Рішення № 10019824, 28.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/9428.04.10 За позовом          Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" До          Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТСЬКЕ БЮРО КАПШУКА"

Про          стягнення 3761,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Шмагалов О. В. –предст. (дов. № 196-6438/КР від 21.08.2009 р.)

Від відповідача                    не з’явився

Обставини справи:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТСЬКЕ БЮРО КАПШУКА" (надалі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 3 761,00 грн. (3 168,30 грн. –основний борг, 377,89 грн. –збитки від інфляції, 102,18 грн. –3% річних, 113,03 грн. –пеня) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору №2360/ТК від 03.05.2007 р. на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об’єкту (-ів) зовнішньої реклами.

Ухвалою суду від 18.02.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/94 та призначено розгляд справи на 26.03.2010 р.

В судовому засіданні 26.03.2010 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Представником позивача заявлено усно клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю подання нових доказів.

Клопотання задоволено.

Ухвалою суду від 26.03.10 р. відкладено розгляд справи на 14.04.10 р.

В судовому засіданні 14.04.10 р. представники сторін подали клопотання про продовження строку вирішення спору.

Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті, а саме у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, то суд задовольнив зазначене клопотання.

В судовому засіданні 14.04.10 р. оголошено перерву до 28.04.10 р.

Ухвалою суду від 14.04.10 р. продовжено строк вирішення спору по справі № 12/94.

Представник відповідача в судове засідання 28.04.2010 р. не з’явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

27.04.10 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача Клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Також, в даному клопотанні зазначено, що відповідач визнає позовні вимоги в частині розміру основного боргу, а у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, збитків від інфляції та 3% річних просить суд відмовити посилаючись на те, що позивач не надсилав відповідачеві рахунки-фактури, як того вимагає п. 4. 1 договору, а тому відповідач не міг своєчасно здійснювати зазначені платежі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.04.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2007 р. між Комунальним підприємством «Київреклама», та Товариством з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТСЬКЕ БЮРО КАПШУКА" було укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами № 2360/ТК (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору Позивач надає Відповідачу право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ами) згідно Додатку (-ів), який (-і) є невід'ємною частиною Договору, а Відповідач використовує надане (-і) місце (-я) за цільовим призначенням - для розміщення об'єктів зовнішньої реклами,, здійснює оплату за право користування місцем (-ями) та звільняє у триденний термін місце (-я) після закінчення терміну дії Дозволу (та/або цього Договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозвільної документації.

Відповідно до п. 4.2. Договору, Відповідач зобов'язаний отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування об'єкту зовнішньої реклами (ОЗР) не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця.

Крім того. п. 4.5. Договору передбачено обов'язок Відповідача - здійснювати оплату за право тимчасового користування місцем (-ями) щомісячно, не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку-фактурі наданої Позивачем, на поточних рахунок останнього.

В порушення зазначеного вище пункту Договору Відповідач не здійснив з Позивачем розрахунку за право тимчасового користування місцем (-ямі) для розміщення об’єкту (-ів) зовнішньої реклами згідно наступних рахунків-фактур: № № КП-08/85351 від 15.01.2008 р., КП-08/87216 від 05.02.2008 р., КП-08/89880 від 14.03.2008 р., КП-08/91777 від 14.04.2008 р., КП-08/93167 від 13.05.2008 р., КП-08/96005 від 11.06.2008 р., КП-08/98197 від 15.07.2008 р., КП-08/100377 від 11.08.2008 р., КП-08/102892 від 04.09.2008 р., КП-08/105811 від 15.10.2008 р., КП-08/107699 від 05.11.2008 р., КП-08/41695.4 від 11.11.2008 р., КП-08/110304 від 18.12.2008 р., КП-09/113300 від 19.01.2009 р., КП-09/116338 від 20.02.2009 р., КП-09/118881 від 20.03.2009 р., КП-09/121963 від 15.04.2009 р., КП-09/124891 від 14.05.2009 р., КП-09/128329 від 12.06.2009 р., КП-09/130812 від 10.07.2009 р., КП-09/133496 від 13.08.2009 р., КП-09/135910 від 16.09.2009 р., КП-09/138263 від 06.10.2009 р., КП-09/140129 від 03.11.2009 р., КП-09/142967 від 07.12.2009 р. на загальну суму 3168,30 грн.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 3168,30 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 377,89 грн. –збитків від інфляції, 113,03 грн. –пені, 102,18 грн. –три відсотки річних.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 3168,30 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.6.3. Договору за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ямі) відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача пеня складає 113,03 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 113,03 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та збитків від інфляції, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 102,18 грн., збитків від інфляції –377,89 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 102,18 грн. та збитків від інфляції у розмірі 377,89 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТСЬКЕ БЮРО КАПШУКА" (Юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2; н/п № 43, Фактичне місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул, Ярославів Вал, 28, оф. 23, р/р 26000004111001 в АКБ "ТАС-Комерцбанк" у м. Києві, МФО 300164, Код ЄДРПОУ 33996555, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12 –А; п/р 2600333023122 в Києво-Святошинському відділенні КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, Код ЄДРПОУ 26199714) 3168 (три тисячі сто шістдесят вісім) грн. 30 коп. - основного боргу, 113 (сто тринадцять) грн. 03 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 18 коп. – 3% річних, 377 (триста сімдесят сім) грн. 89 коп. - збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                           Л.В.Прокопенко