Вирок № 100198474, 06.10.2021, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.10.2021

Справа №497/537/2021

Провадження №1-кп/497/41/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2021 рокуБолградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Вачева Т.М.,

за участю: прокурора Булгара В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград кримінальне провадження №12020160000001243 від 02.11.2020 р. з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Березине Тарутинського району Одеської області, зі слів - середньою освітою, тимчасово офіційно непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,

- який обвинувачується за ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2020року о 08:05 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 з причіпом «Лідер», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , та рухаючись за межами міста асфальтованим сухим покриттям автошляху «Кубей – пункт пропуску Нові Трояни» – у напрямку з боку с.Кубей до с.Городнє, що в Болградському районі Одеської області, де організовано двосторонній рух, не переконався у безпеці свого руху і не обрав безпечну швидкість руху з урахуванням стану дорожнього покриття, та конфігурації проїзної частини, не врахував свої практичні навички керування транспортними засобами, а також особливості завантаження і стан свого автомобіля, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечне керувати ним, – біля опори ЛЕП №290, що розташована була попереду його автомобіля у попутному напрямку для водія, не був, уважним, та діючи необережно – не зменшивши, за необхідності, швидкості руху свого автомобіля до безпечної, та, проявляючи злочинну самовпевненість, не впорався з керуванням автомобіля, втратив контроль над його керуванням і допустив виїзд керованого ним автомобіля на узбіччя та з подальшим наїздом на перешкоду у виді придорожнього дерева.

Таким чином, вищевказаними необережними діями водій ОСОБА_1 скоїв порушення ПДРУ, а саме: вимоги п.п.2.3. б), д), 12.1. "Правил дорожнього руху України", згідно п.2.3.яких, «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Крім того, порушив вимоги п.12.1. ПДРУ, згідно якого «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоби мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події загинув на місці пригоди пасажир зазначеного автомобіля – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті отриманих травм, якому, згідно висновку експерта були спричинені наступні тілесні ушкодження, а саме: закрита черепно-лицьова травма у виді закритого багатоуламкового перелому лобної кістки з правого боку, луски лівої скроневої кістки з розповсюдженням на праву і ліву передні черепні ямки основи черепу, з переходом на основу черепу в лівій середній черепній ямці, сосковидний відросток і луску лівої скроневої кістки, крововилив в шлуночки і цистерни мозку, великі крововиливи під м`які мозкові оболонки в ділянці обох півкуль на випуклій і основній поверхні, крововиливи в м`яких тканинах склепіння черепу в лобно-тімяно-скроневій ділянці праворуч в проекції багатоуламкового перелому, уламковий перелом кісток носа, уламковий перелом правої виличної кістки, уламковий перелом верхньої щелепи, лінійний перелом тіла нижньої щелепи зліва і справа з крововиливами в м`які тканини обличчя навколо переломів, чотири забійні рани, множинні садна і синець на обличчі; закрита травма грудної клітини і живота: крововиливи в тканину обох легень, крововиливи в корені легень, крововилив до воріт селезінки; множинні садна в ділянці тулуба і кінцівок. Вказані тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, відповідно до п.2.1.3 «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинному зв`язку з наявною в нього поєднаною тупою травмою тіла у виді закритої черепно-лицьової травми з множинними уламковими переломами кісток склепіння і основи черепу, кісток обличчя, крововиливів в шлуночки і цистерни головного мозку, великих крововиливів під м`яку мозкову оболонку. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4 став набряк головного мозку. Також, в результаті дорожньо-транспортної пригоди були заподіяні тілесні ушкодження другому пасажиру вказаного автомобіля – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у виді садна голови, області правої ключиці, правого плеча, розрив правого ключично-акроміального зчленування, закритий перелом правої лопатки, закритий перелом проксимального метаепіфізу правої велико-гомілкової кістки зі зміщенням відламків, закритий перелом 2,5-ої п`ясних кісток правої кисті, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п.2.3. б), д), 12.1 «Правил дорожнього руху України» знаходяться у прямому причино-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у виді загибелі ОСОБА_4 та спричиненні тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_2 .

