Вирок № 100196625, 05.10.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/2223/18

1-кп/264/52/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О. при секретарях судового засідання Ткачук Г.В., Радченко М.О., Ситнік О.С., з участю прокурорів Буцулаєва Є.Ф., Федченко А.О., Одуденко А.В, захисника Пудак Д.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , представника потерпілої адвоката Мироненка О.О., представників цивільного відповідача Пудак О.М., Коваленка В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого водієм ТОВ «Богдан-Авто», одруженого, не судимого, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 ,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04.12.2017 року приблизно о 17 годині 05 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним пасажирським автобусом «БОГДАН А09202» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався на ньому по маршруту № 118 сполученням «мкр. Курчатова - ТФД» по проїжджій частині пр. Нікопольського з сторони вул. Баха в напрямку ПК «Іскра» на території Кальміуського району тм. Маріуполя Донецької області. Під`їжджаючи до перехрестя проїжджих частин пр. Нікопольський та пр. Металургів, водій ОСОБА_1 , діючи необережно, і порушення вимог п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких: п.10.1. - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п.12.3. - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи об`єктивну можливість спостерігати пішохода - чоловіка, особа якого під час досудового розслідування не встановлена, який перетинав проїжджу частину пр. Нікопольського справа наліво відносно напрямку руху автобуса «БОГДАН А09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, хоча мав можливість, своєчасно застосувавши заходи гальмування, запобігти наїзду на вказаного пішохода шляхом зупинки керованого ним автобусу до лінії руху пішохода, та не переконавшись у безпеці своїх дій для інших учасників руху, необгрунтовано змінив напрямок руху керованого ним транспортного засобу ліворуч і виїхав за межі проїжджої частини на трамвайне полотно, де передньою лівою боковою частиною автобуса «БОГДАН А09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перебувала на трамвайному полотні.

В результаті даної дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: забою головного мозку важкого ступеня, лінійного перелому склепіння та основи черепа, уламкового перелому лицьового черепа зліва з крововиливом в основі пазухи, в задню ячейку гратчастої кістки справа і повітроносні структури лівої скроневої кістки, геморагічних контузій обох гемисфер мозку, травматичного субдурального крововиливу справа, пластинчатого епідурального крововиливу зліва, субарахноїдального крововиливу з обох сторін, пластинчатої судбуральної гідроми задньої черепної ямки справа, закритих численних переломів ребер зліва, що ускладнилися забоєм лівої легені, гемопневмотораксом зліва, емфіземою м`яких тканин грудної клітини зліва, закритого перелому шийки лопатки зліва, закритого перелому правої лонної і сідничної кісток справа, гематом тім`яно-потиличної ділянки голови зліва, параорбітальних гематом, гематом обох кистей, що ускладнилися травматичним шоком ІІ-ІІІ ст., які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснивши суду, що він, працюючи в ТОВ «Богдан-Авто» водієм пасажирського автобусу, наприкінці 2017 року точніше дату не пам`ятає, рухався по проспекту Нікопольському в Кальміуському районі м. Маріуполя в бік ПК «Іскра» зі швидкістю 28 км/г по середній полосі дороги. На узбіччі крайньої правої полоси знаходився автомобіль «Джилі» і раптово із-за цього автомобіля з`явився пішохід, який перебігав дорогу перед його автобусом. Уникаючи зіткнення з вказаним пішоходом, він різко загальмував і скерував автобус ліворуч, внаслідок чого автобус під його керуванням занесло на трамвайні рейки, які пересікала в цей момент потерпіла, він їй сигналив, але вона не чула, була в капюшоні, в результаті чого він зачепив потерпілу лівим переднім кутом автобуса, від чого вона впала. Потім він вибіг до потерпілої, утримував її, щоб вона не підводилась, його дружина в цей час викликала швидку допомогу, а директор підприємства – поліцію. Він міг би наздогнати того пішохода, який став причиною різкого маневру автобуса, якби не вимушений був тримати потерпілу. Зазначив, що потерпіла переходила дорогу в непередбаченому для цього місці, напрямок, в якому він рухався, погано освітлювався, дорога була мокра від опадів.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина в інкримінованому йому правопорушенні підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами обвинувачення.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 04 грудня 2017 року приблизно о 17.00. йшла на роботу, її зміна в охоронному агенстві, де вона працювала, розпочиналась о 18.30. На проспекті Нікопольському стояла на трамвайних рейках і очікувала трамвай, оскільки перебувати на трамвайній зупинці їй було не зручно, так як трамвай довго пасажирів не чекає, а вона б не встигла перейти дорогу, тому вона очікувала на тому місці, де зупиняється трамвай. Як сталася ДТП, вона не пам`ятає, про її обставини дізналась вже від свого чоловіка, при цьому зазначила, що поки очікувала трамвай ніяких звукових сигналів не чула. На момент допиту зазначила, що не відчуває себе повноцінною людиною, не може самостійно нікуди ходити, потребує допомоги, після ДТП вже не змогла працювати, її стан дуже пригнічує, вона не може приділяти належну увагу родині. Оцінила моральні страждання в 200000 грн., які просила стягнути з підприємства, де працював обвинувачений, разом із матеріальною шкодою, витраченою нею на лікуванні відповідно до лікарських призначень в сумі 19845, 19 грн., крім того просила стягнути на її користь витрати на правову допомогу в сумі 19275 грн. Позовні вимоги просила задовольнити, покарання просила призначити на розсуд суду.

