
Справа №466/2993/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2021 року м.Львів.
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Цибулько О.І.,
представника позивача Аксютіна Р.В.,
представника відповідача Радченко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління держгеокадастру у Львівській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Львівської області – головного спеціаліста відділу з контролю за використанням та охороною земель у Золочівському, Перемишлянському, Пустомитівському районах та у м. Львові Притули Миколи Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління держгеокадастру у Львівській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Львівської області – головного спеціаліста відділу з контролю за використанням та охороною земель у Золочівському, Перемишлянському, Пустомитівському районах та у м. Львові Притули М.П. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 160009По/05/01/-20 від 09.04.2020 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення - штраф у розмірі 340, 00 грн. відповідно до ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Копію даної постанови позивач отримав поштовим зв`язком 16 квітня 2020 p. Позивач вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки вона є незаконною. В оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, в тому числі і не зазначено жодних відомостей про здійснення обстеження самовільно зайнятих земельних ділянок, не визначено також якими доказами підтверджується факт поверхневого обробітку ґрунту, характер обробітку ґрунту, схеми чи фотофіксації порушення, географічні координати, розташування, конфігурація, закріплена межовими знаками, кадастровий номер земельних ділянок начебто самовільно зайнятих земельних ділянок. ОСОБА_1 вважає, що протокол і постанова є неконкретними, відсутні обов`язкові відомості як стосовно суті правопорушення, так і про місце та час встановленого адміністративного правопорушення. Які умисні дії, або бездіяльність особисто директором ТОВ «Захід-Агро МП» призвели до самовільного зайняття земельної ділянки, коли порушення було скоєно, яким чином, та яка саме земельна ділянка було самовільно зайнята, ні в протоколі ні в постанові не зазначено. Також позивач зазначає, що оскаржувана постанова була постановлена Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Львівської області - головним спеціалістом відділу з контролю за використанням та охороною земель у Золочівському, Миколаївському, Перемишлянському, Пустомитівському районах та у м. Львові. Таким чином, позивач вважає, що дана посада не відноситься до визначених ст. 244 КУпАП уповноважених осіб на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП. Тому ОСОБА_1 вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності у даному випадку є протиправним, у зв`язку з чим просить суд скасувати постанову №160009По/05/01/-20 від 09 квітня 2020 року про накладення адміністративного стягнення на позивача за ст. 53-1 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.Окрім цього, просить поновити оновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки копію оскаржуваної постанови позивач отримав 16.04.2020 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.04.2020 року матеріали цивільної справи №466/2993/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління держгеокадастру у Львівській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Львівської області – головного спеціаліста відділу з контролю за використанням та охороною земель у Золочівському, Перемишлянському, Пустомитівському районах та у м. Львові Притули Миколи Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.05.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
09.06.2020 року позивачем усунено недоліки зазначені ві ухвалі Галицького районного суду м. Львова від 26.05.2020 року.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.06.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
30.06.2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.
17.07.2020 року до суду від представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06.10.2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління держгеокадастру у Львівській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Львівської області – головного спеціаліста відділу з контролю за використанням та охороною земель у Золочівському, Перемишлянському, Пустомитівському районах та у м. Львові Притули М.П. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/2799/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід - Агро МХП» до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.05.2021 року поновлено провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви, просить задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив та просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, позивачем не надано доказів, які підтверджують незаконність постанови. Припис видано на підставі проведеної перевірки на підставі якого було винесено оскаржувану постанову.
Відповідач державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Львівської області – головного спеціаліста відділу з контролю за використанням та охороною земель у Золочівському, Перемишлянському, Пустомитівському районах та у м. Львові Притула М.П. у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ст.205 КАС України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності одного з відповідачів, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що постановою державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Львівської області – головного спеціаліста відділу з контролю за використанням та охороною земель у Золочівському, Перемишлянському, Пустомитівському районах та у м. Львові Притули Миколи Петровича №160009По/05/01/-20 від 09.04.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено на позивача штраф у розмірі 340, 00 грн. за те, що ним начебто було порушено ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме виявлено, що при використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ТОВ «Захід-Агро МХП» виявлено самовільне зайняття земель сільськогосподарського призначення комунальної власності під польовими дорогами запроектованими для доступу до земельних ділянок шляхом їх розорювання загальною площею 105,896 га на території: Білокамінської сільської ради площею 0,8 га, Гологірської сільської ради площею 19,6 га, Гончарівської сільської ради 1,39 га., Жуківської сільської ради площею 1,2 га., Ремезівської сільської ради площею 20 га., Струтинської сільської ради площею 1,2 га., Коропецької сільської ради площею 0,95 га, Шпиколоської сільської ради площею 11,7 га Золочівського району, на території Липовецької сільської ради площею 1,4 га Перемишлянського району, на території Андріїївської сільської ради площею 1,0 га Буського району, Новокалинівської міської ради 1,65 га, Гостиннівської сільської ради площею 1,5 га Самбірського району, на території Речичанської сільської ради площею 1,35 