Ухвала суду № 10020030, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14.06.10№ 05-5- 11 / 6333 Суддя , розглянувши

позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Діадема"

до 1) Шевченківської районної у місті Києві ради, 2) Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентарізації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна"

про виділення в натурі частки з майна, припинення права спільної часткової власності, зобовязання вчинити дії та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Діадема” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про виділення в натурі частки співвласника зі спільної часткової власності; припинення права спільної часткової власності; зобов’язання скасувати державну реєстрацію права спільної часткової власності; визнання права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно; зобов’язання зареєструвати право власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно.

Відповідно до п. 37 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита” затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15 до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці.

Відповідно до положень вищевказаної Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита” з позовних заяв про визнання права власності на майно державне мито сплачується виходячи з вартості майна.

У поданій до Господарського суду міста Києва позовній заяві позивачем заявлені вимоги майнового характеру (визнання права власності) та чотири різні вимоги немайнового характеру (виділення в натурі частки співвласника; припинення права спільної часткової власності; зобов’язання скасувати державну реєстрацію; зобов’язання зареєструвати право власності).

Згідно п.п. “а” п.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв, майнового характеру що подаються до господарських судів, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із позовних заяв немайнового характеру, ставка державного мита становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.п. “б” п.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”).

У випадках об’єднання в позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито, згідно з п. 36 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15, підлягає сплаті як за ставками встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками встановленими для розгляду позовних заяв немайнового характеру.

Згідно Договору купівлі-продажу від 03.10.2002 вартість нежитлового приміщення площею 59,7 кв.м по вул. Мануїльського, 23, літ. А становить 63 293 грн.

Як вбачається з доданих до позовних матеріалів платіжних доручень № 481 та №482 від 03.06.2010 позивачем сплачено лише 483,02 грн. та 85,00 грн. державного мита, тобто позивачем оплачена лише одна вимога немайнового характеру та недоплачено мито вимоги майнового характеру.

Неподання доказів сплати державного мита є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 3-1 частини 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається обов’язок додати до позовної заяви докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258” внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів” (в редакції постанови Кабінету Міністрів України”від 14.04.2009 № 361).

Відповідно до вказаних змін, у господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу:

- для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита –за нульовою ставкою;

- для всіх інших позивачів –за ставкою 236 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 483 від 03.06.2010 позивачем сплачено 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, позивачем не надано суду доказів про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому розмірі.

Вказана обставина є підставою для повернення цієї позовної заяви на підставі п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Діадема” (04050, м. Київ, вул. П. Майбороди, 23, ідентифікаційний код 24377399) 568 (п’ятсот шістдесят вісім) грн. 02 коп. державного мита сплаченого згідно платіжних доручень № 481, 482 від 03.06.2010 та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що сплачені згідно платіжного доручення № 483 від 03.06.2010.

Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Суддя                                                                       Ю.М. Смирнова