21 лютого 2019 року представник потерпілої Гладкої І.Н. звернувся до суду із уточненими позовними вимогами, в яких просив стягнути з ТОВ «Богдан - Авто» тільки моральну шкоду в сумі 199250 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 18775 грн., які підтримав та просив задовольнити.

ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпіла ОСОБА_2 померла. (т. 2 а.с. 96)

Залучена судом в якості потерпілої ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, направила суду заяву про розгляд справи в її відсутність, проте за участю її представника адвоката Мироненка О.О. (т. 2 а.с. 98)

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що точно дати не пам`ятають, в холодну пору року, приблизно о 17.00-17.10 на проспекті Нікопольському водій автобуса збив жінку-пішохода. При цьому свідки зазначили, що автобус рухався на свій заборонений сигнал світлофору і його подальшому руху завадив пішохід, який йшов по пішохідному переходу. Водій автобуса сигналив, після чого автобус понесло на трамвайні рейки, де він збив жінку.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що в грудні 2017 року вона працювала разом із ОСОБА_1 , який є її чоловіком, на автобусі маршруту 118. Приблизно о 17.00 вони рухались по проспекту Нікопольському в бік ПК «Іскра» по середній полосі. Було темно та йшов дощ. Їхали повільно, на світлофорі проїхали на зелений сигнал. В районі магазину «Ломбард» несподівано із-за автомобіля, який був справа, на дорогу вискочив пішохід і ледве не потрапив під їх автобус. Щоб запобігти наїзду на пішохода, водій автобуса одразу почав гальмування та різко зманеврував вліво на трамвайну колію, де лівою передньою частиною автобуса збили жінку.

Крім показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_1 доведена ще й письмовими доказами, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 05.12.2017 року внесені відомості до ЄРДР за номером 12017050770003613 (т. 1 а.с. 122)

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.12.2017 року, схемою та фототаблицею до нього, в яких зафіксовано місце ДТП, стан та ширина дорожнього покриття, загальний стан видимості дороги, розташування транспортного засобу та наявні на ньому зовнішні пошкодження, слідова інформація щодо руху автобусу. (т. 1 а.с. 123-126);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 609 від 04 грудня 2017 року, за яким у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено (т. 1 а.с. 127)

- копією наказу про прийом ОСОБА_1 , який має право керування транспортними засобами категорії B,C,D, на роботу до ТОВ «Богдан-Авто» водієм (т. 1 а.с. 129-131);

- тимчасовим реєстраційним талоном НОМЕР_2 , який підтверджує належність автобусу «Богдан» А-09202 державний номерний знак НОМЕР_1 ТОВ «Богдан-Авто» (т. 1 а.с. 132) ;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 1/19-89 від 17.04.2018 року, відповідно до якого робоча гальмівна система та рульове керування автобуса «Богдан А09202», державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду та на момент події перебували в технічно працездатному стані (т. 1 а.с. 135-138);

- висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи стосовно потерпілої ОСОБА_2 № 138 від 13.02.2018 року, відповідно до якого виявлені у потерпілої ОСОБА_2 тілесні ушкодження при зверненні по медичну допомогу : відкрита черепно-мозкова травма : забій головного мозку важкого ступеня, лінійний перелом склепіння та основи черепа, оскольчатий перелом лицьового черепа зліва з крововиливом в основні пазухи, в задню ячейку гратчастої кістки справа і повітроносні структури лівої скроневої кістки, геморагічні контузії обох гемисфер мозку, травматичний субдуральний крововилив справа, пластичний епідуральний крововилив зліва, субарахноїдальний крововилив з обох сторін, пластинчаста субдуральна гідрома задньої черепної ямки справа, закриті числені переломи ребер зліва, що ускладнилися забоєм лівої легені, гемопневмотораксом зліва, емфіземой м`яких тканин грудної клітині зліва, закритий перелом шийки лопатки зліва, закритий перелом правої лунної і сідничої кісток справа, гематоми тім`яно-потиличної ділянки голови зліва, параорбітальні гематоми, гематома обох кістей, що ускладнилися травматичним шоком другої-третьої ступені, утворилися в результаті дії тупих предметів, яким могли бути виступаючи частини автотранспортного засобу, з подальшим падінням на тверду плоску поверхню, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах в постанові, і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення. Враховуючи характер та локалізацію пошкоджень, в момент первинного контакту пішохід ОСОБА_2 була обернена передньою правою бічною поверхнею тіла до травмуючої сили. (т. 1, а.с.146-147);

- інформацією Маріупольської гідрометеорологічної служби від 19.01.2018 року, відповідно до якої 04 грудня 2017 року о 17.00 мав місце слабкий дощ, видимість 0,5 км, температура повітря 7,8 С з південно-західним напрямком вітру зі швидкістю 2 м/с з поривами 4 м/с, за вказаний період часу ожеледні явища не спотерігались. (т. 1 а.с. 148-149)

- циклограмою роботи світлофорного об`єкта проспекту Нікопольського – проспекту Металургів зі схемою пофазного роз`їзду, наданою ДП МВС України «Донбас-Інформ-Ресурси», з якої вбачається, що 04.12.2017 року в період часу з 17.00 до 18.00 недоліків в роботі об`єкту не виявлено (т. 1 а.с. 153);

- протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_4 , схемою та фототаблицею до нього від 10.03.2018 року, в ході якого свідок продемонстрував місце переходу чоловіка-пішохода через проїжджу частину по проспекту Нікопольському на зелений сигнал світлофору, місце розташування пішохода-чоловіка та автобуса «Богдан» в момент розминування його з автобусом «Богдан», місце виїзду автобусу «Богдан» та трамвайну колію. (т. 1 а.с. 178-187)

- протоколом проведення слідчого експерименту, схемою та фототаблицею до нього від 12.03.2018 року з участю свідка ОСОБА_5 , відповідно до якого остання продемонструвала місце знаходження пішохода-чоловіка на проїжджій частині в момент, як вона його побачила, та безпосередньо місце самої ДТП (т. 1 а.с.188-196);

- висновком експерта за результатами проведення автотехнічних експертизи № 1/19-94 від 21.03.2018 року та № 1/19-122 від 20.04.2018 року згідно показань свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, водію автобуса «БОГДАН А09202», р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, з моменту виявлення ним пішохода - чоловіка (особа якого не встановлена) на проїжджій частині пр. Нікопольський, який рухався справа наліво, відносно напрямку руху керованого ним автобуса, необхідно було розцінювати дорожню обстановку як небезпечну для руху та негайно застосувати заходи до зниження швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, тобто діяти відповідно до вимог п. 12.3. Прави дорожнього руху України.

Показання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про механізм розвитку та течію даної дорожньо-транспортної пригоди визнано технічно неспроможними.

