рубця з голови, згідно висновку від 31.05.2021 складає 16500,00 грн. Просить стягнути з обвинуваченої 30000,00 грн моральної шкоди, та 16500,00 грн матеріальної шкоди.

Крім повного визнання обвинуваченою своєї вини в вчиненні злочину, її вина доводиться наступними доказами:

- висновком експерта №СТ/30Е-21 від 16.04.2021згідно з яким у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди водій автомобіля Seat Ibiza, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повинна діяти у відповідності до вимог п.п. 16.11., 33.2. Правил дорожнього руху; водій автомобіль ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3. Правил дорожнього руху; водій автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Seat Ibiza, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди; дії водія ОСОБА_2 з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та виконання перешкод технічного характеру вона не мала;

- висновком судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_3 №02-01/202 від 19.03.2021, згідно з яким у ОСОБА_3 мали місце ушкодження: травма лівого колінного суглобу з розривами менісків та зв`язки суглобу, саднами м`яких тканин суглобу, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості; садна м`яких тканин правого колінного суглобу відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів;

- висновком судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_4 №02-01/201 від 19.03.2021, згідно з яким ОСОБА_4 був встановлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м`яких тканин в ділянці параорбітально і щоки з права. Вказані діагнози при оцінці ступеня тяжкості і тілесних ушкоджень, до уваги не приймається;

- висновком судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_1 №02-01/221 від 31.03.2021, згідно з яким у ОСОБА_1 мали місце ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, забитою раною лівої лобної ділянки, вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, тобто під час дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд керується положеннями ст.ст. 65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи вид та міру покарання суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд приймає до уваги, що скоєний злочин, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, та є необережним нетяжким злочином проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, суд не вбачає.

Суд враховує особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, тяжкими захворюваннями не страждає, працює консультантом ПрАТ «Вентиляційні системи», незаміжня, не має на утриманні дітей.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання в межах, установлених санкцією ч.1 ст.286 КК України, у виді обмеження волі та застосувати ст.75 КК України, звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та покладенням на неї обов`язків відповідно до ст.76 КК України.

Також, враховуючи характер порушень ОСОБА_2 Правил дорожнього руху та їх наслідки, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в межах, встановлених для даного виду покарання.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Щодо цивільних позовів у кримінальному провадженні, суд зазначає таке.

До початку судового розгляду потерпілим ОСОБА_3 та цивільним позивачем ОСОБА_1 були заявлені цивільні позови, в яких вони просять: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну (немайнову) шкоду, завдану в результаті вчинення кримінального правопорушення в розмірі 30000,00 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 14784,00 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду, завдану в результаті вчинення кримінального правопорушення в розмірі 30000,00 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 16500,00 грн. Вартість лікування ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , та їх сина ОСОБА_5 відповідно до наданих чеків складає 11034,00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав травму лівого колінного суглобу з розривами менісків та зв`язки суглобу, саднами м`яких тканин суглобу, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Орієнтовна вартість витрат, які мають бути понесені на реабілітацію ОСОБА_3 , згідно висновком від 04.06.2021 (фокусна ударно хвильова терапія 5 сеансів) складає 2250,00 грн.

Цивільному позивачу ОСОБА_1 завдано легкі тілесні ушкодження, а саме закрита травма голови зі струсом головного мозку, забитою раною лівої лобної скроні. Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 проходила 10 днів стаціонарного лікування з травмою голови. Внаслідок пригоди з`явилися головні болі, запаморочення. ОСОБА_1 має рубець на лобі, що естетично виглядає некрасиво для молодої жінки; втрачена чутливість вказаної ділянки на лобі. Вартість витрат, які мають бути понесені на реабілітацію ОСОБА_1 у вигляді лазерного видалення рубця з голови, згідно висновку від 31.05.2021 складає 16500,00 грн.

До цивільних позовів на підтвердження понесених витрат на лікування ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , та їх сина ОСОБА_5 долучено, зокрема, копії квитанцій та чеків на загальну суму 11034,00 грн; консультаційний висновок спеціаліста ТОВ «Ортопедікс - Плюс» від 04.06.2021 відносно ОСОБА_3 ; лист ФОП ОСОБА_6 від 31.05.2021, за яким загальна вартість послуг в салоні «Celebriti» з візуального видалення рубця на обличчі ОСОБА_1 становить 16500,00 грн.; інші медичні документи.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник не визнали цивільні позови, оскільки вважають, що такі вимоги слід пред`являти не до обвинуваченої, а до страхової компанії. Пояснили, що згідно наявного у справі полісу №АР/8904611, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта». Захисник вказав про необґрунтованість заявлених позовних вимог, та зазначив, що реальні підтверджені понесені матеріальні витрати мають стягуватися з належного відповідача - страхової компанії; саме страховик у межах страхових сум, зазначених в страховому полісі, зобов`язаний відшкодувати потерпілим заподіяну шкоду.

Судом встановлено, що на момент вчинення злочину цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Seat Ibiza ОСОБА_7 , яким керувала обвинувачена ОСОБА_2 , була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/8904611, який укладений на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до пункту 4 Полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю/здоров`ю 260000 грн, за шкоду, заподіяну майну 130000 грн, розмір франшизи 0,00 грн.

Вирішуючи цивільний позов, суд зазначає, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування..

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц та від 03.11.2018 у справі №760/15471/15-ц.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 №4 (частина 16 пункт 1).

Під час судового розгляду справи встановлено, що позивач не звертався до страховика з вимогами про відшкодування шкоди, завданої злочином; страхова компанія не здійснювала виплати потерпілому та цивільному позивачу. Відтак, суд позбавлений можливості визначити розмір шкоди, що підлягає стягнення зі страхувальника як різниця між фактичним розміром завданої шкоди в межах суми страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на пред`явлення цивільного позову до винуватця, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність, суд дійшов висновку про передчасність таких позовних вимог та відмову у задоволенні позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно із ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

В цивільних позовах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 просять стягнути з обвинуваченої на їх користь витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн кожний.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу до суду надано: акт виконаних робіт та наданих послуг від 20.08.2021 відносно ОСОБА_3 ; акт виконаних робіт та наданих послуг від 20.08.2021 відносно ОСОБА_1 ; Додаток до договору про надання правничої допомоги від 13.05.2021, укладений з ОСОБА_3 ; Додаток до договору про надання правничої допомоги від 15.06.2021, укладений з ОСОБА_1 ; оригінали квитанції до прибуткового касового ордеру №№1/21, 2/21, 3/21, 4/21 про сплату коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 10000,00 грн кожний.

З вказаних документів вбачаються, що адвокатом надано наступні послуги: вивчення документів та правових аналіз виниклих правовідносин – 3 години – 2400,00 грн; надання правової консультації з відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП – 2 години – 1600,00 грн; виготовлення та складання цивільного позову про відшкодування моральної та матеріальної шкоди – 5 годин – 4000,00 грн; участь в судових засідання та представництво інтересів потерпілого та цивільного позивача. Загальна сума витрат на правничу допомогу, надану потерпілому та цивільному позивачу складає 10000,00 грн кожному.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Виходячи із наданих доказів, суд вважає необґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, який, на переконання суду, не є співмірним із наданими адвокатом послугами, та суд дійшов висновку про стягнення з обвинуваченої на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. кожному.

В порядку ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченої необхідно стягнути на користь держави витрати на проведення експертизи №СТ/30Е-21 від 16.04.2021 в сумі 3432,20 грн.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2 не обирався та підстави його визначення на цьому етапі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 368-370, 374, 394 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1, 2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 процесуальні витрати на правову допомогу у сумі 7000 (сім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) гривні 20 копійок.

Речові докази:

- автомобіль Seat Ibiza, д.н.з. НОМЕР_3 , що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 – залишити за належністю ОСОБА_2 ;

- автомобіль ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 – залишити за належністю ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя О.Ю. Гоменюк