Рішення № 100194950, 04.10.2021, Оболонський районний суд міста Києва

04.10.2021 Справа № 756/10632/21

Унікальний номер 756/10632/21

Провадження номер 2/756/5394/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретаря судового засідання - Михнюк В.М.,

за участю представника позивача - Шевченка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлд кафе» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просила суд стягнути з ТОВ «Ворлд кафе» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 24000,00 грн.

В обгрунтування позовних вказує, що працювала у ТОВ «Ворлд кафе» на посаді головного бухгалтера з 09 серпня 2019 року та звільнилася за власним бажанням 19 лютого 2020 року. В день звільнення розрахунок не був проведений, заробітня плата за лютий 2020 року в розмірі 6141,54 грн. виплачена не була.

Рішенням суду від 30 березня 2021 року у справі № 756/17045/21 стягнуто з ТОВ «Ворлд кафе» невиплачену при звільненні заробітню плату за лютий 2020 року в розмірі 6141,54 грн.

Зі сторони відповідача рішення суду не виконувалося, у зв?язку з чим 02 червня 2021 року рішення було пред?явлено до примусового виконання та відкрито виконавче провадження № 65639777

Позивач стверджує, що відповідачем допущено прострочення розрахунку при звільненні за період з 19 лютого 2020 року по 02 червня 2021 року, що становить 319 робочих днів (468 календарних).

У зв`язку з чим позивач просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 19 лютого 2020 року по 02 червня 2021 року у розмірі 24000,00 грн. та судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2021 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання призначені на 09 серпня 2021 року та 27 вересня 2021 року, не з?явився, про розгляд справи повідомлені судом належним. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслали, про причину неявки суд не повідомили, відзив та інші заяви з процесуальних питань від представникам ТОВ «Ворлд кафе» до суду не надходив.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 09 серпня 2019 року по 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Ворлд кафе», що підтверджується наказом № 40-к від 08 серпня 2019 року про прийняття на посаду та наказом № 43-к/зв від 19 лютого 2020 року про звільнення з посади. (а.с. 6-7).

Згідно наказу № 43-к/зв від 19 лютого 2020 року про звільнення з посади, ОСОБА_1 звільнена з посади головного бухгалтера з 19 лютого 2020 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 7).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року стягнуто з ТОВ «Ворлд кафе» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітню плату в розмірі 6141,54 грн. (а.с. 18-20).

На виконання вказаного рішення суду Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист. (а.с. 21-22).

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені вказаним рішенням суду не підлягають доказуванню.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М. від 02 червня 2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 756/17045/20 про стягнення з ТОВ «Ворлд кафе» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітню плату в розмірі 6141,54 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М. від 22 червня 2021 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 756/17045/20, у зв?язку з виконання рішення суду та перерахування на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 6141,54 грн.

Остаточний розрахунок з позивачем здійснено 02 червня 2021 року, вказана обставина відповідачем не була спростована.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Стаття 117 КЗпП України визначає, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При цьому, суд бере до уваги рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, згідно з яким для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

У правовій позиції Верховного суду України у справі № 6-788цс16 від 14 грудня 2016 року, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для судів, зазначено, що невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, за весь період невиплати цієї заробітної плати.

Згідно з пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається із відомостей Пенсійного фонду України заробітня плата ОСОБА_1 за останні два календарних місяці роботи, що передувала звільненню становила: грудень 2019 року - 4973,95 грн. (21 робочий день), січень 2020 року - 6076,88 грн. (21 робочий день).

Прострочення виплати розрахунку при звільненні становить період з 19 лютого 2020 року по 02 червня 2021 року становить 319 робочих днів.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 лютого 2020 року по 02 червня 2021 року становить 83923,09 грн., виходячи з розрахунку (263,11 грн. ?319 роб. дні).

Однак, позивач керуючись принципом добросовісності не наполягає на стягненні з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 83932,09 грн. та просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 24000,00 грн.

Доказів на підтвердження того, що невиконання рішення про стягнення на користь позивача невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відбулося не з вини роботодавця, а з інших об`єктивних причин, відповідачем суду не було надано.

Аналіз наведених вище норм ст. 116, 117 КЗпП України дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, після вирішення судом спору на користь працівника та ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, так як проведення розрахунку з працівником є його обов`язком.

В правовій позиції Верховного суду України у справі № 6-788цс16 від 14 грудня 2016 року, також роз`яснено, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що судом встановлено порушення трудового законодавства та законних прав позивача, суд дійшов висновку про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 24000,00 грн.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який стягується з роботодавця на користь працівника зазначається судом без виключення з них податків й інших обов`язкових платежів, які сплачуються роботодавцем при виконанні рішення суду, однак згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування законодавства про оплату праці» на суд покладається обов`язок зазначення даної обставини в резолютивній частині рішення та вказується, що податок та інші обов`язкові платежі підлягатимуть відрахуванню при сплаті.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115-117 КЗпП України, ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 280, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлд кафе» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлд кафе» (код ЄДРПОУ 39648920) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 24000,00 грн., з відрахуванням обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлд кафе» (код ЄДРПОУ 39648920) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмір 908,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2021 року.

Суддя І.С. Шролик