Рішення № 10019563, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/8107.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехно-Безпека»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граф»

про стягнення 27104, 97 грн.

                    Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Варишко П.В.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 27104,97 грн. заборгованості за договором № 62 ПР від 03.04.07 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань щодо розрахунків за виконані робот по розробці проектів автоматичних установок пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, пожежного радіомоніторингу, ППА та примусового димовиділення, водяного пожежогасіння на об’єкті: Блок обслуговування на ділянці № 24 у з-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки»в Дарницькому районі м. Києва відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.10р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.05.10р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог суду не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання відповідачем відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2007 р. між сторонами був укладений договір № 62 ПР, за умовами якого позивач зобов’язався виконати відповідачу роботи по розробці та погодженню в ГУ МНС України в м. Києві робочих проектів автоматичних установок пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, пожежного радіомоніторингу, ППА та примусового димовидалення, водяного пожежегасіння на об’єкті: «Блок обслуговування на дільниці № 24 у 3-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки»у Дарницькому районі м. Києва», а відповідач зобов’язався здійснити оплату робіт на умовах договору.

Відповідно до пункту 7.3. договору строк його дії встановлено сторонами з дня підписання договору обома сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що вартість робіт за договором визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку вартості проектних робіт, та складає: 45174,95 грн., крім того ПДВ 20 % - 9034,99 грн., що разом складає 54209 грн. 94 коп.

Згідно з 5.1. договору, оплата робіт здійснюється відповідачем по безготівковому розрахунку в гривнях шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача з передоплатою 50 % від вартості договору, що складає: 27104 грн. 97 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 4517, 50 грн.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що кінцеву оплату робіт, що складає 27104 грн. 97 коп., в т.ч. 20 % - 4517, 50 грн., відповідач здійснює після підписання «Акту прийому й здачі робіт»встановленої форми.

Факт належного виконання позивачем покладених на нього зобов’язань за договором № 62 ПР від 03.04.07р. підтверджується актом здачі –приймання проектно –вишукувальної, науково –технічної продукції від 26.12.08р. на суму 27104 грн. 97 коп. та актом здачі –приймання проектно –вишукувальної, науково –технічної продукції від 02.02.09р. на суму 27104 грн. 94 коп., підписаними у двосторонньому порядку та скріпленими печатками.

Судом встановлено, що загальна сума документально підтверджених робіт, виконаних позивачем, становить 54209 грн. 94 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково виконав покладені на нього зобов’язання, перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 27104 грн. 97 коп.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 27 104 грн. 97 коп.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 62 ПР від 03.04.2007 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором підряду, який відповідає вимогам статті 837 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини, та дослідивши положення договору № 62 ПР від 03.04.2007 р., суд дійшов висновку, що договором чітко визначено строк виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань за вказаним договором і є обов’язковим до виконання відповідно до умов договору та нормативно правових актів цивільного та господарського законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 27 104 грн. 97 коп.

Крім того, ТОВ «Укртехно-Безпека», у зв’язку із зверненням за кваліфікованою юридичною (адвокатською) допомогою, просить суд стягнути з ТОВ «Граф» витрати, пов’язані з оплатою адвокатських послуг в сумі 1500 грн.00 коп.

На підтвердження понесених витрат позивач надав до матеріалів справи наступні документи:

- свідоцтво про право на зайняття Варишко П.В. адвокатською діяльністю № 2932/10 (копія в матеріалах справи);

- належним чином завірену копію угоди про надання юридичних (адвокатських) послуг № 10 від 02.11.09 р., укладену між ТОВ «Укртехно-Безпека»та адвокатом Варишко П.В.

- належним чином завірену копію квитанції до прибуткового касового ордера серія 02АААД №071678 від 02.11.2009 р.;

- довіреність № 5 від 02.11.09 р., на представлення інтересів ТОВ «Укртехно-Безпека» адвокатом Варишко П.В.

Відповідно до ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру”.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про адвокатуру”, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову –на відповідача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита та витрати на оплату послуг адвоката, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Суд відзначає, що звертаючись до господарського суду міста Києва з позовною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехно-безпека»в якості доказу сплати державного мита було надано платіжне доручення № 1065 від 02.12.09 року на суму 272 грн. 10 коп.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів.

За подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, з урахуванням заявлених позовних вимог, позивач повинен був сплатити 1 % від ціни позову, а саме 271 грн. 04 коп.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 1 грн. 06 коп.

Керуючись ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Граф»(01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв.21, код ЄДРПОУ 32491646) ? з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, ? на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехно-Безпека»(03110, м. Київ, вул. Клименка, 25, код ЄДРПОУ 31720737) 27 104 (двадцять сім тисяч сто чотири) грн. 97 коп. основного боргу, 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, державне мито в сумі 271 (двісті сімдесят одну) грн. 04 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Укртехно-Безпека»(03186, м. Київ, вул. Клименка, 25, код ЄДРПОУ 31720737) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 1 (одну) грн. 06 коп.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Пригунова А.Б.