Таким чином ОСОБА_1 скоїв злочин з необережності, що передбачений ч.2ст.286 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив фактичні обставини справи, пояснивши, що він має достатній водійський стаж, впевнено керує автомобілями, в той день, коли сталася ДТП, він, разом з родичами: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виїхали з дому – з Саратського району до ОСОБА_5 поїхали за рибою вантажним невеликим автомобілем, у кузові якого лежала пуста тара, що не була закріплена, і що, на його думку, разом з конфігурацією дороги відносно узбіччя і стало причиною перекидання автомобіля, коли на він на швидкості, після того, як його засліпило сонце, зачепив узбіччя з правого боку відносно напрямку руху його автомобіля; узбіччя відносно дороги було неначе сходинка, на кілька сантиметрів нижче за саме дорожнє покриття, яке саме по собі було ідеальним після ремонту, але без розмітки і будь-яких дорожніх знаків, зустрічних і попутніх автомобілів не було. Під час перекидання автомобіль вдарився об дерево, що росло обабіч дороги, тому син його двоюрідного брата – ОСОБА_4 , що сидів ближче до правого боку кабіни, вилетівши через відкриті дверцята чи вікно, теж вдарився об те дерево і загинув на місці, про що він, ОСОБА_1 , дуже жалкує, співчуває батькам ОСОБА_4 і неодноразово просив в них вибачення. В останньому слові обвинувачений також стверджував, що розкаюється, просить вибачення в потерпілих.

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду пояснення, аналогічні поясненням обвинуваченого ОСОБА_1 , та пояснив, що загиблий ОСОБА_4 є його сином, він, свідок, сидів ближче до водія і тому отримав не такі важкі травми, як син, проте він, як учасник того ДТП, розуміє водія ОСОБА_1 , що є його родичем, та з яким вони неодноразово вже їздили тією вантажівкою, впевнений, що ОСОБА_1 є гарним водієм, а в той день стався непередбачений збіг обставин, який міг статися з кожним водієм. Підтверджує, що ніхто водію ОСОБА_1 не заважав керувати автомобілем, та з-за чого сталася ДТП, – так ніхто остаточно і не зрозумів. Те, що водій не заснув за кермом, а також що він не вживав алкогольних напоїв – він, потерпілий, впевнений. Просить не призначати занадто суворого покарання обвинуваченому, оскільки він, потерпілий та його дружина – потерпіла ОСОБА_3 – розуміють і пробачають ОСОБА_1 , претензій до нього не мають. Також просить не позбавляти обвинуваченого права на керування транспортними засобами, вважає, що він виправиться без цього, та й вже виправився, оскільки з моменту ДТП пройшло багато часу, і ОСОБА_1 , продовжуючи керувати транспортними засобами, більше не порушує вимог ПДРУ.

Потерпіла ОСОБА_3 дала в ході судового засідання пояснення, аналогічні поясненням потерпілого ОСОБА_2 і обвинуваченого, та також стверджуючи, що розуміє і пробачає ОСОБА_1 , претензій до нього не має, та просить не позбавляти обвинуваченого права на керування транспортними засобами, вважає, що він вже виправився, оскільки з моменту ДТП пройшло багато часу, а він, продовжуючи керувати транспортними засобами, більше не порушує вимог ПДРУ.

Пояснення потерпілих та обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам, що викладені в обвинувальному акті, узгоджуються між собою та доказами, що були надані прокурором суду.

Так, окрім визнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК України, підтверджується наступними, наданими прокурором, і зібраними в ході досудового розслідування доказами, дослідженими судом, а саме:

- витягом з ЄРДР кримінального провадження №120201600000001243 від 02.11.2020р., згідно якого воно було розпочато 02.11.2020р. о 15:17:02 за заявою підприємств та посадових осіб про те, що 02.11.2020р. приблизно о 08.05 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 з причіпом «Лідер», державний реєстраційний знак якого – НОМЕР_2 , – втратив контроль над керуванням траспортного засобу і здійснив виїзд керованого ним автомобіля на узбіччя з подальшим наїздом на перешкоду у виді придорожнього дерева, та внаслідок цієї ДТП загинув гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – пасажир цього автомобіля (ЖЕО №3867 від 02.11.2020, а.с.49-50);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.11.2020р. та схемою і фототаблицею до нього, з яких вбачається, що огляд проводився в цей день з 14.00 до 16.00 на а/ш Т-1632 біля опори ЛЕП №290, та згідно яких зафіксовані події та обставини ДТП, зауважень до протоколу і схеми від обвинуваченого та потерпілих не надходило;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.11.2020р. за №28, згідно якого ознаків сп`яніння в ОСОБА_1 не виявлено;

- посвідчення водія ОСОБА_1 , яке він отримав 18.10.2019р.