З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, водію автобуса «БОГДАН А09202», р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, з моменту виявлення ним пішохода - чоловіка (особа якого не встановлена) на проїжджій частині пр. Нікопольський, який рухався справа наліво, відносно напрямку руху керованого ним автобуса, необхідно біло розцінювати дорожню обстановку як небезпечну для руху та негайно застосувати заходи до зниження швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, а перед будь-якою зміною напрямку руху, повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто в даній дорожній ситуації, водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1. та п.12.3. Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автобуса «БОГДАН А09202», р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , виконуючи вимоги п.10.1. та 12.3. Правил дорожнього руху, мав технічну можливість запобігти настанню даної дорожньо-транспортної пригоди. З технічної точки зору, в умовах розглянутої дорожньо-транспортної ситуації, дії водія автобуса «БОГДАН А09202», р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам п.10.1, п.12.3 Правил дорожнього руху України, знаходилися у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_1 , виконуючи вищезгадані вимоги Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти настанню даної дорожньо-транспортної пригоди. (т. 1 а.с. 204-213, т. 2 а.с. 8-17);

- свідоцтвом про смерть потерпілої ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві 24.06.2019 року, потерпіла ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а.с. 96);

- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 93 від 14 вересня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_2 04.12.2017 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала наступні тілесні ушкодження : відкрита черепно-мозкова травма : забій головного мозку важкого ступеня, лінійний перелом склепіння та основи черепа, оскольчатий перелом лицьового черепа зліва з крововиливом в основні пазухи, в задню ячейку гратчастої кістки справа і повітроносні структури лівої скроневої кістки, геморагічні контузії обох гемисфер мозку, травматичний субдуральний крововилив справа, пластичний епідуральний крововилив зліва, субарахноїдальний крововилив з обох сторін, пластинчаста субдуральна гідрома задньої черепної ямки справа, закриті численні переломи ребер зліва, що ускладнилися забоєм лівої легені, гемопневмотораксом зліва, емфіземой м`яких тканин грудної клітині зліва, закритий перелом шийки лопатки зліва, закритий перелом правої лунної і сідничої кісток справа, гематоми тім`яно-потиличної ділянки голови зліва, параорбітальні гематоми, гематома обох кістей, що ускладнилися травматичним шоком другої-третьої ступені. З 07.06.2019 року по 21.06.2019 року ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Національному військово-медичному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» з приводу наявної у неї гігантської пухлини (епендимоми) четвертого шлуночку головного мозку та правого мостомозочкового кута, у зв`язку із чим їй 10.06.2019 року було проведено оперативне втручання – мікрохірургічне видалення епендимоми 4-го шлуночку та правого мосто-мозочкового кута та яка ускладнилась розвитком гострого порушення мозкового кровообігу у стовбурових структурах головного мозку, назокоміальної пневмонії, набряком – набуханням головного мозку. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час знаходження на стаціонарному лікуванні в Національному військово-медичному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» настала смерть ОСОБА_2 . Смерть ОСОБА_2 настала внаслідок наявної у неї епендимоми четвертого шлуночку головного мозку та правого мосто-мозочкового кута, перебіг якої ускладнився розвитком двобічної нижньодольової бронхо-пневмонії та набряку – набухання головного мозку. Розвиток пухлини головного мозку (епендимоми четвертого шлуночку та правого мосто-мозочкового кута) у ОСОБА_2 , а також настання її смерті, не знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з травмами, отриманими нею внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 04.12.2017 року.

Даючи оцінку показанням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд вважає їх об`єктивними та послідовними, які підтверджують обставини скоєння ДТП. Натомість, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_6 , яка є дружиною обвинуваченого, і зацікавлена в результаті розгляду кримінального провадження на користь свого чоловіка, крім того експертом-автотехніком її показання щодо механізму розвитку ДТП визнано технічно неспроможними.

Стосовно позиції сторони захисту з приводу того, що причиною ДТП стала поява перед автобусом чоловіка-пішохода, внаслідок чого ОСОБА_1 був змушений змінити траєкторію руху, щоб запобігти наїзду на вказаного пішохода, суд не може взяти її за основу і виходить при цьому з висновків судових автотехнічних експертиз, якими встановлено технічну неспроможність механізму розвитку та течії даної ДТП за версією ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 під час досудового слідства не вірно зазначалось місце розташування автобусу на трамвайному полотні відповідно до зафіксованих слідів шин автобусу на місці ДТП, про що і зазначав експерт у своїх висновках, визначаючи такі твердження ОСОБА_1 технічно не спроможними. Натомість, з урахуванням даних, наведених свідком ОСОБА_7 під час слідчого експерименту, зазначено, що обвинувачений мав можливість запобігти ДТП за умови дотримання ним п. 10.1 та 12.3 Правил, якими передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Водночас, суд вважає, що доводи сторони захисту щодо недопустимості та незаконності, як доказу вини ОСОБА_1 протоколу проведення слідчого експерименту, схемою та фототаблицею до нього від 10.02.2018 року за участю ОСОБА_1 (т. 1 а.с.154-165) є слушними та такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

З протоколу проведення слідчого експерименту, схемою та фототаблицею до нього від 10.02.2018 року за участю ОСОБА_1 вбачається, що дана дія проводилась за участю останнього який мав на той час процесуальний статус свідка.

Так, пунктом 1 частини третьої статті 87 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний визнати недопустимим докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Суд вважає, що характерною особливістю показань свідка є те, що вони належать до предмета підозри чи обвинувачення інших осіб. Його показання повинні стосуватися не власних інтересів, а інтересів підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого. Показання, отримані від особи, яка фактично підозрюється у вчиненні злочину чи кримінального проступку і допитувалася щодо фактів і обставин їх вчинення як свідок із попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи за відмову давання показань, не мають доказової сили. Це випливає із суттєвих відмінностей процесуального положення і порядку допиту свідка і підозрюваного (обвинуваченого). Свідок зобов`язаний давати показання під загрозою кримінальної відповідальності, а підозрюваний вправі відмовитися від дачі показань. За загальним юридичним правилом ніхто не може бути свідком у своїй справі. Тому свідком може бути особа, яка не є підозрюваним або обвинуваченим. У тих випадках, коли особа допитувалася як свідок, а в подальшому набула статусу підозрюваного або обвинуваченого, попередні показання як свідка втрачають властивості доказів, оскільки були отримані із неналежного процесуального джерела.

Відповідний висновок в цій частині зробила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №464/5860/16-к в ухвалі від 02 травня 2018 року.

Отже, суд визнає недопустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту, схему та фототаблицю до нього від 10.02.2018 року за участю свідка ОСОБА_8 , оскільки відповідно до п.1 ч.3 ст. 87 КПК України докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, є недопустимими.

Таким чином, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту з приводу недоведеності вини обвинуваченого не знайшли свого підтвердження і були спростовані наданими стороною обвинувачення доказами. Судом під час судового розгляду встановлено, що подія злочину мала місце, вина обвинуваченого в скоєнні ним злочину доведена повністю, причинний зв`язок між його діями і наслідками, а саме спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень внаслідок ДТП існує, тому дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, обставини його вчинення та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно працює, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває, має сім`ю, малолітню дитину. Дані обставини в їх сукупності дають підстави суду погодитись із запропонованим прокурором видом та мірою покарання і призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Крім того, санкцією статті обвинувачення передбачається додаткова міра покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк. Враховуючи конкретні обставини справи, вид діяльності обвинуваченого, яка пов`язана із керуванням транспортних засобів і передбачає сумлінне дотримання Правил дорожнього руху, що, як було встановлено судом, обвинуваченим дотримано не було, суд вважає доцільним застосувати і додаткову міру покарання.

Обставин, які обтяжують чи пом`якшуть покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Потерпілою ОСОБА_2 було заявлено позовні вимоги до ТОВ «Богдан-Авто» щодо відшкодування моральної шкоди.

В ході розгляду справи внаслідок смерті потерпілої ОСОБА_2 судом було залучено в якості потерпілої та цивільного позивача дочку потерпілої ОСОБА_3 .

Вирішуючи вказаний позов, суд зазначає наступне.

Статтею 3 Конституції України закріплено фундаментальні цінності, відповідно до яких людина, її життя і здоров`я, безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У відповідності до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Внаслідок заподіяння тяжких тілесних ушкоджень матері потерпілої було завдано моральної шкоди, яка полягала в позбавленні можливості жити повноцінним життям.

При визначені розміру заподіяної моральної шкоди судом враховано глибину душевних страждань потерпілої, яка через травми потребувала сторонньої допомоги, втратила можливість працювати та допомагати родині, відчувала постійний біль та мала часті нервові зриви, тому суд вважає, що достатньою, справедливою та розумною компенсацією за завдану моральну шкоду буде заявлена позивачем грошова сума в розмірі 199250 грн, що, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості й не може вважатися явно завищеною чи надмірною.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Зміст інституту процесуальних витрат розкривається у Главі 8 КПК України. Процесуальними витратами є витрати на кримінальне провадження, що виникають під час діяльності, спрямованої на розкриття, розслідування кримінального правопорушення.

При визначенні приналежності певних витрат до процесуальних варто виходити з правової сутності даного процесуального інституту. Так, його правова природа полягає в тому, що він є кримінально-процесуальним заходом примусу, який може застосовуватись до винної у вчиненні кримінального правопорушення особи.

Порядок розподілу процесуальних витрат передбачений ст. 124 КПК України.

Так, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.

Отже, даною статтею Кодексу передбачено два способи стягнення процесуальних витрат: 1) відшкодування процесуальних витрат засудженим; 2) відшкодування процесуальних витрат з Державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Водночас, як зазначалось вище, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать витрати на правову допомогу.

Необхідність вирішення у вироку питання про процесуальні витрати передбачена також п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України

Отже, на підозрюваного, обвинуваченого покладається обов`язок відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат потерпілого на залучення представника, а також витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника потерпілого.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги та ордер є документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 27 грудня 2017 року, ордер серії ДН №007569 від 15 травня 2018 року, додаткову угоду від 27 грудня 2017 року, із зазначенням видів та вартості послуг на досудовому слідстві та судовому провадженні, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 16 травня 2018 року, квитанція №NOTY551971 від 17 травня 2018 року на суму 12500 гривень, квитанція №NOXDG38491 від 16 травня 2018 року на суму 6275,00 гривень, згідно яких ОСОБА_2 сплатила грошові кошти адвокатському бюро «МИРОНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ».

Згідно наданого договору та акту приймання-передачі, видами витрат є: юридичні консультації, складання адвокатських запитів, складання клопотань, участь адвоката у процесуальних діях, складання цивільного позову, участь адвоката у судових засіданнях з представництва інтересів потерпілої, послуги помічника адвоката.

За таких обставин, у відповідності до ч. 1 ст. 124, п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати у вигляді витрат на правову допомогу адвоката підлягають обов`язковому стягненню із особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, суд приходить до висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у загальному розмірі 18775 гривень в якості відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

Судові витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 368,374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням його права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного основного виду покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтись на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОГДАН-АВТО» про відшкодування матеріальної шкоди – залишити без розгляду, про відшкодування моральної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОГДА-АВТО» (ідентифікаційний код юридичної особи 32258799, місцезнаходження юридичної особи : 87504, Донецька область, м. Маріуполь, пров. Студентський, буд. 1) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 199250 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу адвоката в сумі 18775 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави за проведення - судової автотехнічної експертизи № 1/19-89 від 17.04.2018 року в сумі 1144 грн., судової авто технічної експертизи № 1/19-94 від 21.03.2018 року в сумі 715 грн., судової автотехнічної експертизи № 1/19-122 від 20.04.2018 року в сумі 715 грн.

Речові докази : автобус «БОГДАН А09202» р/н НОМЕР_1 , який зберігається у ОСОБА_9 , - повернути власникові – ТОВ «БОГДАН-АВТО».

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя : Ю.О.Матвєєва