Постанова № 100197607, 06.10.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.10.2021 ЄУН 937/7475/21

3/937/2542/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 року Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Юрлагіна Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління держпраці у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП – НОМЕР_1 , фізична особа-підприємець, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 3 ст. 41 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, за місцем провадження господарської діяльності (місце торгівлі): АДРЕСА_2 , кіоск «квіти Марія» під час здійснення підприємницької діяльності, допустила порушення законодавства про працю, яке встановлено при проведені інспекційного відвідування 09.07.2021, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: 09 липня 2021 року о 11:50 під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 , за адресою здійснення нею підприємницької діяльності: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , кіоск «квіти Марія», в кіоску знаходилася 1 працівниця, яка виконувала функції продавця. Працівниця представились як ОСОБА_3 та пояснила, що вона працює на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 приблизно тиждень, стажується та виконує обов`язки продавця. Таким чином, в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 було встановлено, що один працівник, а саме ОСОБА_3 , була допущена до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванню єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги частини 4 статті 24 КЗпП України.

У судове засідання ОСОБА_2 призначене на 06.10.2021 року не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, який є загальнодоступним. При цьому, ОСОБА_2 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно неї. Так, ОСОБА_2 була обізнана щодо вищевказаних подій, їй було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення їй висувається обвинувачення, тому, зважаючи на це, вона мала реальну можливість та нагоду поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи той факт, що не виконує процесуального обов`язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень статті 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до диспозиції частини 3 ст. 41 КУпАП адміністративним правопорушенням є фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.

Приписами ч. 1 ст. 21 КЗпП України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова КМУ № 413 від 17.06.2015 року «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» не містить посилань на строк, протягом якого особа зобов`язана подати таке повідомлення, а отже днем подання такого повідомлення слід вважати день прийняття працівника на роботу.

Факт скоєння громадянкою ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 41 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення №ЗП/4859/131/АВ/П/ПТ від 15.07.2021; актом №ЗП/4859/131/АВ від 15.07.2021 р.; письмовими поясненнями ОСОБА_2 .

Проаналізувавши зазначені документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт порушення ОСОБА_2 вимог законодавства про працю, тому її дії вірно кваліфіковані, як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 41 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_2 суд враховує: характер вчиненого нею правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 3 ст. 41 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно ОСОБА_2 , слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 ст. 41 КУпАП у виді штрафу. Застосування судом до ОСОБА_4 , такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети її застосування.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Призначити ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 /вісім тисяч п`ятсот/ гривень в дохід держави. (Отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Мелітополь/21081100, код ЄДРПОУ: 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA858999980313080106000008491).

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: Т.В.Юрлагіна