га, Галичанівської сільської ради площею 1,4 га, Повітненської сільської ради площею 0,9 га, Городоцького району, на території Великопільської сільської ради площею 1,2 га, Добростанівської сільської ради площею 1,75 га, Кам`янобрідської сільської ради площею 1,3 га, Мальчицької сільської ради площею 1,4 га., Мужиловицької сільської ради площею 1,3 га, Яворівського району, на території Соколівської сільської ради площею 1,45 га Пустомитівського району, на території Грушівської сільської ради площею 1,40 га., Вороблевицької сільської ради площею 10,106 га, Опарівської сільської ради площею 0,5 га Дрогобицького району, на території Угерської сільської ради площею 1,4 га, Долішньої сільської ради площею 1,75 га, Монастирецької сільської ради площею 1,2 га Стрийського району, на території Зіболківської сільської ради площею 1,0 га, Боянецької сільської ради площею 2,9 га, Мокротинської сільської ради площею 0,4 га, Мацошинської сільської ради площею 2 га, Сопошинської сільської ради площею 3,4 га, Туринківської сільської ради площею 3,4 га, Кунинківської сільської ради площею 2 га Жовківського району Львівської області / а. с. 7-9/.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року у справі №380/2799/20 повністю задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП» та визнано протиправним та скасовано припис № 16/0009Пр/03/01/-20 від 20.02.2020 в частині вжиття заходів щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, зазначених у п.2 припису, а саме: виявлення при використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ТОВ «Захід-Агро МХП» самовільного зайняття земель сільськогосподарського призначення комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок шляхом їх розорювання загальною площею 105,896 га. на території Білокамінської сільської ради, Гологірської сільської ради, Гончарівської сільської ради, Жуківської сільської ради, Ремезівської сільської ради, Струтинської сільської ради, Коропецької сільської ради, Шпиколоської сільської ради Золочівського району, на території Липовецької сільської ради Перемишлянського району, на території Андріївської сільської ради Буського району, Новокалинівської міської ради, Гостиннівської сільської ради Самбірського району, на території Речичанської сільської ради, Галичанівської сільської ради, Повітненської сільської ради Городоцького району, на території Великопільської сільської ради, Добростанівської сільської ради, Камянобрідської сільської ради, Мальчицької сільської ради, Мужиловицької сільської ради Яворівського району, на території Соколівської сільської ради Пустомитівського району, на території Грушівської сільської ради, Вороблевицької сільської ради, Опарівської сільської ради Дрогобицького району, на території Угерської сільської ради, Долішнньої сільської ради, Монастирецької сільської ради Стрийського району, на території Зіболківської сільської ради, Боянецької сільської ради, Мокротинської сільської ради, Мацошинської сільської ради, Сопошинської сільської ради, Туринківської сільської ради, Кунинківської сільської ради Жовківського району Львівської області /а. с. 126-134/.
У рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року у справі №380/2799/20, встановлено наступне. Акт № 16/0002АП/02/01/-20 від 14.02.2020 за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель не містить жодних посилань на докази (письмові, речові, електронні або інші), які підтверджують наявність порушення вимог законодавства позивачем. Суд визнав підставними доводи позивача, що зазначені в акті земельні ділянки не ідентифіковані. Характеристика земельних ділянок, вказаних в акті не містить прив`язки до їх місцезнаходження, а саме відсутні відомості координат, відсутня прив`язка до будь-яких об`єктів на місцевості, відсутня точна площа земельних ділянок. У приписі № 16/0009Пр/03/01/-20 від 20.02.2020 не зазначено, які конкретні види заходів та якого конкретного законодавства повинно вжити товариство на виконання вимоги припису. Припис не містить будь-яких конкретних вимог, які повинні бути виконані ТзОВ «Захід-Агро МХП». Згідно матеріалів перевірки у них не зазначається жодних конкретних розмірів земельних ділянок по відповідних сільських радах, про самовільне зайняття яких стверджується у приписі. Відповідач не спростував твердження позивача про те, що не здійснювалось обстеження самовільно зайнятих земельних ділянок, не визначено також якими доказами підтверджується факт поверхневого обробітку ґрунту, характер обробітку ґрунту, схеми та фотофіксації порушення не здійснювалось, географічні координати, розташування, конфігурація, закріплена межовими знаками, кадастровий номер земельних ділянок про які вказано у акті та приписі також відсутні. Припис не містять конкретних заходів, які повинні бути вжиті позивачем, зокрема не містить вимог конкретних норм земельного законодавства, які необхідно припинити порушувати.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 380/2799/20 без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 53-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що припис № 16/0009Пр/03/01/-20 від 20.02.2020 в частині вжиття заходів щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, зазначених у п.2 припису, а саме: виявлення при використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ТОВ «Захід-Агро МХП» самовільного зайняття земель сільськогосподарського призначення комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок шляхом їх розорювання загальною площею 105,896 га. на території Білокамінської сільської ради, Гологірської сільської ради, Гончарівської сільської ради, Жуківської сільської ради, Ремезівської сільської ради, Струтинської сільської ради, Коропецької сільської ради, Шпиколоської сільської ради Золочівського району, на території Липовецької сільської ради Перемишлянського району, на території Андріївської сільської ради Буського району, Новокалинівської міської ради, Гостиннівської сільської ради Самбірського району, на території Речичанської сільської ради, Галичанівської сільської ради, Повітненської сільської ради Городоцького району, на території Великопільської сільської ради, Добростанівської сільської ради, Камянобрідської сільської ради, Мальчицької сільської ради, Мужиловицької сільської ради Яворівського району, на території Соколівської сільської ради Пустомитівського району, на території Грушівської сільської ради, Вороблевицької сільської ради, Опарівської сільської ради Дрогобицького району, на території Угерської сільської ради, Долішнньої сільської ради, Монастирецької сільської ради Стрийського району, на території Зіболківської сільської ради, Боянецької сільської ради, Мокротинської сільської ради, Мацошинської сільської ради, Сопошинської сільської ради, Туринківської сільської ради, Кунинківської сільської ради Жовківського району Львівської області на підставі якого було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року визнано протиправним та скасовано.
Зазначені в постанові земельні ділянки не ідентифіковані. Характеристика земельних ділянок, вказаних не містить прив`язки до їх місцезнаходження, оскільки відсутні відомості координат, відсутня прив`язка до будь-яких об`єктів на місцевості, відсутня точна площа земельних ділянок.
Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України ,,Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно із положеннями статті 1 Закону № 963-IV самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Зі змісту оскаржуваної постанови, не вбачається в чому саме полягає самовільне зайняття земельних ділянок: відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або відсутність вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, також не вказано, яким саме методом була обчислена площа або будь які інші дані, які підтверджують самовільне зайняття земельних ділянок.
У протоколі та постанові відсутні обов`язкові відомості як щодо суті правопорушення, так і про місце та час встановленого адміністративного правопорушення.
В постанові не зазначено, які умисні дії, або бездіяльність вчинено директором ТОВ «Захід-Агро МП» призвели до самовільного зайняття земельної ділянки, не зазначено коли було вчинено дане адміністративне правопорушення, яким чином, та яка саме земельна ділянка була самовільно зайнята.
Окрім цього, в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, в тому числі і не зазначено жодних відомостей про здійснення обстеження самовільно зайнятих земельних ділянок, не визначено також якими доказами підтверджується факт поверхневого обробітку грунту, характер обробітку грунту, схеми чи фотофіксації порушення, географічні координати, розташування, конфігурація, закріплена межовими знаками, кадастровий номер земельних ділянок начебто самовільно зайнятих земельних ділянок.
Протокол і постанова є неконкретними, відсутні обов`язкові відомості як стосовно суті правопорушення, так і про місце та час встановленого адміністративного правопорушення. Які умисні дії, або бездіяльність особисто директором ТОВ «Захід-Агро МП» призвели до самовільного зайняття земельної ділянки, коли порушення було скоєно, яким чином, та яка саме земельна ділянка було самовільно зайнята, ні в протоколі ні в постанові не зазначено.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Однак, відповідачем не надано суду беззаперечних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адмінітсративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та правомірність винесення постанови. Тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Між тим, всупереч даним вимогам, відповідач в судове засідання не з`явився та не довів правомірність винесеної постанови відносно позивача за ст. 53-1 КУпАП та наявність події адміністративного правопорушення, та не надав жодного доказу.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення передбачених ст. 53-1 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не надано.
Зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно п. 3.ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ст.53-1 КУпАП, суд вважає, що вина позивача у порушенні правил дорожнього руху не доведена, крім того пропущено строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, отже постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ст.53-1 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Окрім цього, суд вважає, що заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності 16.04.2020 року. Відтак, позивач зазначає, що швидше він не міг оскаржити постанову.
Таким чином, суд вважає, що обставина пропущення строку позовної давності є поважною, тому строк для звернення до суду з позовною заявою слід поновити.
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 78, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.53-1, 245, 247, 251, 252 КУпАП, суд,-
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління держгеокадастру у Львівській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Львівської області – головного спеціаліста відділу з контролю за використанням та охороною земель у Золочівському, Перемишлянському, Пустомитівському районах та у м. Львові Притули Миколи Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління держгеокадастру у Львівській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Львівської області – головного спеціаліста відділу з контролю за використанням та охороною земель у Золочівському, Перемишлянському, Пустомитівському районах та у м. Львові Притули Миколи Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити повністю.
Постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Львівської області – головного спеціаліста відділу з контролю за використанням та охороною земель у Золочівському, Перемишлянському, Пустомитівському районах та у м. Львові Притули Миколи Петровича №160009По/05/01/-20 від 09.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та накладення на нього стягнення - штрафу у розмірі 340,00 грн. – скасувати, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.
Стягнути з Головного управління держгеокадастру у Львівській області на користь ОСОБА_1 454,00 грн. судового збору за рахунок державних асигнувань.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення проголошено 05.10.2021 року о 16 год. 30 хв.
Суддя О.Р.Юрків.
Судове рішення № 100197921, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 28.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 466/2993/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: