Постанова № 100198008, 28.09.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2908/21

Провадження № 2-а/444/62/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

при секретарі Мамедова Г.І. представника позивача Горбань О.В.,

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Скоропад М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовква справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (юридична адреса: 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, код ЄДРПОУ: 37831493) до громадянина Лаосу ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) про затримання громадянина ОСОБА_2 з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Лаосу ОСОБА_1 , в якому просить прийняти рішення про затримання з метою ідентифікації та поміщення громадянина Туреччини громадянина Лаосу ОСОБА_1 упункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на шість місяців, як такого, що незаконно перебуває в Україні, для подальшого вжиття заходів щодо його примусового видворення.

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 28.09.2021 року працівниками Головного управління ДМС у Львівській області був виявлений та затриманий громадянин Лаосу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Зазначає, що 22 березня 2018 року Головним управлінням ДМС у Львівській області було прийняте рішення про примусове повернення за межі України громадянина Лаосу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак дане рішення він не виконав.

Наголошує, що дана особа перевищила дозволений строк свого перебування на території України – більше 90 днів протягом 180 днів, чим порушила п. 2 Порядку продовження строку перебування та проживання або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ № 150 від 15.02.2012. Вказаний громадянин ухилився від виїзду з України, відмітки про продовження терміну перебування на території нашої держави в паспортному документі іноземця відсутні, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

В подальшому, 28.09.2021 року, у відповідності до положень ст. 254, 255, 256 КУпАП, на громадянина Лаосу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Позивач вважає, що існує великий ризик втечі відповідача, а також уникнення ним примусового видворення.

Беручи до уваги той факт, що громадянин Лаосу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив встановлені правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, може здійснити втечу, що дає, на думку позивача, обґрунтовані підстави для прийняття рішення про його примусове видворення за межі території України.

Ухвалою суду від 28 вересня 2021 р. у справі відкрито провадження та призначено до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача Горбань О.В. позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив суд позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач - громадянин Лаосу ОСОБА_1 та його представник - Скоропад М.Д. у судовому засіданні проти позову заперечили. Громадянин ОСОБА_2 зазначив, що він проживає на території України тривай час, у нього тут проживають діти, має свій власний будинок, велике господарство та здійснює догляд за жінкою, яка прикута до ліжка після інсульту. Представник відповідача, просить суд врахувати дані обставини, а також те, що у відповідача є постійне місце проживання та сімя. У зв"язку із вищенаведеним, просять у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що 28.09.2021 року працівниками Головного управління ДМС у Львівській області був виявлений та затриманий громадянин Лаосу ОСОБА_1 , який порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

22 березня 2018 року Головним управлінням ДМС у Львівській області було прийняте рішення про примусове повернення за межі України громадянина Лаосу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з його копії (а.с.7).

Зазначене рішення громадянин Лаосу ОСОБА_1 отримав 22.03.2018 року та зобовязався під розписку не пізніше 21.04.2018 року залишити територію України (а.с. 4), однак дане рішення він не виконав.

Тобто, судом встановлено, що громадянин Лаосу ОСОБА_1 перевищив дозволений строк свого перебування на території України – більше 90 днів, чим порушив п. 2 Порядку продовження строку перебування та проживання або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ № 150 від 15.02.2012. Вказаний громадянин ухилився від виїзду з України, відмітки про продовження терміну перебування на території нашої держави в паспортному документі іноземця відсутні, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

У відповідності до положень ст. 254, 255, 256 КУпАП, відносно відповідача 28.09.2021 працівниками Головного управління ДМС у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 203 КУпАП та протокол про адміністративне затримання за ознаками ч. 2 ст. 263 КУпАП, що вбачається з їх копії долучених позивачем до позовної заяви (а.с. 9-10).

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Частиною 5 цієї ж статті Закону передбачено, що рішення суду про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, а стосовно іноземців та осіб без громадянства, затриманих ним у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, - органом охорони державного кордону. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове видворення здійснюється органом, за чиїм позовом суд прийняв рішення про примусове видворення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.

Встановлено, що відповідач порушив встановлені правила перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, може здійснити втечу з метою уникнення примусового видворення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України.

Частиною 1 ст. 289 КАС України визначено, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Суд приймає до уваги покликання представника позивача про те, що існує ризик втечі громадянина Лаосу ОСОБА_1 , з метою уникнення ним примусового видворення.

Відповідно до ч.11 ст. 289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців.

У статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.

Враховуючи наведене, зокрема те, що відповідач перебуває на території України без відповідних законних підстав, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (юридична адреса: 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, код ЄДРПОУ: 37831493) до громадянина Лаосу ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) про затримання громадянина ОСОБА_2 з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України - задоволити.

Затримати з метою ідентифікації та поміщення громадянина Лаосу ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на шість місяців, як такого, що незаконно перебуває в Україні, для подальшого забезпечення примусового видворення за межі території України.

Апеляційна скарги на судове рішення відповідно до ст. 288 КАС України може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя: Р. Й. Зеліско