- постанова про визнання речовим доказом та залучення речового доказу до кримінального провадження від 03.11.2020р. – вказаних автомобіля та причіпу;

- ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 04.11.2020р., згідно якого накладено арешт на речові докази кримінального провадження – автомобіль та причіп;

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) за №142 від 02.11.2020р. трупу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого смерть ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинному зв`язку з поєднаною тупою травмою тіла, що була спричинена ДТП;

- висновком експерта №38, згідно якого пасажиру вказаного автомобіля ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинено травми у виді тілесних ушкоджень середньої тяжкості що були спричинені внаслідок вказаної ДТП;

- висновком експерта №20-6690 в автотехнічній експертизі технічного стану вказаного автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter», від 04.02.2021р., згідно якого відсутні технічні несправності досліджуваного автомобіля, що могли б призвести до втрати стійкості та керованості даного транспортного засобу;

- висновком експерта №20-6691 в автотехнічній експертизі технічного стану вказаного причіпу від 04.02.2021р., згідно якого в нього відсутні технічні несправності;

- висновком експерта №20-7262 автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", від 04.02.2021р., згідно якого в умовах даної ДТП водій цього автомобіля – мав технічну можливість запобігти події шляхом виконання вимог п.2.3(д), п.12.1 Правил дорожнього руху України.

Ніким з учасників судового розгляду докази не оспорювалися та не заявлялося клопотань про визнання доказів недопустимими і неналежними .

Прокурор надав суду письмові докази факту скоєння ДТП, проведення досудового розслідування, відповідних експертиз, їх вартості та характеризуючі матеріали стосовно обвинуваченого, просив призначити покарання обвинуваченому у виді чотирьох років позбавлення волі, та, з урахуванням позиції потерпілих, а також наявності пом`якшуючих вину обставин і враховуючи відсутність обтяжуючих обставин – без призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, та, з застосуванням ст.75 КК України – з випробуванням, строком на один рік і шість місяців.

Вислухавши думку прокурора, потерпілих, обвинуваченого, дослідивши надані суду письмові докази та дослідивши висновок органу пробації у досудовій доповіді, згідно якого ступінь небезпеки обвинуваченого для суспільства та ризик повторного скоєння ним правопорушення є мінімальними, суд дійшов висновку про наявність достатніх і належних доказів, якими підтверджено наявність вини в діях ОСОБА_1 у вчиненні з необережності вищезазначеного кримінального правопорушення, а також підтверджується правильність кваліфікації його дій за ч.2ст.286 КК України – як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, відповідно до ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлюючи пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви ухваленого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не бути залежним від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що витікає з положень ч.2 ст.50 КК України.

Тому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, зокрема те, що злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, відповідно до вимог ст.12 КК України – є тяжким, проте скоєний з необережності, а також враховує обставини злочину та його наслідки, ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій, особисті дані ОСОБА_1 , який працює водієм, має достатній водійський стаж, та досі не скоював правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами, має позитивну характеристику, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, потерпілі його пробачили, претензій до нього не мають, просять не призначати йому надто суворого покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України, – суд визнає його співпрацю з правоохоронними органами, визнання ним вини, усвідомлення вини та розкаяння у скоєному, ставлення до нього потерпілих, які до обвинуваченого не мають претензій, та дорожню обстановку – відсутність розмітки та дорожніх знаків про те, що узбіччя влаштоване у порушення п.1.10. Правил дорожнього руху України, згідно якого узбіччя – це виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Проте, з фототаблиці огляду місця ДТП вбачається, що узбіччя дійсно розташоване неначе сходинка відносно дорожнього покриття і не розташоване з ним на одному рівні, будь-яких встановлених на місці ДТП дорожніх знаків, які про це могли попереджати – з матеріалів справи не вбачається.

