Рішення № 100199554, 04.10.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2021 Справа №607/10763/21

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,

представника відповідача Кондрат Л. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАН № 4347056 від 13 червня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі – ГУНП в Тернопільській області) про скасування постанови серії ЕАН № 4347056 від 13 червня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 червня 2021 року працівниками поліції відносно нього винесена постанова про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Однак ОСОБА_1 стверджує, що він не проїжджав на заборонений сигнал світлофору, а завершував маневр, що дозволено ПДР України. Автомобіль знаходився в динаміці, а тому при швидкості 50 км/год. повний зупиночний шлях автомобіля складатиме 10–11 м., а також є визначений час реакції водія, 1–1,2 с. з моменту виникнення небезпеки і до початку сповільнення автомобіля, а тому в разі застосування екстреного гальмування повна зупинка автомобіля могла відбутись лише через 20–22 м., тобто на середині перехрестя або на краю дороги, а тому за цих обставин водій ОСОБА_2 правильно діяв при перетині перехрестя, так як жовтий сигнал світлофора загорівся коли він проїхав стоп–лінію, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

З підстав вищенаведених, ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4347056 стосовно нього за ч. 2 ст. 122 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 22 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕАН № 4347056 від 13 червня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 10 серпня 2021 року суд розглянув клопотання представника позивача, адвоката Рукавця О. В. та протокольною ухвалою замінив неналежного відповідача ГУ НП в Тернопільській області на Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП в Тернопільській області ДПП).

07 вересня 2021 року судом зареєстровано відзив УПП в Тернопільській області ДПП, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на те, що позивачу після зупинки роз`яснено причину зупинки та суть вчиненого ним адміністративного правопорушення, повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення та роз`яснено його права. Таким чином, позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу, тому жодним чином не був обмежений у своїх правах. На місці події водію було продемонстровано відеозапис з автомобільного реєстратора, на якому було зафіксовано факт адміністративного правопорушення позивача, що підтверджується відеозаписами з нагрудної камери поліцейського. Після розгляду справи позивача ознайомлено з змістом оскаржуваної постанови та запропоновано отримати копію постанови. Також представник відповідача покликається на п.п 2.3б та 2.3д ПДР, згідно яких на водія покладений обов`язок бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, а також не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі та водій транспортного засобу зобов`язаний своїми діями не створювати загрози безпеці дорожнього руху. У відповідності до пп "ґ" п. 8.7.3. ПДР вбачається, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися у місцях, визначених п. 8.10 цих Правил.

Представник відповідача вважає, що позивач не навів жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови, в той час, як докази, надані УПП в Тернопільській області ДПП є беззаперечними та допустимими.

Представник позивача, адвокат Рукавець О. В. в судове засідання не з`явився, однак був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, відтак його неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Представник відповідача УПП в Тернопільській області ДПП у судовому засідання щодо задоволення позову заперечила, підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4347056 від 13 червня 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що він 13 червня 2021 року о 15 год. 28 хв., керуючи автомобілем Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Тернополі по вул. Микулинецька 55 проїхав регульований пішохідний перехід на забороняючий сигнал світлофора (жовтий), чим порушив п. 8.7.3ґ ПДР.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати, а провадження у справі – закрити.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь–які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення) передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди .

Згідно п. 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення: ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

За правилами ст. 255 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь–які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23 жовтня 2019 року по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КпАП України.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь–які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується – повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Наданий представником відповідача до відзиву диск DVD-R не містить будь-яких фрагментів відеозаписів з нагрудного відео реєстратора поліцейського, а відтак він не є належним та допустимим доказом в обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Водночас, рішенням суду по справі № 607/10756/21 від 10 вересня 2021 року, яке стосується притягнення позивача до адміністративної відповідальності за непред`явлення працівнику поліції документів для перевірки, що мало місце після зупинки автомобіля ОСОБА_1 за обставин, які викладені в оскаржуваній постанові, встановлено, що відеозапис на з нагрудної відеокамери працівником поліції здійснювався. На 15:32:10 хвилині запису позивач викладає сумніви так як він не побачив на відео адміністративного правопорушення. Між ОСОБА_1 і працівниками поліції виник спір в ході якого позивач висловлює свої підозри щодо неправдивості і безпідставності обвинувачення його у адміністративному правопорушенні. Впродовж словесного спору, працівники поліції відмовляються повторно показати відео, і наполягають на пред`явленні документів, на що ОСОБА_1 погоджується, але наполягає на тому, щоб він зміг переконатись, що він дійсно вчинив правопорушення.

В силу ч. 4 ст. 78 КАС України суд вважає вищенаведені обставини, встановлені судовим рішенням, такими що не доказуються.

Відтак, у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото– та відеофіксації на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаного правопорушень, не надав. Тобто, судом не здобуто даних, які б вказували на вину ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові.

Представником УПП в Тернопільській області ДПП не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, які б слугували підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.

Тому, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано вимоги ст. 77 КАС України, не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 до УПП у Тернопільській області ДПП про визнання протиправною та скасування постанови є підставним та підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст. 9, 122, 247, 251, 258, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 72–77, 242, 244–246, 257, 271, 286 КАС України, Правил дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАН № 4347056 від 13 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 (п`ятсот десять) грн – скасувати, а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська