Рішення № 100197679, 07.10.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8432/21 2/335/2702/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Якимової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) учасників справи в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електричну енергію,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж суму боргу у розмірі 4179,67 грн. за спожиту електричну енергію, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач користується електроенергією, але обов`язків по сплаті за використану електроенергію не виконує, у зв`язку із чим за період з 01.09.2017 по 01.01.2019 рік виник борг перед позивачем у сумі 4179,67 грн.

Ухвалою суду від 17.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явилась через канцелярію суду надавала відзив на позовну заяву в якому просить в позові відмовити в повному обсязі оскільки нею сплачено сума боргу у серпні та у вересні місяці, в підтвердження чого надала копії квитанції.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Крім того у заяві зазначає, що відповідачем до матеріалів справи надано копії квитанцій якими позивач сплатила борг перед ТОВ «Запоріжжяелетропостачання», на розрахунковий рахунок ПАТ «Запоріжжяобленерго» від відповідача сплата заборгованості не надходила.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , користується електроенергією і є її споживачем особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з положеннями ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово - комунальних послуг, окрім іншого, належать послуги з постачання та розподілу електричної енергії.

Правовідносини між енергопостачальником та побутовим споживачем електричної енергії регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, із наступними змінами та доповненнями (далі - ПКЕЕН) (діяла в період надання послуг по 26.06.2018 року) та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за № 312 (далі ПРРЕЕ).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Проте обов`язок сплачувати за спожиту електроенергію у споживача виникає не лише з умов договору про постачання електроенергії, але і з вимог чинного законодавства, яке регулює даний вид правовідносин.

Згідно з абзацом 2 п. 1 ПКЕЕН, як регулювали відносини сторін з 01.12.2017 до втрати чинності на підставі Постанови КМ № 502 від 20.06.2018) ці Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 19 ПКЕЕН, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.

Згідно з п. 20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до п.п. 74, 84 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно д ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно п. 3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Відповідно до п. 7 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з положеннями абз.5 п.13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Вказана норма Закону кореспондується з абз.2 п.1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), положеннями якого передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, його укладення можливе шляхом підписання заяв - приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь - якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Відповідний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання та встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачу постачальником.

Згідно з положеннями ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до п. 4.10 ПРРЕЕ Побутові споживачі та суб`єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;

Відповідно до приписів п.4.22 ПРРЕЕ, оплата за відповідним платіжним документом може бути здійснена за вибором споживача: готівковими коштами або платіжною картою чи безготівковими коштами в центрах обслуговування споживачів, банках або через інші сервіси прямих платежів; з використанням мережі Інтернет (інтернет-банкінг); в інший спосіб, не заборонений чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.19 ПРРЕЕ розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

Відповідно до п.п. 1, 8, 9 п. 5.2.1 ПРРЕЕ на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів; на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства; на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

Згідно з п. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями п.5.5.5. ПРРЕЕ, споживач електричної енергії, окрім іншого, зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів та дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Статтею 525 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, згідно із вищенаведеними правовими нормами обов`язком Відповідача є своєчасна оплата за використану електричну енергію згідно з затвердженими у встановленому порядку тарифами та у визначені законом або договором строки.

Враховуючи, що на підставі наданих доказів установлено, що Відповідач свої зобов`язання по оплаті за спожиту електричну енергію своєчасно не виконав.

Згідно із розрахунком заборгованості за електричну енергію, за період з 01.09.2017 по 01.01.2019 відповідачем спожито 3675кВт/ч, вартістю 4926,00 грн. За вказаний період сплачено 746,33 грн, сума заборгованості складає 4179,67 грн. Станом на час ухвалення рішення борг перед «Запоріжжяобленерго» не погашено.

Посилання у відзиві ОСОБА_1 на погашення цієї заборгованості та надання квитанцій на суму 3180,00 грн. та 1000,00 грн. та зазначення у квитанціях «борг за електричну енергію» не свідчить про виконання зобов`язання перед ПАТ «Запоріжжяобленерго», оскільки реквізити для сплати боргу у квитанціях вказані ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», тобто іншій юридичній особі.

Зазначений розрахунок позивача відповідачем не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості саме ПАТ «Запоріжжяобленерго»

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно вимог ст.ст.526, 530, 611, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Беручи до уваги, що відповідачем не було жодним чином доведено що у неї відсутній борг перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, при цьому, позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, які відповідачем також не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 89, 141, 223 ч. 4, 263-265, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 530, 611 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (місцезнаходження: вул. Волгоградська, буд. 25, м. Запоріжжя, 69035, р/р НОМЕР_3 , МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926, відкритий в АТ «Метабанк», код оплати 3) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.09.2017 по 01.01.2019 у розмірі 4179 грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (місцезнаходження: вул. Волгоградська, буд. 25, м. Запоріжжя, 69035, р/р НОМЕР_3 , МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926, відкритий в АТ «Метабанк», код оплати 20) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2021 року, та датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Апаллонова