Обставин, що обтяжують покарання – відповідно до вимог ст.67 КК України, – судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи санкцію статті КК України, за якою суд визнавобвинуваченого ОСОБА_1 винним, суд дійшов висновку, що обвинувачений підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі в межах санкції статті 286ч.2 КК України, згідно якої винна особа може бути притягнута до відповідальності у виді позбавлення волі строком від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

З огляду на положення ч.1ст.75 КК України, згідно якої «якщо суд, крім певних випадків ... а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може ухвалити рішення про звільнення винної особи від відбування покарання з випробуванням», – суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати дію ст.75 КК України, призначивши випробувальний строк, – враховуючи, що відсутні відомості про скоєння ним інших правопорушень, у тому числі на транспорті, – як до, так і після скоєння вищевказаної ДТП.

Таким чином, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого дію ст.75 КК України, враховуючи дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі обставини та позицію потерпілих, які просили обвинуваченого не позбавляти права керування транспортним засобом та не призначати покарання у виді реального позбавлення волі, оскільки обвинувачений допомагає їм у керуванні транспортними засобами при здійсненні ними господарської діяльності.

Крім того, враховуючи позицію потерпілих, а також прокурора, які вважають, що призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення керування транспортними засобами є недоцільним, оскільки обвинувачений виправився, усвідомив свої дії, активно сприяв у виправленні наслідків своїх дій, відшкодував добровільно витрати потерпілого на лікування, допомагав з похованням загиблого, щиро розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується, та, з огляду на те, що керування транспортними засобами для обвинуваченого є єдиним видом його заробітку, він має понад п`ять років водійського стажу та раніше не скоював правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами, з моменту ДТП продовжує працювати водієм, нових правопорушень не скоїв, тому суд дійшов висновку, що призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення керування транспортними засобами – не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника, його ставленню до вчиненого ним, ступеню його вини та обставинам скоєного і думкою потерпілих.

Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України, а саме, після набрання даним вироком законної сили:

- зняти арешт, накладений на речові докази ухвалами слідчого судді;

- після набрання вироком законної сили автомобіль "Mercedes-Benz Sprinte"з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 з причіпом «Лідер» д.р.з. НОМЕР_3 , що передані на зберігання власнику – вважати такими, що повернуті власнику.

Відповідно до ст.124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз згідно доказів, наданих прокурором:

- за здійснення судової автотехнічної експертизи технічного стану, вартістю 1634,40грн.;

- за здійснення судової автотехнічної експертизи технічного стану, вартістю 817,20грн.;

- за здійснення судової транспортно-трасологічної експертизи, вартістю 1307,52грн.;

- за здійснення судової автотехнічної експертизи обставин та механізму дорожньо- транспортної пригоди, вартістю 817,20 грн.,

а загальною сумою – 4576грн.32 коп. (1634,40 грн+817,20+1307,52+ 817,20 грн.)

Запобіжний захід обвинуваченому в ході досудового розслідування не обирався, не вбачаються підстав й наразі для обрання його на даній стадії судового провадження, оскільки обвинувачений виконував усі процесуальні дії та дотримувався усіх процесуальних вимог чинного законодавства, до суду на усі виклики з`являвся, покарання, призначене йому судом – не пов`язане з реальним позбавленням волі станом на час ухвалення вироку.

Враховуючи викладене, керуючись 75,76 ст.286ч.2 КК України, ст.ст.100,124,349,368-371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.75 КК України – звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного даним вироком покарання, – з випробуванням, та призначити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

Відповідно до вимог ч.1п.1,2 та ч.3п.2 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до відповідного уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти, згідно з вимогами ст.76ч.4 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого, – обов`язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_1 – що звільнений від відбування покарання з випробуванням, – починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 1 (одного) року та 6 (шести) місяців з моменту ухвалення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_1 – не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз - у сумі 4576 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 32 копійки.

Після набрання даним вироком законної сили:

- зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 04.11.2020р. на автомобіль "Mercedes-Benz Sprinter", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 та на причіп «Лідер», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Речові докази після набрання вироком законної сили: автомобіль "Mercedes-Benz Sprinter", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 та причіп «Лідер», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 – повернути власнику або його довіреній особі.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а, в разі подання апеляційної скарги, - якщо вирок не буде скасовано, - він набирає законної сили після ухвалення свого рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.В. Кравцова