Рішення № 10019992, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/22903.06.10 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Простягнення 10230,80 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Кендюх Т.В.

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»8622,47 грн. основного боргу, 1012,96 грн. пені, 466,39 грн. індексу інфляції, 128,98 грн. 3% річних, а всього 10230,80 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов укладеного між гр. Костенко Тетяною Петрівною та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" Договору добровільного страхування наземного транспорту № 300/02-00847 від 30 серпня 2007 року, ТДВ „Страхова компанія „Провіта" взяла на страхування майнові інтереси Страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом „MERCEDES BENZ ML350", державний реєстраційний № АА 72 72 ЕА.

11 лютого 2008 року в місті Києві на перехресті вулиць Дмитрівська та Олеся Гончара транспортному засобу „MERCEDES BENZ ML350", державний реєстраційний № АА 72 72 ЕА, який належить та яким керував Страхувальник було завдано механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу „OPEL VECTRA", державний реєстраційний № 073 74 КК, що належить та яким керував Михальчук Тарас Борисович.

За Довідкою ВДАІ Шевченківського району міста Києва про дорожньо-транспортну пригоду вих. № 400 від 21.02.2008 року, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Михальчук Т.Б. п. 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2008 року Михальчука Тараса Борисовича було визнано винним за скоєне правопорушення передбачене ст. 124 КпАП України у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто до адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 місяці.

12 лютого 2008 року до Позивача з Заявою звернувся Страхувальник щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору № 300/02-00847 від 30 серпня 2007 року.

На підставі Страхового акту № 02-848-08 від 28 лютого 2008 року та розрахунку суми страхового відшкодування, виходячи з Рахунку № 102 від 17 лютого 2008 року ФОП «Прох ЛАРИСА Іванівна»та Акту виконаних робіт СП «Автомобільний Дім Україна-Мерседес-Бенц»№ 208500720 від 26 лютого 2008 року, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь Страхувальника в розмірі 8 622 грн. 47 коп., що підтверджується Видатковим касовим ордером № 202 від 05 березня 2008 року.

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика (Позивача), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а саме до Михальчука Тараса Борисовича та за ст. 1191 Цивільного кодексу України "особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування... ".

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6706833 від 14.01.2008 року, цивільна відповідальність водія транспортного засобу „OPEL VECTRA ", державний реєстраційний № 073 74 КК, застрахована в ВАТ „Національна Акціонерна Страхова компанія „Оранта". Згідно Полісу, франшиза складає 0,00 грн.. Тому відповідальність за відшкодування витрат повністю несе ВАТ HACK „Оранта".

22 грудня 2008 року Відповідачу була направлена Претензія на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу вих. № 963/ю з документами, які передбачені ст. 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та перелічені в Додатках до Претензії, яку Відповідач отримав 23 грудня 2008 року, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 8622,47 грн., і тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 1012грн. 96коп. також підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 37.2. ст. 37 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня, що в даному випадку становить 1012грн. 96коп.

Крім того, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 128,98 грн. та 466,39 грн. індексу інфляції.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(02100, м. Київ, вул.. І.Дубового, 18, код ЄДРПОУ 31704186) 8622 грн. 47 коп. страхового відшкодування, 466 грн. 39 коп. індексу інфляції, 127 грн. 98 коп. 3% річних, 92 грн. 17 коп. державного мита та 212 грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко