Рішення № 10019843, 28.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/15128.05.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Плат ЛТД" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "ОКей Україна"

Простягнення 64516,16 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаФілоненко В.В. - адвокат

Від відповідачане з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ ОКей Україна про стягнення 64516,16 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 591/11/07-ПТ від 06.11.2007 р.

Ухвалою суду від 19.05.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/151 та призначено розгляд справи на 28.05.10 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі від 19.05.2010 р. не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 28.05.10 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.05.10 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2007 р. між сторонами укладено договір поставки № 591/11/07-ПТ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобовязується в порядку та на умовах Договору, та відповідно до замовлень відповідача поставляти товар, а відповідач зобовязується в порядку та на умовах Договору приймати товар та оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідній специфікації.

Відповідно до п. 8.1 Договору оплата за товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок позивача. Згідно з п.8.2 договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товару протягом 30 днів з моменту його поставки.

На виконання умов Договору позивач поставляв товар відповідачу (соки) на протязі 2007-2009 років. Фактична поставка товару підтверджується видатковими накладними від 07.11.2007 р. по 03.02.2009 р.

Відповідно до Акту звірки від 15.07.2009 р. заборгованість складає 64516,16 грн.

Вартість отриманого товару відповідачем неоплачена.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 64516,16 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 64516,16 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКей Україна" (Юридична адреса: 01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 33; пов. 13. Фактичне місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, р/р 26007201309185 в ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528, код ЄДРПОУ 34356884, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плат ЛТД" (02140, м. Київ, вул. Гмирі, 9а, офіс 22, код 35139578, п/р 2600300910177 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983) 64516 (шістдесят чотири тисячі пятсот шістнадцять) грн. 16 коп. боргу, 645 (шістсот сорок пять) грн. 16 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

СуддяЛ.В.Прокопенко